Рішення № 74168067, 20.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року № 826/4332/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області в якому просить суд:

- визнати протиправними та незаконними дії Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.12.2016 № 29/О-916 щодо не призначення та невиплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб, - як інваліду ІІ групи;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, - як інваліду ІІ групи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/4332/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2017 вказану адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г..

Ухвалою від 27.12.2017 адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 13.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 07.11.2015 року до 19.02.2016 року позивач проходив службу в Національній поліції України. 19 лютого 2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 80 о/с відповідно до закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в Національній поліції.

Позивачу з 11.08.2016 присвоєно ІІ групу інвалідності у зв'язку з отриманим захворюванням пов'язаним з проходженням служби в ОВС. Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках у ОСОБА_1 складає 70%. У 2016 році позивач звернувся до ГУ Національної поліції в Київській області з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, що була встановлена внаслідок травми і подальшого захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Однак відповідач відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з мотивів того, що на даний час не внесені зміни до закону України «Про Національну поліцію» щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ і тому вирішити питання про призначення цієї допомоги немає правових підстав. Вважаючи незаконними дії відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області, щодо невиплати належної одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням II групи інвалідності під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем 09.01.2018 подано відзив на позовну заяву в якому у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування відзову відповідач зазначає, що порядку, одноразова грошова допомога у разі загибелі, смерті поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених ЗУ «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання відповідно до цього Закону. Зазначає, що листом Головним управління від 28.12.2016 за № 29/0 - 916 не заперечувалося право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності ОСОБА_1, та було повідомлено, що на момент звернення із відповідною заявою не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, які отримали травму під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, при виконання службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби із злочинністю. Тому на підставі зазначеного вирішити питання про призначення одноразової грошової допомоги не було правових підстав. Відповідач вважає, що надана відповідь на заяву позивача відповідно до чинного законодавства. Зазначає, що 08.06.2017 № 2097 - VIII було прийнято Закон України «Про внесення змін до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському». Відповідно до зазначеного - спірне питання яке виникло у позивача до Головного управління на даний момент - законодавчо врегульовано.

13 лютого 2018 року по даній справі судове засідання знято з розгляду у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді та наступне судове засідання призначено на 28.02.2018.

Представник позивача 28.02.2018 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача 27.02.2018 подав клопотання про подальший розгляд справи без його участі. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з вищевикладеним, ухвалою суду від 28.02.2018 подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справи України від 21.08.2015 №16/І/Х/51 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій. Підстава: довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 05.06.2015 №1141.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 № 1 о/с на підставі п. 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції.

Згідно витягу з наказу Головного управління МВС України в Київській області від 06.11.2015 № 590 о/с по особовому складу: «Згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити у запас Збройних сил: За пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06 листопада 2015р: майора міліції ОСОБА_1 НОМЕР_1, начальника відділення ДАІ з обслуговування Обухівського району, міста Обухів та України, підпорядкованого Управлінню ДАІ».

Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 07.11.2015 № 1 о/с по особовому складу: «Відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» призначити тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року: ОСОБА_1 НОМЕР_1, який мав спеціальне звання майор міліції, старшим інспектором, присвоївши йому спеціальне звання майор поліції».

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 19.02.2016 № 80 - позивача було звільнено зі служби в Національній поліції.

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 було присвоєно 2 групу інвалідності з 11.08.2016 р.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії НОМЕР_2, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках у ОСОБА_1 складає 70%, причина втрати працездатності захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС.

ОСОБА_1 була подана заява до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ для призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.

Листом від 26.12.2016р. №15/2-0-2265 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ відмовив у призначенні виплати одноразової грошової допомоги та запропонував звернутися до Головного управління Національної поліції Київської області, тобто за останнім місцем служби.

ОСОБА_1 була подана заява до Головного управління Міністерства внутрішніх справ для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.

Листом від 26.12.2016р. № 29/0-917 члени ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ відмовили у виплаті та повідомили що призначення та виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності проводиться за останнім місцем служби.

ОСОБА_1 була подана заява від 07.12.2016р. до Головного управління Національної поліції Київської області для проведення виплати одноразової грошової допомоги. До заяви позивачем було надано всіх необхідних документів.

Листом від 28.12.2016 № 29/0-916 Головне управління Національної поліції в Київській області, повідомило, що виплата одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського». Наказом МВС від 12.09.2016 № 916 «Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», внесені зміни до п.5 розділу І наказу МВС України від 11.01.2016 № 4, щодо термінів, що визначають випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського. Згідно п. 2 розділу II - Порядку, одноразова грошова допомога у разі загибелі, смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених ЗУ «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання відповідно до цього Закону. На підставі викладеного та враховуючи те, що до Закону України «Про Національну поліцію» на даний час не внесені зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, вирішити питання про призначення цієї допомоги, не має правових підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Положеннями абзацу 3 п. 15 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року (далі - Порядок №850).

Приписами Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пп.2 п.2).

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України) (п. 7). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги,…(п.8). МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9).

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію».

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги.

Проте, враховуючи, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло після звільнення з органів поліції, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення такої допомоги за Законом України «Про Національну поліцію», Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС 11 січня 2016 року № 4, прийнятого на виконання вимог зазначеного Закону.

Підтвердженням цього висновку свідчить той факт, що з 22.09.2016 діє підпункт 4 пункту 5 Порядку № 4, зі змісту якого вбачається, що одноразова грошова допомога призначається поліцейському в разі інвалідності чи втрати ним працездатності внаслідок отримання захворювання під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.1 розділу 3 Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Разом з тим, згідно п. 3 розділу 3 Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії НОМЕР_3 позивачу на підставі акту огляду МСЕК №1091 встановлено другу групу інвалідності з 11.08.2016 року, причина - виконання службових обовязків під час проходження служби в ОВС.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що позивач відповідає критеріям, визначеним у Порядку № 4, та є таким, що має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що 08.06.2017 № 2097 - VIII було прийнято Закон України «Про внесення змін до ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському».

Згідно з ч.2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Пунктами 1,2 розділу 4 Порядку № 4 встановлено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги. Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку №4 дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової допомоги є компетенцією територіального органу поліції, в якому проходив службу поліцейський.

Так, порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, визначається Законом України «Про Національну поліцію» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського.

Приписами п.5 розділу 3 Порядку №4 визначено перелік документів які подаються для виплати одноразової грошової допомоги. На заяві (рапорті) графа Відмітка кадрового підрозділу заповнюється підрозділом кадрового забезпечення Національної поліції або відповідного міжрегіонального, територіального органу поліції, засвідчується підписом його керівника та скріплюється відповідною печаткою (п.6 р.3 Порядку №4). При прийманні матеріалів фінансові підрозділи зобов'язані: перевірити правильність оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу; перевірити відповідність оригіналам копій документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розбіжності. Фінансові підрозділи мають право витребувати від інших підрозділів поліції та у осіб, яким оформляється ОГД, до оформлені документи, а також вимагати подання інших документів, необхідних для прийняття рішення про призначення ОГД (п.7 р.3 Порядку №4). Фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій (п.1 р. 4 Порядку №4). Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п.2 р. 4 Порядку №4). ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції (п.5 р.4 Порядку №4).

З вищезазначених приписів Порядку 4 вбачається, що для виплати одноразової грошової допомоги необхідно: висновок фінансового підрозділу про призначення одноразової грошової допомоги що складається та затверджується у відповідності до п.1 р. 4 Порядку №4 та наказ про виплату такої допомоги керівника територіального органу поліції. Виплата ОГД здійснюється в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.

Суд зазначає, що ні позивачем ні відповідачем не надано доказу на підтвердження того факту, що позивач отримав травму під час проходження служби в органах внутрішніх справ України, при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби із злочинністю.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що відповідачем не заперечувалось, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги за його заявою від 07.12.2016 р. листом від 28.12.2016 р., тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, - як інваліду ІІ групи суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена статтею 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.

Дотримуючись принців законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження Головного управління Національної поліції в Київській області у вирішенні питання про здійснення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, - як інваліду ІІ групи. Таким чином, ці вимоги позивача задоволенню не підлягають.

При цьому суд зазначає, що з урахуванням встановлення судом протиправних дій Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не призначення та невиплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб, - як інваліду ІІ групи, заява позивача про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги підлягає повторному розгляду, за наслідками якого буде внесено відповідне рішення.

Тому суд дійшов висновку про те, що для забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні, повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності за його заявою від 07.12.2016р..

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Керуючись статтями 9, 73-78, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не призначення та невиплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, з урахуванням наведених у рішенні суду висновків.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.