Рішення № 74168833, 15.05.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа № 818/1997/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Веріч А.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Кота Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1997/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №021459 від 27.11.2017 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 680,00 грн та визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №021460 від 27.11.2017 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 680,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25.10.2017 о 14 год. 15 хв. працівниками Управління Укртрансбезпеки у Сумській області було проведено перевірку автомобіля ДAF, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4

Цього ж дня, відносно водія складено Акт № 014388 від 25.10.2017, яким зафіксоване порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме управління транспортним засобом без щоденних реєстраційних листів режимів праці та відпочинку (тахокарт) за 23.10.2017 та 24.10.2017.

Зазначає, що підставою для винесення оскаржуваних постанов слугував акт від 25.10.2017, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Сумській області відносно ФОП ОСОБА_3, який не містить достатньої інформації, на підставі якої можна дійти висновку, що водієм було дійсно допущено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає, що до нього неправомірно застосовано адміністративно-господарські штрафи, оскільки при зупинці інспектори у водія взагалі не вимагали надати на перевірку щоденні реєстраційні листки з контрольного пристрою тахографа за 24.10.2017 та 23.10.2017.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Звертала увагу суду на те, що транспортний засіб марка DAF, номерний знак НОМЕР_1 знаходився 23-24 жовтня 2017 року на діагностиці у ФОП ОСОБА_5, а водій ОСОБА_4, згідно наданого суду бланка діяльності, у період з 25.09.2017 до 13 год 00 хв 25.10.2017 перебував у відпустці. Крім того, в акті від 25.10.2017, який складався не в присутності водія, інспекторами зазначені неправдиві відомості, які в подальшому стали підставою для винесення оскаржуваних постанов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Звертав увагу суду на те, що законодавець чітко встановив обов'язок водія надати при перевірці відповідному державному органу тахокарти у визначеній кількості (а також Бланки підтвердження діяльності в разі відсутності тахокарт), а транспортного підприємства забезпечити їх наявність у такого водія. Однак, позивачем разом із водієм не дотримано вказаних умов. Вважає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог наведені обставини, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Заслухавши представників позивача та відповідача, свідка, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області (яке є стуктурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті), на підставі направлення на перевірку від 20.10.2017р. №008140 (а.с.51) стосовно позивача було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

25.10.2017 об 14 год. 15 хв. працівниками Управління Укртрансбезпеки у Сумській області було проведено перевірку автомобіля ДAF, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, який працює у позивача за трудовим договором від 05.10.2016 (а.с.101-102).

Висновки перевірки викладено в Акті АО № 014388 від 25.10.2017(а.с.18).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст.7а додатку до ЄУТР, а саме: при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажу (CMR А №108614 від 24.10.2017) у водія відсутні щоденні реєстраційні листки з контрольного пристрою тахографа за 24.10.2017 та 23.10.2017.

За результатами перевірки, відповідачем 27.11.2017 винесено постанови №021459 та №021460 про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів за відсутність 2-х тахокарт, відповідальність за яке передбачена абзацом одинадцятим частини першої статті 60 Закону України „Про автомобільний транспорт, у розмірі по 680 грн за кожен випадок порушення, а всього на суму 1360 грн. (а.с.15-16).

Незаконність, на думку позивача, постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій і стала підставою для звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі, а також, враховуючи предмет розгляду даної справи та вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами субєктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обовязкові до виконання на території України.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно із пунктами 3, 21, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок №1567), Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обовязковою для виконання.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України 06.04.2011 року №387/2011, Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті» від 29.02.2012 року №153, Розпорядження Кабінету Міністрів України Питання Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті №628р від 29.08.2012 року, Управління Укртрансінспекції у областях відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні здійснюють державний контроль за виконанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів наземним транспортом.

Частиною восьмою статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобовязані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобовязані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обовязків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно із пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 01.06.2010 року №340 (далі - Положення) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Порядку встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно із пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та звязку України від 24.06.2010 року №385 (далі - Інструкція №385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у памяті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР, - «калібрування»; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно із пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

З 20.12.2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області, на підставі направлення на перевірку від 20.10.2017 №008140 (а.с.51), стосовно позивача було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Висновки перевірки викладено в Акті від 25.10.2017 АО № 014388 (а.с.18).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст.7а додатку до ЄУТР, а саме: при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажу (CMR А №108614 від 24.10.2017) у водія відсутні щоденні реєстраційні листки з контрольного пристрою тахографа за 23.10.2017 та 24.10.2017.

За результатами перевірки, відповідачем 27.11.2017 винесено постанови №021459 та №021460 про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів (а.с.15-16).

Згідно постанови № 021459 від 27.11.2017 року ФОП ОСОБА_3 25.10.2017 на відрізку дороги Суми-Полтава 28 км + 850м допущено порушення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність абз. 11 ч.1 ст. 60 Закону Украйни «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим постановлено стягнути з ОСОБА_3 адміністративно-господарський штраф у сумі 680 грн.

Згідно постанови № 021460 від 27.11.2017 року ПП Качан ОСОБА_6 25.10.2017 на відрізку дороги Суми-Полтава 28 км + 850м допущено порушення ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність абз. 11 ч.І ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв'язку з чим: постановлено стягнути з ОСОБА_3 адміністративно-господарський штраф у сумі 680 грн.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1, пояснив суду, що 25.10.2017 о 14 год 15 хв посадовими особами управління Укртрансінспекції у Сумській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 його було зупинено на відрізку дороги Суми-Полтава 28 км + 850м . Посадові особи запитали у водія товарно-транспортну накладну (CMR) та реєстраційний листок з контрольного пристрою тахографа тільки за 25.10.2017. Більше ніяких документів посадові особи управління Укртрансінспекції у Сумській області ОСОБА_7, ОСОБА_8 від нього не вимагали і після перевірки вказаних документів водію повідомили, що останній може їхати.

Тобто, згідно наданих водієм пояснень та змісту Акта від 25.10.2017 АО № 014388 вбачається, що посадові особи управління Укртрансінспекції у Сумській області не встановили особу, яка була за кермом транспортного засобу, наявність у нього посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, ліцензійної картки на транспортний засіб та надали можливість вказаному транспортному засобу розпочати рух.

З наданих позивачем до суду акта виконаних робіт від 24.10.2017 за №619 та рахунку на оплату послуг вбачається, що 23.10.2017 транспортний засіб - марка DAF, номерний знак НОМЕР_1 знаходився 23-24 жовтня 2017 року на діагностиці у ФОП ОСОБА_5 (а.с.20-21).

Бланк підтвердження діяльності, як довідка про періоди часу, коли водій не керував транспортним засобом передбачений п.5. Поправки № 6 до ЄУТР. Усі позиції цього бланку заповнюються перед рейсом транспортним підприємством та відповідним водієм. Бланк вважається дійсним у разі, якщо він підписаний, як уповноваженим представником автопідприємства, так і самим водієм.

Передбачений п.5. Поправки №6 до ЄУТР Бланк підтвердження діяльності пред'являвся водіям інспекторам, у якому в графі 12.13. зазначено, що водій не керував транспортним засобом з 12 год.00 хв. 25.09.2017 по 13 год. 00 хв. 25.10.2017 (а.с.24).

Перебування водія ОСОБА_4 у відпустці підтверджується наказом про відпустку від 25.09.2017 №10 (а.с.103).

З наданих до суду документів вбачається, що 23 та 24 жовтня 2017 року експлуатація транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 водієм ОСОБА_4 не здійснювалася.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7, який здійснював перевірку автомобіля марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 25.20.2017, пояснив суду, що водій ОСОБА_4 під час зупинки надав бланк діяльності датований 22.10.2017, проте доказів на підтвердження цього суду надано не було.

Надані на запит суду документи щодо процедури митного оформлення вантажу, згідно CMR A № 108614 від 24.10.2017, транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 підтвердили ту обставину, що митне оформлення завантаженого автомобіля відбувалося 25.10.2017.

За встановлених під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що Акт від 25.10.2017 АО № 014388 не містить достатньої інформації на підставі якої можна дійти висновку, що позивачем було допущено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», а оскаржувані постанови, прийняті на підставі вказаного акта, є протиправними і підлягають скасуванню.

Посилання відповідача під час винесення оскаржуваних постанов на частину третю статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо не приймається судом до уваги, оскільки таке порушення як управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є одним порушенням, за яке встановлено одну санкцію у вищевказаному розмірі.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язку ведення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, перевізник вчиняє продовжуване порушення.

Враховуючи, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у абзаці 11 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», контролюючий орган може застосувати за одне порушення одну фінансову санкцію у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн.), незалежно від кількості виявлених під час перевірки такого перевізника випадків невиконання щоденного реєстраційного листка режимів праці та відпочинку за попередній період.

Всі оскаржені постанови фактично застосовані до позивача за одне правопорушення - управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажу без роздруківки даних роботи тахографа. Вказана правова позиція повністю підтверджена рішеннями Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 по справі №816/123/17, від 07.12.2017 по справі №820/3517/17.

Положення ч. 2 ст. 77 КАС України встановлює, що саме суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень, а не фізична особа, яка звернулася за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 1 280,0 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 22.01.2018 №0.0.946422694.1 (а.с. 35).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області (вул. Шишкарівська, 9, м. Суми, 40000), про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №021459 від 27.11.2017 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 680,00 грн та визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №021460 від 27.11.2017 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 680,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845) суму судового збору в розмірі 1280,00грн (одну тисячу двісті вісімдесят гривень 00 коп).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2018.

Суддя Н.В. Савицька