Постанова № 74168152, 22.05.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3064/18 Справа № 207/3090/17 Головуючий у 1 й інстанції - Скиба С. А. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Тепломережі» про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до КП Кам'янської міської ради «Тепломережі» про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона є власником секції у гуртожитку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2013 року. Станом на 22 липня 2013 року заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 складала 6871грн. 02 коп. за надану теплову енергію. 10 лютого 2014 року за заявою КП «Дніпродзержинськтепломережа» судом видано судовий наказ про стягнення з неї заборгованості в сумі 7 632 грн. 30 коп., судових витрат 121 грн. 80 коп. Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року судовий наказ від 10 лютого 2014 року скасовано. 14 червня 2017 року вона отримала лист від КП Кам'янської міської ради «Тепломережі», в якому зазначалося, що ухвала про скасування судового наказу не є підставою для списання заборгованості за послуги теплопостачання. Єдиною підставою для списання заборгованості, яка існує у боржника є рішення суду. З жовтня 2013 року по липень 2017 року на особовий рахунок НОМЕР_1 нараховані 10 009 грн. 22 коп., субсидією сплачено 7 636 грн. 07 коп. та нею у сумі 2 092 грн. 84 коп., тобто заборгованість, що утворилась з моменту придбання нею помешкання з липня 2013 року по липень 2017 року становить 280 грн. 31 коп. У липні 2017 року вона отримала лист №Ш-522 від Управління соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам'янської міської ради, в якому зазначено, що управлінням отримана інформація від підприємств надавачів послуг щодо наявності у ОСОБА_2 заборгованості по організації КП Кам'янської міської ради «Тепломережі» у сумі 7 151 грн. 33 коп., тому не можливо здійснити перепризначення субсидії на наступний період з 01 травня 2017 року та запропоновано сплатити заборгованість або укласти договір про її реструктуризацію для подальшого оформлення субсидії.Вважає дії відповідача неправомірними, тому що до 22 липня 2013 року вона не отримувала послуг теплопостачання. У зв'язку з викладеним, просила суд зобов'язати КП Кам'янської міської ради «Тепломережі» виключити з суми заборгованості, особовий рахунок НОМЕР_1, за послуги теплопостачання належної їй секції у гуртожитку АДРЕСА_1, заборгованість попереднього власника, що виникла до 22 липня 2013 року в сумі 6 871 грн. 02 коп.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 січня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до КП Кам'янської міської ради «Тепломережі» про зобов'язання вчинити дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду від 29 січня 2018 року скасувати та ухваливши нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Положеннями статті 68 ЖК України встановлено, що наймач повинен своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до положень ст. ст. 156, 162 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР), власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник приміщення - це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, зареєстроване в установленому законом порядку.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. інтересів держави.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається ОСОБА_2 є власником секції у гуртожитку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2013 року (а.с.4, 5, 6).

10 лютого 2014 року за заявою КП «Дніпродзержинськтепломережа» судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 7 632 грн. 30 коп., судових витрат 121 грн. 80 коп. (а.с.13)

Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2014 року судовий наказ від 10 лютого 2014 року у справі №207/1082/14-ц за заявою КП «Дніпродзержинськтепломережа» про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в сумі 7 632 грн. 30 коп., судових витрат 121 грн. 80 коп. скасовано (а.с.13).

Листом КП Кам'янської міської ради «Тепломережі» від 02 серпня 2017 року повідомили позивача, що станом на 22 липня 2013 року заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 складала 6 871 грн. 02 коп. (а.с.16).

З жовтня 2013 року по липень 2017 року на особовий рахунок НОМЕР_1 нараховані 10 009 грн. 22 коп., субсидією сплачено 7 636 грн. 07 коп. та позивачем у сумі 2 092 грн. 84 коп., тобто заборгованість, що утворилась з моменту придбання позивачем помешкання з липня 2013 року по липень 2017 року становить 280 грн. 31 коп., а всього заборгованість складає 7 151 грн. 33 коп.(а.с.16)

У липні 2017 року позивач отримала лист №Ш-522 від Управління соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам'янської міської ради, в якому зазначено, що управлінням отримана інформація від підприємств надавачів послуг щодо наявності у ОСОБА_2 заборгованості по організації КП Кам'янської міської ради «Тепломережі» у сумі 7 151 грн. 33 коп., тому не можливо здійснити перепризначення субсидії на наступний період з 01 травня 2017 року та запропоновано сплатити заборгованість або укласти договір про її реструктуризацію для подальшого оформлення субсидії (а.с.14,15).

Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 просила суд зобов'язати КП Кам'янської міської ради «Тепломережі» виключити з суми заборгованості ОСОБА_2, особовий рахунок НОМЕР_1, за послуги теплопостачання належної їй секції у гуртожитку АДРЕСА_1, заборгованість попереднього власника, що виникла до 22 липня 2013 року в сумі 6 871 грн. 02 коп. (а.с.2, 3).

Слід зазначити, відповідно до ст.16 ЦК України власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

З урахуванням положень ст.ст. 15, 16 ЦК України не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про зобов'язання виключення заборгованості попереднього власника за сплату комунальних послуг.

Зобов'язання відповідача щодо виключення заборгованості попереднього власника за послуги теплопостачання, наявної на особовому рахунку секції у гуртожитку АДРЕСА_1 та виключення її із суми заборгованості позивача, без зазначення конкретних порушень при нарахуванні такої заборгованості та надання доказів на її спростування, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав, а саме по собі нарахування відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію не встановлює для позивача будь-яких обов'язків.

Крім того, позивачем у позовній заяві не зазначено, які саме її права, як споживача, порушені відповідачем.

Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахованої плати - заборгованості за спожите теплопостачання до того періоду часу, як позивач стала власником вказаного нерухомого майна. Оскарження дій відповідача щодо нарахування плати за використане, поставлене тепло, які є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. Та все, що зазначала позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до неї позову про стягнення суми.

Фактичні обставини, пов'язані із наявністю або відсутністю заборгованості за послуги теплопостачання підлягають доведенню при пред'явленні відповідачем позову про їх стягнення.

Таким чином, позивач звернулася до суду за захистом права за відсутності його порушення відповідачем, що свідчить про відсутність будь-яких правових підстав для захисту цивільного права позивача, яке в даному випадку не порушене.

Крім того, як убачається зі змісту нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу секції у гуртожитку від 22 липня 2013 року, сторони у договорі не узгоджували питання щодо плати заборгованості за спожиті комунальні послуги, підписанням вказаного договору та не оскарження його із зазначених підстав, позивач підтвердила відсутність у неї претензій щодо наявності чи відсутності боргу з комунальних платежів (а.с.5, 6).

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на обрання позивачем неналежного способу захисту цивільних прав та інтересів особи щодо пред'явлення позову про зобов'язання відповідача виключити із суми заборгованості по сплаті послуг за теплопостачання заборгованість попереднього власника секції у гуртожитку, оскільки такий спосіб захисту не передбачено діючим законодавством, а саме по собі нарахування відповідачем заборгованості попереднього власника за спожиту теплову енергію не встановлює для позивачки будь-яких обов'язків, оскільки такі вимоги до позивача відповідачем не пред'являлися.

Доводи апеляційної скарги щодо належного вибору позивачем способу захисту її прав є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги стовно того, що судом на невірно встановлено обставини справи, не надано належної правової оцінки, порушено норми матеріального та процесуального права є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» було відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 960 грн. до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави (а.с.89, 90).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 січня 2018 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави за подання апеляційної скарги на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 січня 2018 року у розмірі 960 грн., який ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року було відстрочено до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді