Рішення № 74168531, 23.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1580/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомПершого заступника прокурора Чернігівської області Балєва Юрія ОлександровичадоОСОБА_1простягнення плати за проїзд,У С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокуратура Чернігівської області Балєв Юрій Олександрович в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) та просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 90865,87 грн., що еквівалентно сумі 2833,05 євро.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Законом України "Про автомобільний транспорт". У зв'язку із наведеним, Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області відповідачу нарахована плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 2833,05 євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", що еквівалентно 90865,87 грн. За даними Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, у визначений термін ОСОБА_1 вказані вище кошти не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом .

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідач, в установлений судом строк подав відзив, в якому проти задоволення позову заперечив, оскільки відповідач є тільки власником транспортних засобів, але їм було укладено договори оренди транспортних засобів з ФОП ОСОБА_3. У подальшому належні йому транспортні засоби відповідно до акту прийняття - передачі транспортних засобів від 04.11.2017 ФОП ОСОБА_3 були передані на підставі договору найму транспортних засобів до приватного підприємства «Вантаж». Відповідно до договору П-01.111 ТОВ «Автологістика Плюс» що діє від імені замовника перевезення, зобов'язалася здійснювати перевезення на належних відповідачу транспортних засобах діючи на підставі договорів. При цьому, відповідно до ТТН № 944 від 28.11.2017 перевізником та замовником послуг є ПП «Дружба 6», що підтверджується печаткою на таваро - транспортній накладній, а тому відповідно до Накакзу від 29.01.2015 № 17 «Про затвердження Правил експлуатації власних вантажних вагонів» не може бути відповідачем у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 28.11.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області на автодорозі Суми-Полтава, 28 км + 850 м було здійснено габаритно-ваговий контроль автопоїзду: автомобіль (тягач) марки IVECO MAGIRUS, реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом марки TRAILOR S383, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю працівниками Управління Уктрансбезпеки у Сумській області встановлено перевищення вагових обмежень на одну з одиночних осей: замість допустимих 11 т ( + 2% похибки) навантаження становило 17,96 т, на строєні осі при допустимих 22 т навантаження становило 34,53 т, загальна маса транспортного засобу склала 60,38 т при допустимій 40 т, про що складено акт № 008549 від 28.11.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 17) та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 014559 від 28.11.2017 (а.с. 16). Про результати здійснення габаритно-вагового контролю складено довідку № 0017118 від 28.11.2017.

Відповідно до затвердженої постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27.06.2007 № 879 формули складено розрахунок № 8549 від 28.11.2017 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 2833,05 євро, у якому платником зазначено ОСОБА_1, що отриманий особисто водієм вказаного транспортного засобу ОСОБА_4, про що свідчить відповідний підпис (а.с. 18).

Копія розрахунку та копія акту були направлені Управлінням Укртрансбезпеки в Сумській області відповідачу 08.12.2017 та отримані останнім 16.12.2017, про що свідчить копія зворотного повідомлення з особистим підписом ОСОБА_1 (а.с. 20)

У зв'язку з несплатою у добровільному порядку вказаної заборгованості, Управлінням Укртрансбезпеки в Сумській області, з метою захисту інтересів держави в судовому порядку, листом від 25.01.2018 за № 96 до Прокуратури Чернігівської області було направлено матеріали стосовно зазначеного автоперевізника, що стало підставою для звернення першого заступника прокурора Чернігівської області Балєва Ю.О. до суду (а.с. 5).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, як вбачається з матеріалів справи, підставою представництва інтересів держави у вказаній справі є несплата суб'єктами господарювання плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у добровільному порядку, що наслідком чого є ненадходження коштів до Державного бюджету України, що порушує інтереси держави.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), передбачені основні завдання та повноваження Укртрансбезпеки (її територіальних органів) щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. В свою чергу, повноваження Укртрансбезпеки, що стосуються плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Згідно із пунктом 2.1 Положення про Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, одним з основних завдань Управління є здійснення відповідно до вимог законодавства України державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, річковому транспорті.

Управління Укртрансбезпеки у Сумській області здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пункти 3.40, 3.43 Положення).

Тобто, з аналізу наведеного вбачається, що в Укртрансбезпеки відсутні повноваження щодо стягнення в судовому порядку на користь держави плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Такі повноваження не визначенні також жодним іншим правовим актом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон) великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п.2,15 п. 5 Положення).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Таким чином, посадові особи Управління Укратрансбезпеки у Сумській області уповноважені відповідно до чинного законодавства України здійснювати габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобiльними дорогами загального користування транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв, ваговi та/або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з пунктом 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 № 1094 визначено, що за спеціальними правилами здійснюються перевезення небезпечних вантажів і незнешкодженої тари з-під них, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,65 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на одиночну вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV від 08.09.2005 (далі - Закон № 2862-IV) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух вагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Аналізуючи вищевказані нормативно-правові акти, суд зазначає, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Факт перевищення габаритних або вагових обмежень транспортним засобом марки IVECO MAGIRUS, реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом марки TRAILOR S383, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1, підтверджується актом № 0008549 від 28.11.2017 (а.с.17).

Із акту перевірки вбачається, що перевезення вантажу вказаним транспортним засобом здійснювалось без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, що є порушенням статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт.

Документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів також відсутній.

При цьому суд звертає увагу, що зі змістом акту перевірки водій був ознайомлений, але жодних пояснень та заперечень щодо виявленого порушення та використання транспортного засобу іншою особою ніж позивач, посадовим особам Укртрансбезпеки не подав.

Стосовно тверджень відповідача, що спірний транспортний засіб був наданий в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 та під час проведення габаритно-вагового контролю у нього в користуванні не перебував, а тому він не є в розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізником та не повинен сплачувати плату за проїзд, вказану в розрахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, однак такий договір відсутній, внаслідок чого він є нікчемним згідно з ч.1 ст.220 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

На момент складення актів, довідки та здійснення розрахунку у посадових осіб Укртрансбезпеки були відсутні належні докази на підтвердження здійснення перевезення на законних підставах не власником автомобіля.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку № 879).

Пунктом 30 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.

Пунктом 31-1 Порядку встановлено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Розраховуючи відповідачу розмір плати за проїзд великовагового транспортного засобу, посадові особи виходили із усієї відстані маршруту перевезення вантажу.

Як зазначалось вище, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати (пункт 31-1 Порядку № 879).

Також суд звертає увагу, що акт та розрахунок було направлено відповідачу поштою та отримано останнім особисто, проте жодних дій щодо оскарження вказаного акту та розрахунку не вчинено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу посадові особи Укртрансбезпеки діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно статей 77 та 90 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Так, позивачем доведено правомірність розрахунку від 28.11.2017 № 8549 та акту перевірки № 0008549 від 28.11.2017, в той же час доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р31214216700002 в ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 90865 (дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн 87 коп., що еквівалентно сумі 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) євро 05 центів.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення складено у повному обсязі 23.05.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб