Рішення № 74168406, 18.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

18 травня 2018 року справа № 823/1272/18

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області у призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% пенсії – довічного грошового утримання її чоловіка – судді у відставці ОСОБА_2 на момент його смерті 13.12.2017;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% пенсії – довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 на момент його смерті 13.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після смерті чоловіка, судді у відставці, звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області із заявою від 04.01.2018 про призначення їй пенсії по втраті годувальника у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак отримала відмову, оскільки Законом України «Про судоустрій та статус суддів» призначення пенсії по втраті годувальника не передбачено.

Позивач в судове засідання не з’явилась, через свого представника подала заяву якою просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позву заперечила, просила в його задоволенні відмовити повністю, про що подала відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, вказує, що пенсія у разі втрати годувальника призначається у відсотковому відношенні пенсії за віком померлого годувальника, а не щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки щомісячне довічне грошове утримання судді не є за своєю природою страховою виплатою, тобто пенсією. При цьому джерелом виплати щомісячного довічного грошового утримання судді є кошти Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 11.05.2018 із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії І-СР №258832 від 06.11.1973 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є подружжям, ОСОБА_3 присвоєне прізвище ОСОБА_2.

Учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_2 займав посаду судді апеляційного суду Черкаської області, звільнений у відставку та з 2015 року отримував довічне грошове утримання.

Копією Свідоцтва про смерть серії І-СР №320574 від 14.12.2017 стверджено, що ОСОБА_2 помер 13.12.2017.

Відповідно до довідки житло-будівельного кооперативу №90 ОСОБА_2 проживав разом з дружиною - ОСОБА_1.

Позивач 04.01.2018 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, в якій просила здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника, чоловіка - ОСОБА_2.

Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області №693/06 від 12.01.2018, позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника.

Повідомлено, що Законом України «Про судоустрій та статус суддів» призначення пенсії по втраті годувальника не передбачено, а тому за результатами розгляду заяви від 04.01.2018 про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням Закону України «Про судоустрій та статус суддів» управлінням прийнято рішення відмовити в задоволенні зазначених в заяві вимог.

Відповідно до Постанови КМУ від 08.11.2017 № 821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаській області вирішено реорганізувати шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаській області з 02.03.2018 припинено.

У зв’язку з приєднанням управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаській області до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, відповідач у даній справі Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області.

Позивач відповідно до копії пенсійного посвідчення серії ААИ №963083 з 20.10.2015 отримує пенсію за віком, є непрацездатною, перебувала на утриманні померлого чоловіка, про що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_4), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 36 Закону №1058-IV визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону №1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Щодо посилання відповідача на те, що при перерахунку пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника не може враховуватись розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного грошового утримання на час настання смерті, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 22 ст. 1 Закону №1058-IV, пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1, 5 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, судді, який вийшов у відставку може виплачуватися одне з двох: або пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом; або щомісячне довічне грошове утримання судді, що вибирає суддя.

Пенсія за віком та довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу. Так, пенсією є регулярна щомісячна грошова виплата, яка призначається у встановленому державою порядку, як захід матеріального забезпечення у зв’язку з настанням певної обставини - досягнення пенсійного віку, інвалідності, смерті годувальника.

Не є спірним, що чоловік позивача, який помер 13.12.2017, отримував щомісячне довічне грошове утримання судді, тому ОСОБА_1, яка перебувала на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника – ОСОБА_2, яка повинна виплачуватися територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України, як захід матеріального забезпечення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Позивач звернулась до управління пенсійного фонду у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у визначений строк, перебувала на утриманні свого чоловіка, досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто є непрацездатною, а тому має право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

При цьому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку із втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час смерті годувальника, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% пенсії – довічного грошового утримання її чоловіка – судді у відставці ОСОБА_2 на момент його смерті 13.12.2017;

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% пенсії – довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 на момент його смерті 13.12.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРОПУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко