Постанова № 74168819, 22.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року справа №812/1775/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - ОСОБА_1,

суддів Василенко Л.А., Казначеєва Е.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представників відповідачів ОСОБА_2І, ОСОБА_3, розглянувши в режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 812/1775/17 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (надалі – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі – відповідач 1), з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, що втілилася у не внесенні заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зобов’язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 36480208,00 грн (т. 1, а.с. 4-7, т.4, а.с. 140-142).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління ДФС у Луганській області (надалі – відповідач -2) (т. 4, а.с. 121-124).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, заяви публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн (тридцять шість мільйонів чотириста вісімдесят тисяч двісті вісім грн 00 коп.) згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20 вересня 2013 року за № НОМЕР_1.

Зобов’язано Головне управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, дані щодо відшкодування публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз” (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) суми податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн (тридцять шість мільйонів чотириста вісімдесят тисяч двісті вісім грн 00 коп.) згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 20 вересня 2013 року за № НОМЕР_1.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (т. 4, а.с. 171-180).

Відповідач-2 із таким судовим рішенням не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не враховано, що на момент запровадження Тимчасового реєстру сум про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на момент винесення судом рішення по даній справі, провадження по справі № 812/90/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 року № НОМЕР_2 триває, оскільки Офісом великих платників податків ДФС подано касаційну скаргу по якій 05.10.2017 року відкрито касаційне провадження (справа № К800/31846/17). Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що у відповідача відсутні підстави та повноваження для внесення до Тимчасового Реєстру заяв сум бюджетного відшкодування відносно ПАТ «Лугансьтепловоз» за серпень 2013 року, оскільки формування цього реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства, а розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України. На підставі вищезазначеного, апелянт зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не вірно обрано спосіб захисту порушеного права позивача щодо зобов’язання відповідача-2 внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо відшкодування позивачу суми ПДВ у розмірі 36480208,00 грн згідно з податковою декларацією з ПДВ за серпень 2013 року. Серед іншого, апелянт зазначає, що повноваження, зазначені в п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу належжать до повноважень Офісу великих платників ДФС, посилаючись на п. 10.14 розділу 10 Порядку обліку платників податків і зборів № 1588, де зазначено, що після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі за ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов’язань та інших справ адміністративного судочинств (т. 4, а.с. 198-202).

Під час апеляційного розгляду в режимі відео конференції представник відповідача-2 підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача-1 проти доводів апеляційної скарги заперечувала. Представник позивача до суду не прибув.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи – 05763797, місцезнаходження юридичної особи: 93406, Луганська область, місто Севєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52Б, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань (а.с. 31-34).

До вересня 2016 року ПАТ "Луганськтепловоз" перебувало на обліку в СДПІ у м. Луганську, як платник податків.

На виконання розпорядження Державної фіскальної служби України від 08.09.2016 № 47-р. платника СДПІ у м. Луганську ПАТ ""Луганськтепловоз" з 16.09.2016 переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС, про що позивача повідомлено вищевказаним контролюючим органом у листі від 14.09.2016 року № 373/10/28-09-01-36 (а.с. 17).

В подальшому, СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС, про що позивача повідомлено листом № 2233/10/288-09-49-23 від 30.11.2016 року(т. 1, а.с. 18) і позивач, починаючи з 01.12.2016 року і до 31.12.2017 року перебував на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДФС (Харківське управління).

Починаючи з 01.01.2018 року позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, на підставі того, що підприємство не включено до затвердженого Наказом ДФС України від 26.09.2017 року № 632 «Про затвердження реєстру великих платників податків на 2018 року».

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - 057637912013, що підтверджується інформацією, зазначеною у витязі з Реєстру платників податку на додану вартість від 09.07.2015 за № 1528054500027 (т.1 а.с. 8).

Матеріали справи свідчать, що 20 вересня 2013 року позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подано податкову декларацію з податку на додану вартість № НОМЕР_1 разом з розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року, в якій, зазначено, зокрема, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 36480208,00 грн. (т.1, а.с.77-78, 82-83). До податкової декларації платником податків подано заявсу про повернення суми бюджетного відшкодування. (т. 1 а.с. 83).

У період з 08.11.2013 року по 18.11.2013 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року

За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено ОСОБА_2 від 19.11.2013 № 136/19-2/05763797, яким встановлено, серед іншого, що на прушення абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ПАТ «Лугансьтктепловоз» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року на суму – 36480208 (т.1, ас.. 44-67).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, а також на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1, ст. 20, п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючим органом 09.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 36480208 грн. внаслідок чого до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 18240104 грн. До вказаного ППР відповідачем додано розрахунок суми визначеного податкового зобов’язання та штрафних санкцій (т. 1, а.с. 19, 19 звр.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 812/90/16, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 року, адміністративний позов публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 року № НОМЕР_2 задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС від 09.12.2013 № НОМЕР_2 про зменшення публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз” суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 36480208,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18240104,00 грн (т. 1 арк. спр. 20-24, 25-29).

Судове рішення по даній справі набрало законної сили 02 серпня 2017 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, в даному випадку, підтвердження права на бюджетне відшкодування за серпень 2013 року ґрунтується на судовому рішенні, що набрало законної сили (02.08.2017 року).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції на час подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як визначено в п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із пунктом 200.11 ст. 200 ПК України (у редакції на час подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування), за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України (у редакції на час подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування), у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

В подальшому, Верховною радою України, 21.12.2016 року прийнято Закон України № 1797-VII від «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»(із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII), яким змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у чинній редакції), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 200.7.2 ст. 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (п ґ) п. 200.12 ст. 200 ПК України). У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.

Пункт 200.15 ст. 200 ПК України передбачає, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 52 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень,внесених Законом № 1797) визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (з урахуванням доповнень, внесених Законом № 1797) до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 189 “Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість” встановлено, що відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих до 1 лютого 2016 р., за якими станом на 1 січня 2017 р. суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними, зокрема, прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість та заяв, поданих у складі податкових декларацій.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Як вище було зазначено, судове рішення по справі № 812/90/16 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 року № 0000361901набрало чинності 02.08.2017, а тому зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування за серпень 2013 року у розмірі 36480208,00 грн. вважається узгодженою, а тому, на підставі приписів п. 200.15 ст. 200 ПК України, контролюючий орган повинен був 03.08.2017 року внести до Тимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодженість сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість забезпечення доступу органу Казначейства для виконання, однак останнім цього зроблено не було.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що на момент запровадження Тимчасового реєстру сум про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на момент винесення судом рішення по даній справі, провадження по справі № 812/90/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2013 року № НОМЕР_2 триває, оскільки Офісом великих платників податків ДФС подано касаційну скаргу по якій 05.10.2017 року відкрито касаційне провадження (справа № К800/31846/17).

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст.254 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Так, згідно вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналогічні вимоги викладені в ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства, в редакції, що діє з 15.12.2017 року.

Таким чином, враховуючи, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року по адміністративній справі № 812/90/16 набрала законної сили 02 серпня 2017 року, вона є обов’язковою для виконання, однак фактично, ані під розгляду даної справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду, інформацію про узгодженість сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість забезпечення доступу органу Казначейства для виконання доТимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не внесено.

Що стосується посилання апелянта, що повноваження, зазначені в п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу належать до повноважень Офісу великих платників ДФС, посилаючись на п. 10.14 розділу 10 Порядку обліку платників податків і зборів № 1588, суд апеляційної інстанції зазначає, що у зв’язку з переданням позивача на облік, як платника податків з 01 січня 2018 року до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, вжиття певних заходів для повернення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість – внесення відповідних даних до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, належать до компетенції Головного управління ДФС у Луганській області як контролюючого органу.

При розгляді справи у суді першої інстанції відповідачі неодноразово наголошували на отримання листів Служби Безпеки України від 15 грудня 2015 року, від 25 лютого 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 26 серпня 2016 року з грифом “Для службового користування”, які надіслано Державній казначейській службі України, яка, в свою чергу, повідомила Офіс великих платників податків (Харківське управління) листом від 26.05.2017 року № 12-08/486-8648, в якому зазначено, що виробничі потужності ПАТ “Луганськтепловоз” залишаються на тимчасово непідконтрольній території у м. Луганську, вказано про проведення перевірки щодо ПАТ “Луганськтепловоз” і порушено питання щодо зупинення операцій з бюджетними коштами на користь вказаного товариства, а також про те, що відшкодування сум ПДВ вказаному суб’єкту може призвести до витрачання цих коштів на фінансування терористичної діяльності, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Службу безпеки України» № 2229-XII від 25.03.1992 у разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності Служба безпеки України, її органи і співробітники мають право ініціювати згідно із законом питання накладення на невизначений строк арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них за зверненням особи, яка може документально підтвердити потреби в покритті основних та надзвичайних витрат.

Отже, за наявності передбачених законом підстав, Служба безпеки України вправі здійснити заходи щодо обмеження фінансових операцій за участі юридичних осіб.

З урахуванням приписів вищевказаних норм, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року витребувано з Державної казначейської служби України листи Служби Безпеки України від 15 грудня 2015 року, від 25 лютого 2016 року, від 01 серпня 2016 року, від 26 серпня 2016 року з грифом “Для службового користування”, в яких, нібито, порушено питання щодо зупинення операцій з відшкодування сум ПДВ на користь ПАТ “Луганськтепловоз” у зв’язку із можливим витрачання бюджетних коштів на фінансування терористичної діяльності.

У відповідь на зазначену ухвалу суду, Державна казначейська служба України надала відповідь від 26.04.2018 року № 5-12/2722-6993, де зазначила, що Служба Безпеки України не надала дозволу надати до суду вищевказані листи, оскільки вони стосуються не тільки ПАТ «Луганськтепловоз».

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 року, зобов’язано Службу Безпеки України надати на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду до 18 травня 2018 року інформацію щодо зупинення операцій з бюджетними коштами на користь ПАТ “Луганськтепловоз” у зв’язку з існуванням можливості витрачання бюджетних коштів на фінансування терористичної діяльності.

Зазначена ухвала отримана уповноваженим представником Служби Безпеки України 23 квітня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 5, а.с. 57).

Разом з тим, станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, ухвала суду не виконана; жодної відповіді від Служби Безпеки України суду надіслано не було.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що листи СБУ носять роз’яснювальний характер для казначейської служби щодо здійснення безпосереднього бюджетного відшкодування, а предметом даного спору є внесення контролюючим органом інформацію про узгодженість сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання доТимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов'язку доказування правомірності своїх дій суб'єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта щодо правомірності своїх дій.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 22 травня 2018 року.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 812/1775/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_4