Постанова № 74168663, 17.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2018 рокусправа № 804/7223/17 головуючий суддя І інстанції - Горбалінський В.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванов С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/7223/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила, з урахуванням уточненої позовної заяви:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. включити позивача із сумою 23000,00 грн. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду;

- скасувати наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2;

- покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (АДРЕСА_2), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та скасування наказу в частині - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю., щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова О. Ю. включити позивача із сумою 23000,00 грн. до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Скасовано наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолій Богдан Володимирович звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивач не є вкладником у розумінні приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки відповідні кошти були залучені на депозит саме за договором позики, а не банківського вкладу, а тому суд першої інстанції порушив вимоги Закону України № 4452-VІ та неправомірно прирівняв до вкладу кошти, які залучені від позивача як позика до небанківської фінансової установи, де банк не виступав повіреним за відповідним договором. Наголошено на тому, що Уповноваженою особою протягом всього часу вчинялись дії по перевірці відповідних правочинів, передбачені законодавством та визначені підзаконними нормативно-правовими актами. Зазначено, що ПАТ «Банк «Михайлівський» було порушено обмеження, накладені постановою № 917 із змінами, внесеними постановою № 295, в частині проведення кредитних операцій на підставі укладених з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договорів відступлення права вимоги при відсутності права на укладення таких правочинів. Стосовно скасування наказу відповідача від 01.06.2016 року № 42/2 зазначено, що правочин за участю позивача є нікчемним, а тому Уповноваженою особою правомірно було видано наказ про віднесення переказу коштів (транзакцій) до категорії нікчемних.

Позивач та третя особа відзив на апеляційну скаргу до суду не надали.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.02.2018 року № 383 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» провідного юрисконсульта відділу розслідування протиправних діянь департаменту розслідування протиправних діянь Смолія Богдана Володимировича з 09 лютого 2018 року.

З огляду на вказане на підставі ст. 52 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача по справі Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича.

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх та без фіксування судового розгляду технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.12.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок Ощадний» № 980-027-000002856, за яким було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2, на який позивач внесла грошові кошти в розмірі 23000,00 грн.

Також, 25.12.2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» було укладено договір № 980-027-000167808 з виплатою процентів на умовах залучення коштів у користування, згідно до якого позивачем були передані кошти у розмірі 23000 грн. зі строком користування коштами 182 дні з 25.12.2015 року по 24.06.2016 року.

19.05.2016 року за платіжними дорученнями ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого рахунку № 26509300055802, відкритому в ПАТ «Банк Михайлівський», на рахунок позивача № НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», здійснив перерахунок коштів у розмірі 23000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015» та «оплата процентів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015 на суму 70,91 грн.».

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.

На звернення ОСОБА_2 з заявою про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на яке позивач отримала листи від 25.01.2017 року за № 3Г1/9264 та № 3Г1/9265, зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 23000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015» на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, є нікчемним.

Незгода позивача із бездіяльністю відповідача щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та зобов'язання включити останню до такого переліку вкладників, а також скасування відповідного наказу про визнання правочину нікчемним і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави нікчемності правочинів (договорів), які зазначені у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не мають відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). При цьому ПАТ «Банк Михайлвський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув права на такі кошти, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом. З огляду на те, що станом на дату запровадження в банку тимчасової адміністрації кошти позивача знаходились на його рахунках в банку, суд прийшов до висновку про наявність у позивача, гарантованого статтею 26 Закону № 4452, права на отримання цих коштів.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується з останнім з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (надалі - Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI).

Статтею 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI закріплено правовий статус Фонду. Так, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

У відповідності до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

В силу частини 1 статті 36 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Статтею 37 вказаного Закону України визначено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Згідно частини 1 статті 46 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку (частина 5 статті 45 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI).

Частиною 1 статті 26 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI закріплено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:

п. 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

п. 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

п. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (п.п. 7, 9) були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2016 року за платіжними дорученнями ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого рахунку № 26509300055802, відкритому в ПАТ «Банк Михайлівський», на рахунок позивача № НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», здійснив перерахунок коштів у розмірі 23000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015» та «оплата процентів згідно з договором № 980-027-000167808 від 25.12.2015 на суму 70,91 грн.» (а.с.123,124).

Таким чином, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року відповідними платіжними дорученням зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідних договорів, укладених між ними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону № 4452-VI, не відноситься до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вірно було зазначено судом першої інстанції, на підставі системного аналізу приписів статті 38 Закону № 4452, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з тим, договір від 25 грудня 2015 року № 980-027-000167808 був укладений між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_2

При цьому ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому останній не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ОСОБА_2, забезпечуючи рух коштів від ініціатора ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» до отримувача переказу, тобто позивача.

Також при проведенні розрахункових операцій фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, встановлено не було, а отже операції по перерахунку коштів були правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що початково кошти у розмірі 23000,00 грн. були залучені на рахунок позивача ним самостійно та відповідних претензій до відповідного правочину у відповідача не виникало.

В той же час, відповідачем не було зазначено, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Висновок щодо нікчемності не був обґрунтований жодними доводами чи доказами, а отже суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про скасування наказу тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 в частині затвердження результатів перевірки правочинів та застосування наслідків нікчемності щодо ОСОБА_2

Слід також зазначити, що повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" було здійснено 19.05.2016 року, що сторонами не заперечується.

Отже, кошти в сумі 23 000 грн. на момент прийняття рішення про ліквідацію банку (23.05.2016 року) перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

Крім того, слід зазначити, що вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що 19.11.2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 року № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

При цьому, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення банком позивача під розпис про непоширення на такі кошти відповідних гарантій.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що кошти, повернуті ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача, були вкладом в розумінні вищезазначеного закону.

Таким чином, рахунки позивача мали би бути включеними до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Разом з тим, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не звернув уваги на зміни, які були внесені до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема до ст. 27 Закону, та безпідставно зобов'язав відповідача включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і зобов'язав відповідача включити позивача до такого переліку.

Згідно із ст. 27 Закону № 4452-VI (із змінами внесеними Законом № 629-VIII від 16.07.2015) уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Таким чином, повноваження відповідача полягають у складенні переліку рахунків вкладників, а не у складенні переліку вкладників, як то було визначено Законом № 4452-VI до внесення в нього змін Законом № 629-VIII від 16.07.2015 року.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині зазначення в резолютивній частині замість словосполучення «переліку вкладників» - «перелік рахунків вкладників». В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст.315, ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/7223/17 в його резолютивній частині змінити в частині словосполучення «переліку вкладників» на «перелік рахунків вкладників».

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/7223/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку відповідно до приписів ч.5 ст. 328 КАС України не підлягає.

Повний текст постанови складено 17 травня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко