Ухвала суду № 74168793, 22.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2018 року справа №805/465/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Арабей Т.Г., секретаря судового засідання Терзі Д.А., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 805/465/18-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2М.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі – відповідач, УПФУ), в якому просив, зобов’язати відповідача призначити та виплатчувати позивачу пенсію за віком з 03.07.2017 року) з дати першого звернення на призначення пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів (а.с.4-18).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с.157-159).

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що при поданні заяви до пенсійного фонду позивачем було надано всі необхідні документи та виконано всі вимоги передбачені порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі – Порядок № 22-1). (а.с.27-30).

22 травня 2018 року від представника позивача надійшла заява про витребування доказів, а саме з Посольства України в Державі Ізраїль витребувати довідку про належність до громадянства України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Перевіривши матеріали справи та доводів позивача стосовно поданої заяви, суд в вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1, 2 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 80 Кодекс адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 296 Кодекс адміністративного судочинства України, в апеляційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо.

Відповідно до п.4 ч.1 статті 306 Кодекс адміністративного судочинства України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 308 Кодекс адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що позивач у разі неможливості самостійно надати докази, що стосуються фактів, на які він як учасник справи посилається, та які він самостійно не може отримати має право подати клопотання про їх витребування одночасно з поданням позовної заяви. Суд апеляційної інстанції в свою чергу розглядає таке клопотання з урахуванням вищезазначених підстав, нові докази суд витребує у виняткових випадках, якщо учасник справи не міг їх подати до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Суд зазначає, що позивачем заява про витребування доказів обґрунтовано тим, що зазначена довідка підтверджує належність позивача до громадянства України, а відмова відповідача у призначенні пенсії обґрунтована неподанням позивачем до заяви про призначення пенсії документу, що підтверджує громадянство України.

Матеріали справи свідчать, що позивач на зазначений доказ під час розгляду справи в суді першої інстанції не посилався. Також, позивач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про неможливість надання доказу, який просить витребувати суд апеляційної інстанції, з посиланням на причини, що об’єктивно свідчать про неможливість його подання до суду першої інстанції та належність цих доказів до предмету спору.

Отже, як свідчать матеріали справи, зазначений позивачем доказ суд першої інстанції не витребував та не досліджував. Також, позивач не зазначив заходів, які він вжив для отримання доказу самостійно, причини неможливості самостійного його отримання та причини його не подання (наведення) суду першої інстанції.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем заява про витребування доказів подана з пропуском встановленого строку для подання доказів та за відсутності поважних причин та вимог процесуального законодавства, що є підставою для відмови в її задоволені.

Керуючись ст.79, 80, 306, 308, 321, 325, 328 Кодекс адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про витребування доказів відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

ОСОБА_3 Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

ОСОБА_4