Постанова № 74168773, 22.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року справа №805/465/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Компанієць І.Д., Арабей Т.Г., секретаря судового засідання Терзі Д.А., за участю представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 805/465/18-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3М.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі – відповідач, УПФУ), в якому просив, зобов’язати відповідача призначити та виплатчувати позивачу пенсію за віком з 03.07.2017 року з дати першого звернення на призначення пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів (а.с.4-18).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с.157-159).

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що при поданні заяви до пенсійного фонду позивачем було надано всі необхідні документи та виконано всі вимоги передбачені порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі – Порядок № 22-1). (а.с.27-30).

Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу в якій відповідача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про необґрунтованість доводів відповідача наведених в запереченнях на скаргу.

Також, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтовано тим, що представники позивача знаходиться в Державі ОСОБА_4 та 22.05.2018 року представники будуть брати участь у розгляді інших справ. Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки явка позивача не визначалась обов’язковою, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд справи за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Також, позивач не був позбавлений можливості залучити іншого представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню

Представник позивача у судове засідання не з’явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ізраїльське посвідчення особи 322153701, місце проживання: Держава Ізраіль, АДРЕСА_1(а.с. 28).

29 червня 2017 року ОСОБА_5 звернувся з апостильованою заявою ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську, підписаною 10.05.2017 року про призначення пенсії за віком та доданими до неї документами: копія довіреності, копія ізраїльського посвідчення особи, копія ІПН, копія трудової книжки (а.с. 59-60).

06.07.2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську листом № № 118/М-38-01-01 повідомило, що відповідно до пункту 2.1 та пункт 2.9 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії подаються: документи про місце проживання (реєстрації) особи; особа яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). У пункті 2.22 Порядку вказано, що за документ, що засвідчує місце проживання особи приймаються паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації). Питання щодо прийняття заяви про призначення пенсії ОСОБА_3 в Управлінні ПФУ у м. Краматорську буде розглянуте після надання документа про місце проживання у м. Краматорську (а.с. 62-63).

14 листопада 2017 року ОСОБА_5 звернувся з апостильованою заявою ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про призначення пенсії за віком та доданими до неї документами: лист УПФУ від 06.07.2017 року № 118/М-38-01-01, довіреність, трудова книжка, ізраїльське посвідчення особи, ідентифікаційний номер, довідки про заробітну плату (а.с.65-66)

29 листопада 2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Краматорську листом № 268/К-22-01-01 з посиланням на п. 2.9 Порядку № 22-1 повідомлено представника позивача що посвідчення особи, виданому Міністерством внутрішніх справ Держави ОСОБА_4 наданому до заяви, не вбачається громадянство України, а в графі паспорт зазначені реквізити не наданого документа. Посилаючись на положення п. 1.7 Порядку № 22-1 зазначив, що тримісячний термін подання додаткових документів сплинув 10.05.2017 року, а необхідні документи позивачем не були подані. Таким чином, питання щодо прийняття нової заяви про призначення пенсії буде розглянуте після виконання вищезазначених умов, які надавались у листі від 06.07.2017 року № 118/М-38-01-01 (а.с.67-68).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що представником позивача до відповідача не було надано належне посвідчення особи у розумінні вимог законодавства. Відсутність всіх документів, необхідних у відповідності до вимог Порядку № 22-1 для розгляду питання про призначення пенсії не дало можливість відповідачу розглянути по суті подану заяву та прийняти законне та обґрунтоване рішення,

Спірним у даній справі є правомірність дій відповідачів, щодо відмови в призначенні пенсії позивачу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною п'ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління пенсійного фонду України у районі, місті, а також у місті та районі , що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації).

У пункті 2.1 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії за віком.

За правилами пунктів 2.22 - 2.23 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Відповідно до положень пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (п.4.2 Порядку № 22-1).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п.4.3 Порядку № 22-1).

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 Порядку № 22-1).

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, яким врегульовано спірні відносини, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженого на виконання його положень Порядку №22-1.

При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи визначені п. 2.1 Порядку, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. Одночасно, орган, що призначає пенсію може здійснювати перевірку достовірності таких документів і зазначених у них відомостей, що узгоджується з пунктом 4.2 Порядку № 22-1.

Також, згідно з абз. 1 п. 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20.11.2012 р. документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Підставою для повернення поданих позивачем документів та не прийняття рішення відповідачем про призначення позивачу пенсії за віком слугувала та обставина, що останній не надав відповідачу оригінал документу, що підтверджує його належність до громадянства України, засвідчує особу, місце проживання та вік (паспорт).

Матеріалами справи підтверджується, що разом із заявою позивачем (через уповноваженого представника) було подано, зокрема, посвідчення особи, виданому Міністерством внутрішніх справ Держави ОСОБА_4, з якого не вбачається, що позивач є громадяниномо України. При цьому, фактичне місце проживання позивача ОСОБА_4, м.Бейт Шемеш, вул. Бен Елейзер, 6. кв. 13. Суд зазначає, що вказане посвідчення особи, яке видано Державо ОСОБА_4, не підтверджує громадянство України у розумінні Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що представником позивача до органу Пенсійного фонду України не було надано належного посвідчення особи у розумінні наведеної норми.

Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року, на яке посилається апелянт, визнано неконституційними положення Закону № 1058-1V в частині статті 49 «Припинення та поновлення виплати пенсії» та другого речення статті 51 «Виплата пенсії у разі виїзду за кордон», тобто стосуються виключно питання припинення виплати раніше призначеної на території України пенсії і не регулюють питання призначення пенсії. Тому вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосоване до правовідносин з призначення пенсії позивачеві.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не дотримано вимог законодавства, що регламентують порядок звернення за призначенням пенсії.

При цьому, колегія суддів не може погодитись з доводами ПФУ, що позивач повинен надати документи, які підтверджують місце його реєстрації в України, оскільки виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем фактично не приймалось рішення про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу, а у межах вимог Порядку № 22-1 здійснено розгляд питання прийняття поданих позивачем документів.

Суд не приймає посилання апелянта, що відповідач не обґрунтовував свою відмову неподанням оригіналу документу, що підтверджує належність позивача до громадянства України, оскільки вказане спростовується листом відповідача від 29 листопада 2017 року № 268/К-22-01-01.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 805/465/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 805/465/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 22 травня2018 року.

ОСОБА_6 ОСОБА_1

Судді І.Д. Компанієць

ОСОБА_7