Ухвала суду № 74168945, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/9286/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

22 травня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.04.2018 заяву ОСОБА_1 про звернення до негайного виконання рішення суду щодо стягнення всієї суми боргу, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язання подати звіт про його виконання у справі 750/9286/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви в повному обсязі, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до пп.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» передбачено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції судовий збір становить 1762,00грн.

При цьому, разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення його сплати у відповідності до ч.1 ст.133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а апелянтом не надано належних доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови та, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, то у відповідності до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк буде вирішуватись питання про повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: І.В. Федотов