Ухвала суду № 74168648, 22.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2018 рокусправа № 804/6103/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 804/6103/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (суддя Іванов С.М.) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було залишено без руху у зв'язку з не сплатою судового збору у розмірі 704 грн. та ненадання наказу про покладення обов'язків начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ОСОБА_2

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було повернуто заявнику у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

30 березня 2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повторно направило апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року. Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з апеляційною скаргою із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є, та належним чином оформлену апеляційну скаргу із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси, за її наявності.

Копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2018 року направлена на адресу відповідача та отримана ним 27.04.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк від заявника апеляційної скарги надійшли належним чином оформлена апеляційна скарга із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та адреси електронної пошти, офіційної електронної адреси, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що через недостатнє фінансування, повторно відповідачем було подано апеляційну скаргу тільки через 17 днів, адже при подачі повторно апеляційної скарги були вже застосовані нові ставки судового збору, у зв'язку з чим з метою уникнення зловживання правом на судове звернення, повторна подача апеляційної скарги відбулась тільки після сплати судового збору в повному обсязі.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на те, що доводи клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою зводяться до неможливості вчасної подачі апеляційної скарги, у зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, що не свідчить про наявність поважних підстав, які перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Так, статтею 8 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно якої, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 45 КАС України передбачає обов'язок учасників судового процесу та їхніх представників, добросовісно користуватися процесуальними правами, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").

Також, у пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення ГУ ДФС у Дніпропетровській області з первинною апеляційною скаргою, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, у строк, встановлений статтею 186 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 30 березня 2018 року, тобто через 17 днів після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення протягом встановленого законом десятиденного строку, матеріали справи не містять.

Вказана правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року (справа № 820/198/16).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, наведене вище, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 804/6103/17.

Керуючись ст. 299 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 804/6103/17, наведені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у поданому клопотанні.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 804/6103/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Ухвала підписана складом суду 22 травня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко