Рішення № 74168940, 16.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/486/18

16 травня 2018 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - Чорненького В.В., представника відповідача - Лещук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010061401 від 11.12.2017,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" (далі - позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.12.2017 №0010061401.

Ухвалою суду від 04.04.2018 відкрито провадження в даній адміністративні справі за правилами загального позовного провадження.

На виконання вимог ст.ст.159-165 КАС відповідач подав - відзив (аркуш справи 23-25).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України штрафні санкції не застосовуються за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних: що не надаються отримувачу (покупцю); складених за постачання товарів/послуг для операцій які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому, редакція ст.120 Податкового кодексу України згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 підлягає до застосування лише з 01.01.2018 враховуючи принцип стабільності податкового законодавства закріплений у п.4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України. Вважає, що контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про несвоєчасну реєстрацію комунальним підприємством "Тернопільводоканал" податкових накладних, у зв'язку з чим безпідставно визначив підприємству штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суть заперечень полягає в наступному. В ході проведення перевірки встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 417082,34 грн, та за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на загальну суму 341304,39 грн., чим порушено пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. За порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені Податковим кодексом України, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які: звільнені від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою. Зареєстровані з порушенням термінів реєстрації позивачем податкові накладні не підпадають під виключення, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України. Представник відповідача вважає правомірним застосування штрафних санкцій та та відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Просила в позові відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, пояснення свідка, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав та мотивів.

Суд встановив, що Головне управління ДФС у Тернопільській області провело документальну планову виїзну перевірку Комунального Підприємства «Тернопільводоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 за результатами якої винесено акт перевірки №7192/1401/3353845 від 17.11.2017 (аркуш справи 53-72).

В ході проведення перевірки встановлено порушення п.201.10 ст.201, пункту 11 підрозділу 2 розділу XX, пункту 39 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 р. в результаті чого несвоєчасно зареєстровано податкових накладних на суму ПДВ - 5877325,34 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове-повідомлення рішення від 11.12.2017 №0010061401, яким до Позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10% за затримку реєстрації податкових накладних 15 і менше календарних днів на суму 417 082,34 грн. та 20% за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму 341 304,39 грн (аркуш справи 6).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до ДФС України, однак, рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 16.02.2018 р. №5798/6/99-99-11-03-01-25 податкове-повідомлення рішення від 11.12.2017 №0010061401, залишено без змін, скарга КП "Тернопільводоканал" - без задоволення (аркуш справи 8).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Аналіз вказаних положень свідчить про наявність обов'язку у платника податків скласти та зареєструвати не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтею 120-1 Податкового кодексу передбачена відповідальність платників податку за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.

Відповідно до п. 120-1.1 цієї статті порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Таким чином, пунктом 120-1 статті 120 Податкового кодексу встановлено виключення лише щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Позивачем не заперечується факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак предстаник позивача зазначає, що такі податкові накладні складено на постачання послуг (товарів) для операцій, які не надаються отримувачу (покупцю), за що п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу штрафні санкції не передбачено.

Суд вважає такі доводи позивача безпідставними, з огляду на наступне.

Диспозиція пункту 120-1 статті 120 Податкового кодексу містить виключення лише щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Натомість представник позивача в даному випадку вириває з контексту правової норми продовження, а саме: "складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою".

Складання податкової накладної, що не надаються отримувачу (покупцю), не позбавляє платника податку на додану вартість обов'язку із своєчасної реєстрації податкової накладної у ЄРПН та відповідно не звільняє такого платника податку від відповідальність за вчинення вказаного правопорушення. Виключенням, передбаченим п. 102-1.1 ст. 120-1 ПК України, є сукупність таких обставин, як: а) отримувач податкової накладної не являється платником податку; б) операція щодо якої складено податкову накладну звільнено від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Суд встановив, що зміст податкових накладних, зареєстрованих з порушенням строків, свідчить, що операції, щодо яких позивач складено податкові накладні, не звільнено від оподаткування, та такі не оподатковуються за нульовою ставкою.

Також, в судовому засіданні допитаний в якості свідка - головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків основних галузей економіки Попілевич В.І., який пояснив, що очолював групу інспекторів, і брав безпосередню участь у проведенні документальної планової виїзної перевірки КП "Тернопільводоканал". Пояснив, що у розрахунок штрафних санкцій, які відобразилися в оскаржуваному ППР, було закладено загальну суму розміру штрафних санкцій розрахованих по податкових накладних, які були прострочені в розрізі за окремий місяць. Разом з тим, в графі розрахунку "№ податкової накладної/ розрахунку коригування" вказано не номера окремих податкових накладних, а зведені номера ПН. Крім того, свідок підтвердив правомірність висновків викладених в акті перевірки.

Виходячи із наведених норм чинного податкового законодавства, а також вищеописаних доказів, суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом штрафних санкцій за порушення КП "Тернопільводоканал" строків реєстрації податкових накладних.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати принцип стабільності податкового законодавства, оскільки такий принцип відповідно до норм Податкового кодексу України стосується встановлення податків і зборів, їх розміру, а не відповідальності за порушення податкового законодавства.

Так, зокрема, п. п. 4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України принцип стабільності в податковому законодавстві полягає в тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність свого рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що таке прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010061401 від 11.12.2017, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 травня 2018 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.