Постанова № 74168727, 22.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року справа №812/1543/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Ястребової Л.В, суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 Мамантьєвича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 812/1543/17 (головуючий І інстанції - Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_2 Мамантьєвича до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення про припинення громадянства,-

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2017 року ОСОБА_2 Мамантьєвич (надалі – позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (надалі – відповідач) про визнання неправомірними дії відповідача, визнання неправомірним та скасування рішення відповідача від 31.08.2016 року про припинення громадянства України (а.с. 3-4).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вважаючи, що судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, адвокат ОСОБА_1 звернулась в інтересах ОСОБА_2 Мамантьєвича до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції проігноровано, що в Головному управлінні Національної поліції Луганської області (Слідче управління) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016130000000164 від 04.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа) відносно 38-42 осіб та те, що не знайшло свого підтвердження факт використання позивачем підроблених документів за яких позивач не міг набути громадянства України, звертаючи увагу суду, що обвинувальний вирок суду у відношенні позивача, яким встановлено вину останнього у поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів відсутній. Апелянт зазначає, що відповідач повідомив позивача про припинення ним громадянства України лише шляхом розміщення цієї інформації у відкритому реєстрі, що є порушенням п. 97 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року за № 215/2001

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_2 Мамантьєвич, 05 листопада 2014 року звернувся до начальника УДМС України в Луганській області з заявою про надання платної послуги – набуття громадянства України (а.с.47).

Того ж дня, позивачем подано заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням №44/31 на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». Як підставу для набуття громадянства позивач зазначив, що його мати - ОСОБА_3 постійно проживала на території України до 24.08.1991 року, а саме, з 10.11.1982 по 21.03.1983 за адресою: Луганська обл., м. Брянка, вул. Луганська, буд. 81 (а.с.31-33)

До відповідної заяви позивачем додано свідоцтво про народження, копія домової книги, паспорт громадянина ОСОБА_4 (а.с. 35-45).

25 листопада 2014 року УДМС України в Луганській області, на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» прийнято рішення щодо набуття ОСОБА_2 Мамантьєвичем громадянства України за територіальним походженням.

25 листопада 2014 року Старобільським РВ УДМС в Луганській області позивачу видано паспорт громадянина України серії ЕЛ. № 002482 (а.с. 8).

В подальшому, 23.06.2016 року, Державною Міграційною службою України винесено Наказ № 111 АГ «Про проведення безвиїзної (дистанційної) Управління ДМС у Луганській області перевірки щодо дотримання вимог законодавства при прийнятті рішень про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» за період з 01.09.2014 року по 31.12.2015 року (а.с. 59).

За наслідками проведеної перевірки складено довідку. Як зазначено у Довідці в ході проведення перевірки було виявлено низку порушень законодавства України про громадянство під час формування справ про набуття громадянства України за територіальним походженням та під час прийняття рішень стосовно, у тому числі позивача а саме:

- бланк свідоцтва про народження заявника зразка 1939 року, але заявник народився у 1969 році, а свідоцтво видане 25.04.1971 року;

- штампи реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання книзі мають ознаки виправлення;

- назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки зняття з реєстрації та зняття з місця проживания) у будинковій книзі - назві області на той час (Ворошиловградська);

- реєстрація місця проживания матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 здійснена нібито «21.03.1982» (неділя-вихідний день) (а.с. 63 звр.).

25.08.2016 року провідним спеціалістом Управління ДМС в Луганській області складено подання №15 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відносно ОСОБА_2 Мамантьєвича, в якому зазначено, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України згідно зі статтею 21 Закону України «Про громадянство України» - подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів. За наслідками розгляду подання прийняте рішення від 31 серпня 2016 року відповідно до якого рішення Управління Державної міграційної служби України у Луганській області від 25.11.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_2 Мамантьєвичу, ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати у зв'язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів (а.с. 68-69).

01.09.2016 року Управлінням ДМС у Луганській області складено довідку №15 про припинення громадянства України відносно ОСОБА_2 Мамантьєвича (а.с. 71).

У серпні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, але отримав відмову.

14 серпня 2017 року, адвокатом ОСОБА_5, до якого позивач звернувся за правовою допомогою направлено запит до Управління державної міграційної служби України у Луганській області про надання інформації, чи виносилось управлінням рішення про припинення позивачем громадянства України (а.с. 10).

Відповідач, листом від 06.10.2017 року за вих. № 12/3.2-35190 надав адвокату ОСОБА_5 відповідь, в якій повідомив, що 31.08.2016 року рішенням УДМС скасовано рішення УДМС від 25.11.2014 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_2 на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України» у зв’язку з тим, що останній набув громадянства України унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей та фальшивих документів. Відповідач зазначив також, що на у зв’язку із встановленням вищевказаних фактів, 01.09.2016 року УДМС на ім’я ОСОБА_2 оформлено довідку № 15 про припинення громадянства України, в якій зазначено підстави прийняття такого рішення. В додаток до цього листа-відповіді відповідачем додано також копія довідки № 15 від 01.09.2016 року на 1 арк. в 1 прим. (а.с. 6).

Вважаючи, що рішення УДМС від 31.08.2016 року про скасування рішення УДМС від 25.11.2014 року про оформлення набуття громадянства України є протиправним, ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття УДМС У Луганській області рішення від 31.08.2016 року про скасування рішення УДМС від 25.11.2014 року про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_2

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» № 2235-III від 18.01.2001 (надалі - Закон № 2235-III).

За визначенням статті 1 цього Закону, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 6 Закону України №2235-ІІІ, громадянство України набувається в тому числі за територіальним походженням.

Порядок набуття громадянства України за територіальним походженням встановлений статтею 8 Закону № 2235-ІІІ.

Частиною 1 цієї статті визначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_2, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Згідно зі ст. 17 Закону №2235-ІІІ, громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

За приписами ч.1 п. 2 статті 19 вказаного Закону, підставами для втрати громадянства України є набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Статтею 21 Закону №2235-ІІІ передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Згідно зі ст. 24 Закону №2235-ІІІ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо:

1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону;

2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону;

5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;

6) виконання рішень Президента України з питань громадянства;

7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;

8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України;

9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України «Питання Державної міграційної служби України» №405/2011 від 06.04.2011, державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Згідно з абз. 1 п. 7 вказаного Положення, ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в областях, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» № 215/2001 від 27.03.2001 (надалі - Порядок).

Згідно з п. 88 Порядку провадження, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Згідно з п.п. 96, 97 Порядку провадження, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в області.

Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в області або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводом апелянта, що відповідач, всупереч вищевказаної норми, відповідач не повідомив позивача у тижневий строк про скасування рішення про оформлення набуття, хоча місце відбуття позивача відповідачу було відоме, що підтверджується наявним в матеріалах справи талоном зняття з реєстрації місця проживання в Україні від 30.10.2015 року (а.с. 72).

Щодо твердження відповідача, що бланк свідоцтва про народження заявника зразка 1939 року, але заявник народився у 1969 році, а свідоцтво видане 25.04.1971 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Під час розгляду справи, судом першої інстанції оглянуто оригінал свідоцтва про народження та підтверджено, що при оформленні свідоцтва про народження ОСОБА_2 використовувався бланк саме 1969 року (рік народження позивача).

Що стосується посилання відповідача, що свідоцтво про народження позивача отримано 25.04.1971 року, слід зазначити про підтвердження даних отримання свідоцтва про народження ОСОБА_2 саме 25.04.1971 року, відповідно до довідки Агенства розвитку державних сервісів Міністерства юстиції ОСОБА_4 від 04.12.2017 № 35/333035, яка підтверджує вищевказаний факт.

З огляду на викладене, суд вважає вищевказане твердження відповідача необґрунтованим.

Що стосується посилання відповідача, що штампи реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання у будинковій книзі мають ознаки виправлення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не надано ніяких доказів, що штампи реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання мають виправлення.

Щодо твердження відповідача, що назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки зняття з реєстрації та зняття з місця проживання у будинковій книзі - назві області на той час (Ворошиловградська), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Підставою для набуття ОСОБА_2 Мамантьєвича громадянства України за територіальним походженням є факт постійного проживання на території України до 24.08.1991 його матері - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджувалось записом у будинковій книзі, копія якої долучена до справи.

Відповідач звертає увагу, що назва області - «Луганська» в штампах прописки та виписки (реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання) матері заявника у будинковій книзі не відповідає назві області, яка на той час була - «Ворошиловградська», що свідчить про не справжність проставленого штампу місця реєстрації ОСОБА_3

Проте суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування м. Ворошиловграда та Ворошиловградської області» від 04.05.1990р. № 9169-ХІ (тобто через 8 років після реєстрації ОСОБА_3) Ворошиловградська область була перейменована в область Луганську.

Зазначаючи про дану обставину відповідач не посилається на діючий на час реєстрації місця проживання нормативно-правовий акт, яким було передбачено обов'язкове ведення домової книги із одночасним внесенням до неї відомостей про реєстрацію відповідної особи. Тому дана обставина пояснюється внесенням до домової книги відомостей про реєстрацію мами позивача - ОСОБА_3 за відповідною адресою після перейменування назви області з Ворошиловградська на Луганська.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що посилання відповідача на те, що назва області (Луганська) в штампах прописки та виписки зняття з реєстрації та зняття з місця проживання) у будинковій книзі - назві області на той час (Ворошиловградська) ґрунтується лише на припущенні відповідача про порушення під час реєстрації ОСОБА_3, однак, належних доказів, які б підтверджували цей факт відповідачем до суду не надано.

Посилання відповідача, що реєстрація місця проживання матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 здійснена нібито «21.03.1982» (неділя-вихідний день), суд апеляційної інстанції не приймає до уваги з огляду на таке.

Так, дійсно, 21 березня 1982 року є неділею, але, на переконання суду апеляційної інстанції, зазначена обставина не може свідчити, що позивач надав недостовірні дані для отримання громадянства України у 2014 році, оскільки під час здійснення реєстрації ОСОБА_3 могла статися технічна помилка, а будь-яких інших доказів щодо надання недостовірних відомостей суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що надані ОСОБА_2 для оформлення набуття громадянства за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» не містять у собі неправдиві відомості або фальшиві документи, а жодна з підстав яка була зазначена у Довідці в ході проведення перевірки не була обґрунтована та підтверджена належними доказами.

Крім того, слід зазначити, що обвинувальний вирок суду у відношенні позивача, яким встановлено вину останнього у поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів - відсутній.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення від 31.08.2016 року про скасування рішення УДМС від 25.11.2014 року про оформлення набуття громадянства України, ОСОБА_2 у розмінні ст. 77 КАС України, у зв’язку з чим, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняттянового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до квітанції 0.0.880189663.1 від 26.10.2017 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640 гривень за подання адміністративного позову (а.с. 2), а відповідно до квитанції № 15 від 13.04.2018 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1057 гривень 20 коп. за подання апеляційної скарги (а.с. 154).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає про необхідність стягнення на користь ОСОБА_2 Мамантьєвича за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Луганській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1697 гривень 20 коп. у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 22 травня 2018 року.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 Мамантьєвича – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 812/1543/17 – скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 Мамантьєвича до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення про припинення громадянства – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби України в Луганській області від 31.08.2016 року, яким скасовано рішення Управління державної міграційної служби України в Луганській області від 25 листопада 2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство» України ОСОБА_2 Мамантьєвичу.

Стягнути на користь ОСОБА_2 Мамантьєвича (ІПН – НОМЕР_1, місцезнаходження: м. Київ, Софіївська Борщагівка, вул. Будьоного, 35, б. 3, кв. 6) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (код ЄДРПУО – 37851432, місцезнаходження: 93404, м. Сєвєродонецьк, вул.. Партизанська, 12) витрати по сплаті судового збору в сумі 1697 гривень (одна тисяча шістсот дев’яносто сім) гривень 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді:. ОСОБА_6

ОСОБА_7