Рішення № 74167491, 23.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1333/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 травня 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Божук Д.А.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просить зобов'язати внести зміни до актового запису про її народження щодо зазначення національності батька - ОСОБА_2, а саме у графі національність батька зазначити "поляк".

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з метою відновлення та збереження свого етнічного польського походження, хоче змінити вказану в актовому записі національність, зважаючи на її право на обрання чи відновлення (зміну) національності, яке передбачене Законом України "Про національні меншини в Україні".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2018 дану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2018 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

10.05.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить залишити без змін висновок від 23.01.2018. Зазначив, що відповідачем не було порушено процедуру відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_3 №26 складеного 10.08.1955 виконавчим комітетом Осташковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області щодо виправлення національності батька з "українець" на "поляк", оскільки для цього не було достатніх підстав та були відсутні підтверджуючі документи.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.

Свідоцтвом про одруження серії І-АБ №398780, виданого 24.02.1972, підтверджується, що після реєстрації одруження дружині (ОСОБА_3) присвоєно прізвище ОСОБА_1, її національність – українка.

Згідно актового запису про народження ОСОБА_3 №26, складеного 10.08.1955 виконавчим комітетом Осташковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, національність батька позивача – "українець".

Відповідно до виписки з погосподарської книги Осташковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, довідки Чорноострівської селищної ради від 06.11.2017 №515, ОСОБА_4 (батько позивача) за національністю - поляк.

Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 25.04.2018 №00020024830, національність батька – українець.

Позивач звернулася з заявою до Хмельницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з заявою, в якій просила внести зміни до актового запису про народження №26 складеного 10.08.1955 на ОСОБА_3, виконавчим комітетом Осташковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, зокрема, виправити національність батька з "українець" на "поляк".

Висновком Хмельницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 23.01.2017 позивачу відмовлено у внесенні зазначених змін, оскільки відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. Крім того, жодним нормативним актом, що регулює діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану, не передбачено внесення змін щодо національності громадян.

Зазначено, що відповідач не має повноважень робити висновки щодо наявності чи встановлення факту щодо зміни національності.

Вважаючи, свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив та врахував наступне.

Згідно положень статті 49 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Отже, відомості про походження фізичної особи вносяться до акта цивільного стану, який підлягає державній реєстрації.

При цьому, відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі – Закон).

Частиною 3 статті 9 Закону визначено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Згідно частини 1 статті 22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі – Правила).

Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно пункту 1.5 Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

Так, пунктом 2.6 Правил визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Пунктом 2.7 Правил визначено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

За змістом частини 1 статті 22 Закону та пункту 1.15 Правил, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану може бути оскаржена в судовому порядку.

Однак, суд звертає увагу сторін на те, що для встановлення обґрунтованості прийняття рішення та вчинення дій органом державної реєстрації актів цивільного стану щодо відмови внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи адміністративний суд вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення та/або вчинення відповідних дій, передбачених частиною 1 статті 22 Закону "Про державну реєстрацію актів цивільного стану". Таким чином, подані заявником документи, що були предметом розгляду органом державної реєстрації актів цивільного стану, досліджуються судом як докази у справі, а не як предмет спору.

Дослідивши оскаржуваний висновок, суд погоджується з обґрунтованістю його доводів та вважає його таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено у підпункті 2.13.2 пункту 2.13 Правил постанова адміністративного суду є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану.

Тобто, посилання відповідача на те, що жодним нормативним актом, що регулює діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану, не передбачено внесення змін щодо національності громадян є необгрунтованою.

Згідно пункту 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 07.07.1995 №12 "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема, щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

Водночас суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених цими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти, що засвідчують зміну актів цивільного стану особи; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

У зв'язку з цим адміністративні суди при розгляді спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів РАЦС не повинні досліджувати обставини, які підлягають дослідженню в порядку цивільного судочинства, і тому не можуть підміняти собою компетенцію відповідного органу.

На думку суду, позивач помилково ототожнює такі поняття як "внесення змін до акту цивільного стану" та "встановлення певних фактів, що мають юридичне значення", у даному випадку - встановлення приналежності особи до певної національності.

Згідно частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Отже, зміна персональних даних є суб'єктивним особистим немайновим правом громадянина, яке за своєю природою реалізується за власним волевиявленням особи.

Заявляючи вимогу про внесення відповідачем змін в актовий запис про своє народження, змінивши в графі національність батька з "українець" на "поляк", позивач фактично намагається не відновити свою національність, а встановити факт приналежності до польської національності свого батька. При цьому, позивачем не надано доказів намірів батька змінити свою національність.

Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що якщо він вважає за необхідне встановити той факт, що він та його родичі є поляками за національністю, він має право звернутись до суду за правилами цивільного судочинства, для встановлення факту; рішення суду за результатами розгляду справи, якщо ним буде встановлено цей факт, буде беззаперечним доказом та підставою для внесення змін до відповідних актових записів органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Однак, на час розгляду зазначеної справи позивачем не було додано до матеріалів справи рішення місцевого суду у порядку цивільного судочинства про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: про встановлення того, що ОСОБА_4 за національністю є поляк, та інших доказів на підтвердження зазначеного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено, а відповідачем підтверджено протиправність відмови у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_3 щодо зазначення національності її батька - "поляк". Тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Осташки, Хмельницький район, Хмельницька область, 31315, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Хмельницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (вул. Львівське шосе 10/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код - 33332270) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку встановленому статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя ОСОБА_5