Рішення № 74167637, 18.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1068/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єресько Л.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Лохвицьке ОУ ПФУ Полтавської області), де просив:

- визнати протиправними дії Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, викладені в листі від 12.03.2018 № С-09/02, яким відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням допомоги на оздоровлення з моменту виникнення права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, тобто з 06.10.2016, згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.02.2018 № 02/662/2018, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області;

- зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням допомоги на оздоровлення з моменту виникнення права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, тобто з 06.10.2016, згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.02.2018 № 02/662/2018, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області;

- допустити рішення до негайного виконання;

- зобов'язати Лохвицьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області подати у десятиденний строк від дня вступу рішення в законну силу звіт про його виконання.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на протиправність відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання оскільки відповідно до законодавства матеріальна допомога на оздоровлення належить до компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Ухвалою суду від 20.04.2018 провадження у даній справі відкрито, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

02.05.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі через відсутність підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки до складу суддівської винагороди /а.с. 46-49/. Зауважували, що позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку Закону України "Про звернення громадян", а тому йому надано відповідь інформаційного характеру, яка не являється рішенням суб'єкта владних повноважень, що може вплинути на права ОСОБА_1, у зв'язку з чим відсутній предмет оскарження.

Просили залишити позовні вимоги позивача без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

За змістом частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 № 1600-VIII позивача звільнено у відставку з посади судді Лохвицького районного суду Полтавської області.

Наказом Лохвицького районного суду Полтавської області від 05.10.2016 № 109/к відраховано ОСОБА_1, суддю Лохвицького районного суду Полтавської області зі штату суду 05.10.2016 у зв'язку з поданням заяви про відставку /а.с. 32/.

На підставі розпорядження Лохвицького ОУПФУ Полтавської області від 28.11.2017 № 143826 позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з 06.10.2016 в розмірі 90 % заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді /а.с. 55/.

27.02.2018 позивачем направлено до Лохвицького ОУПФУ Полтавської області листом видану територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі по тексту ТУ ДСА України в Полтавській області) довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 06.02.2018 № 02/662/2018 із проханням здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення, отриманої в 2016 році з моменту виникнення права на щомісячне довічне утримання судді у відставці, тобто з 06.10.2016 /а.с. 56/.

Листом від 12.03.2018 № С-09/02 Лохвицьким ОУПФУ повідомлено, що підстав для перерахунку щомісячного грошового утримання згідно довідки від 06.10.2018 № 02/662/2018, виданої ТУ ДСА України в Полтавській області, немає, оскільки згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (пп. 1, 2 статті 135) допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Зазначено, що в наданій довідці допомогу на оздоровлення не включено в загальну суму заробітної плати, до того ж вказано суму допомоги на оздоровлення за повний рік, а не в розмірі 1/12 допомоги на оздоровлення /а.с. 57/.

Позивач, не погоджуючись із вказаною відповіддю, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить із такого.

Частиною першою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (надалі - Закон № 1402-VIII) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу довічного грошового утримання) встановлено, що судді, який у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч. 3 ст. 142 вказаного Закону).

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч. 4 ст. 142 цього ж Закону).

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 5 ст. 142 вищезазначеного Закону).

Частинами 1, 2 статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом та складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином вищенаведена норма є спеціальною нормою закону, якою чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Посилання позивача на статтю 2 Закону України "Про оплату праці", пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також є безпідставними посилання позивача на положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 738/1343/17 (номер в ЄДРСР 72486547), від 20.03.2018 у справі № 749/951/17 (номер в ЄДРСР 72833046), від 20.03.2018 у справі № 736/964/17 (номер в ЄДРСР 72867018), від 17.04.2018 у справі 352/1918/17 (номер в ЄДРСР 73486775).

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37200, рнокпп НОМЕР_1) до Лохвицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Перемоги, 15, м. Полтава, Полтавська область, 37200, код ЄДРПОУ 40386115) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Л.О. Єресько