Рішення № 74167727, 18.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

18 травня 2018 року справа №823/1392/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якій просить:

- зобов’язати департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради вирішити питання щодо надання позивачу будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1 га по вул. Мечникова, 6/1-ж в м. Черкасах, кадастровий номер 7110136700:02:012:0017 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 лютого 2018 року, є власником земельної ділянки площею 0,1 га по вул. Мечникова, 6/1-ж в м. Черкаси, кадастровий номер 7110136700:02:012:0017, яка за цільовим призначенням відноситься до земель для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі звернення позивача до центру надання адміністративних послуг, листом від 12 березня 2018 року №16550-арх Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради відмовив у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, оскільки відповідно до Плану зонування території міста Черкаси, належна їй земельна ділянка визначена як землі природно-заповідного фонду, де будівництво житлових будівель не передбачено.

Як зазначає позивач, орган місцевого самоврядування приймаючи рішення від 4 грудня 2014 року №2-513 яким затвердив План зонування території м. Черкаси, не звернув увагу на ті обставини, що дана земельну ділянка вже виділена громадянину рішенням Черкаської міської ради від 21.04.2011 №2-429 та їй наданий відповідний статус для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вона є приватною власністю, а тому не може бути включена до земель, зазначених як землі природно-заповідного фонду через три роки після її надання у воластість з відповідним статусом.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив у його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка належить до зони ПЗФ – зона земель природно-заповідного фонду, тому наміри забудови земельної ділянки по вул. Мечникова, 6/1-ж у м. Черкаси не відповідають Плану зонування території.

Щодо вимог про зобов’язання вчинити дії зазначив, що видача будівельного паспорта є дискреційними повноваженнями відповідача, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 16.05.2018 про подальший розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 лютого 2018 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1 га по вул. Мечникова №6/1-ж в м. Черкаси. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7110136700:02:012:0017.

У відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 3 березня 2018 року позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами Черкаської міської ради з заявою про видачу будівельного паспорта для будівництва житлового будинку по вул. Мечникова №6/1-ж в м. Черкаси.

Листом департамент архітектури, містобудування та інспектування №16550-арх від 12.03.2018 повідомив позивача, що відповідно до Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, земельна ділянка по вул. Мечникова №6/1-ж в м. Черкаси, на якій планується будівництво, визначена як землі природно-заповідного фонду. У зв’язку з невідповідністю намірів забудови містобудівній документації документи для видачі будівельного паспорта повернуто.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

В даному випадку, позивач придбав земельну ділянку з конкретно визначеним цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Орган місцевого самоврядування приймаючи рішення від 04 грудня 2014 року №2-513 яким затвердив План зонування території м. Черкаси, не звернув увагу на ті обставини, що дана земельну ділянка вже виділена громадянину та їй наданий відповідний статус, та вона є приватною власністю відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №153308 виданого 31.05.2011 на підставі рішення Черкаської міської ради №2-429 від 21.04.2011, а тому не може бути включена до земель, визначених як землі природно-заповідного фонду.

Посилання відповідача на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд вважає безпідставними так, як на час виготовлення технічної документації із землеустрою та оформлення права власності на земельну ділянку були відсутні будь-які обмеження з приводу виділення спірної ділянки під забудову.

За таких обставин, суд вважає, що відмова позивачу у видачі будівельного паспорту є порушенням його конституційного права. Так як звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є принцип правової визначеності.

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty).

Так, згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визнається в Україні джерелом права (ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), зокрема, рішення у справах «Реквеньї проти Угорщини», «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства», «Коккінакіс проти Греції», «Бесарабська Митрополія проти Молдови») однією з вимог, що випливає зі слів «встановлений законом», є вимога передбачуваності: норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає громадянинові змогу керуватися цією нормою у своїх діях.

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

У матеріально-правовому сенсі легітимні очікування суб'єктів мають захищатися від непередбачуваних змін законодавства, яким встановлено відповідний правовий режим (власності, інвестиційної діяльності тощо). У процедурному ж сенсі легітимні очікування стосуються однакової та послідовної правозастосовної практики.

З огляду на зазначене, суд переконаний, що у випадку відмови позивачу в забудові її земельної ділянки, має місце порушення права на мирне володіння своїм майном, оскільки позивач позбавляється законних очікувань на забудову земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку набута у власність до затвердження рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року №2-513 Плану зонування території міста Черкаси.

За ч. 3, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що відповідачем неправомірно відмовлено у видачі будівельного паспорту, суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов’язати департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради вирішити питання щодо надання позивачу будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1 га по вул. Мечникова, 6/1-ж в м. Черкасах, кадастровий номер 7110136700:02:012:0017 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов’язати департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 38715770) вирішити питання щодо надання ОСОБА_1 (вул. Щорса, 141, с. Хутори, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19603, РНОКПП НОМЕР_1) будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,1 га по вул. Мечникова, 6/1-ж в м. Черкасах, кадастровий номер 7110136700:02:012:0017 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко