Постанова № 74168742, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3389/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

суддів Мєзєнцева Є.І.,

Чаку Є.В.,

При секретарі Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 02 грудня 2016 року № 0008231401, таким, що є відкликаним.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДФС від 02 грудня 2016 року № 0008201401 частково, а саме, за податковим зобов'язанням на суму 4759,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 13 517,86 та на суму пені у розмірі 709,17 грн.

Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 750,00 грн. (сімсот п'ятдесят грн.).

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Крім того, з апеляційною скаргою звернувся до суду відповідач, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було повернуто відповідачу у зв'язку з несплатою судового збору.

Таким чином, на розгляді колегії суддів перебуває лише апеляційна скарга позивача щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва частково залишені в силі:

1) податкове повідомлення-рішення ОВПП ДФС від 02 грудня 2016 року № 0008201401 в частині податкового зобов'язання на суму 23 824,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 5 956,03 грн. та на суму пені у розмірі 3 718,40 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення ОВПП ДФС від 02 грудня 2016 року № 0008221401 на суму 510,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 21 березня 2016 року по 09 листопада 2016 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 листопада 2016 року №1879/28-10-14-01/19014832, яким встановлено, зокрема, порушення пп. 164.2.1 п. 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України, а саме, до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включені доходи у вигляді інших заохочувальних та компенсаційний виплат платників податку, у результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 489,15 грн., абз."е" пп. 164.2.17 п. 164.17 статті 164 Податкового Кодексу України, а саме, з доходу, отриманого від ДП «Укрзалізничпостач», як додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих путівок, не утримано податок на доходи фізичних осіб та не нараховано, не перераховано податок на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування, сплаченого за пенсіонерів, у результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 23 824,11грн., в порушення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, а саме: до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включена послуга у вигляді добровільного медичного страхування за пенсіонерів, у результаті чого встановлено заниження військового збору у сумі 1 507,50 грн. та в порушення пп. 176.26 п. 176.2 статті 176, п. 119.2 статті 119 Податкового кодексу України допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі (зміни платника податку) податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

На підставі акту перевірки податковим органом 02 грудня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0008201401, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 52 485,31 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 19 473,89 грн. та пеня 4 427,57 грн., №0008221401, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 510,00 грн. та №0008231401, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем з податків та зборів, утому числі пені по військовому збору у розмірі 2 654,73 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 10 лютого 2017 року № 2597/6/99-99-11-02-01-15 податкове повідомлення-рішення №0008231401 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору в частині 517,50 грн. основного платежу та 396,56 грн. штрафних санкцій та у відповідній частині суму пені скасовано.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Офісу великих платників податків ДФС, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов частково та відмовляючи в задоволенні іншої його частини, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23 824,11 грн. та подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих на користь платників податків та сум утриманого з них доходу внаслідок не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування сплаченого за пенсіонерів.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач послався на те, що Окружним адміністративним судом м. Києва при прийнятті оскаржуваного рішення були неправомірно застосовані пп. 164.2.16 п. 164.2 статті 164, п. 127.1 статті 127 та п. 119.2 статті 119 Податкового кодексу України замість пп. 165.1.19 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, що і є підставою для скасування даного рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Таким чином, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа, яка виплачує фізичній особі кошти, які податковим законодавством віднесено до оподатковуваного доходу такої фізичної особи. При цьому на податкового агента покладено обов'язок щодо своєчасного та повного нараховування, утримання та сплати (перераховування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та подання у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Згідно п. 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ Страхова компанія «Нафтагазстрах» «Страховик», з однієї сторони, та ДП «Укрзалізничпостач» «Страхувальник», з іншої сторони, було укладено Договори, предметом яких є здійснення Страховиком добровільного медичного страхування пенсіонерів Страхувальника, за яких останній зобов'язується перераховувати страхові платежі згідно поданих заяв на страхування та виконувати інші умови даних Генеральних Договорів, а страховик бере на себе зобов'язання по всіх страхових випадках здійснювати страхові виплати (відшкодування) Застрахованим особам або медичним закладам на визначених у відповідних договорах з ними умовах.

Так, відповідно до вищезазначених Договорів добровільного медичного страхування пенсіонерів з Додатками та платіжних дорученнь ДП «Укрзалізничпостач» за свій рахунок перераховував суми страхових внесків за пенсіонерів.

Позивачем зазначений факт визнається, як і визнається факт того, що податок на доходи фізичних осіб із зазначених платежів ним не було нараховано, утримано, задекларовано та сплачено.

Між тим, апелянт він посилається на те, що ДП «Укрзалізничпостач» не мало виконувати функції податкового агента, оскільки виплата відповідних коштів не пов'язана з виконання обов'язку трудового найму, не є винагородою за цивільно-правовими угодами чи заробітною платою.

Підпунктами 164.2.16, 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються: особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами; одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку; роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків; дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, у тому числі, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Разом з тим, пп. 165.1.19 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, на який посилається позивач в своїй апеляційній скарзі, встановлено, що доходами, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, є, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язків профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного медичного страхування.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням апелянта, оскільки, по-перше, пп. 165.1.19 п. 165.1 статті 165 ПК України не має жодного відношення до розглядуваного спору, оскільки стосується не тих доходів, про які йдеться в оскаржуваному рішенні, а по-друге, пп. 164.2.16 п. 164.2 статті 164 ПК України прямо передбачено включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сум внесків за договорами добровільного медичного страхування, сплачених будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що обґрунтованим є висновок відповідача щодо допущення позивачем заниження податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23 824,11 грн. та подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих на користь платників податків та сум утриманого з них доходу внаслідок не нарахування та не перерахування податку на доходи фізичних осіб з послуги у вигляді добровільного медичного страхування сплаченого за пенсіонерів.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки в апеляційній скарзі не було наведено інших підстав для скасування оскаржуваного рішення, окрім розглянутих вище, та не зазначено підстав незгоди з мотивуванням задоволення позову в іншій його частині, а судом під час апеляційного провадження самостійно не встановлено будь-яких порушень, допущених судом першої інстанції, перегляд судового рішення провадився в межах апеляційної скарги.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову частково.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.