Рішення № 74167419, 14.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 травня 2018 р. № 820/2338/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом громадянки В’єтнаму ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ37764460) про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_3 , з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволу на імміграцію в Україну від 13.03.2018 та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволу на імміграцію в Україну від 13.03.2018,

- визнати протиправним рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 13.03.2018 про відмову в оформленні та видачі громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої посвідки від за заявою від 01.03.2018 та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 13.03.2018 про відмову в оформленні та видачі громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої посвідки за заявою від 01.03.2018,

- зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 замість втраченої посвідки за заявою від 01.03.2018 з прославленням на останній вільній сторінці її паспортного документа відмітки про отримання посвідки на постійне проживання в Україні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківський області 16.01.2009 па підставі Закону України «Про імміграцію» позивачу надано дозвіл на імміграцію в Україну та документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 16.01.2009. 01.03.2018 позивач звернулася із письмовою заявою до Московського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківський області, в якій просив видати їй нову посвідку на постійне проживання в Україні, замість втраченої посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 16.01.2009 в порядку, встановленого для її обміну. 23.03.2018 від ГУ ДМС України в Харківський області на адвокатський запит АЗ-81/18 від 12.03.2018 отримано письмову відповідь № 6301.08.1-5306/6301.8.1.1-18 від 21.03.2018, якою визначено, що гр. В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено в оформленні і видачі посвідки на постійне проживання в Україні в зв'язку з тим, що 13.03.2018 рішенням ГУ ДМС України в Харківський області прийнято рішення щодо скасування дозволу па імміграцію в Україну вищевказаній громадянці. До відповіді № 6301.08.1-5306/6301.8.1.1-18 від 21.03.2018 було надано копію заяви щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні гр. В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2018 та зворотного боку з відміткою про прийняте 13.03.2018 рішення про відмову позивачу в оформленні і видачі посвідки на постійне проживання в Україні. Так, на думку позивача та його представника, рішення ГУ ДМС України в Харківський області від 13.03.2018 про відмову позивачу в оформленні і видачі посвідки на постійне проживання в Україні є протиправним, прийнятим з грубим порушенням законодавства України, порушує права, свободи та законні інтереси позивача.

Представник відповідача не погодилася з позовними вимогами та подала відзив на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень. Зазначив, що підстава для отримання позивачем дозволу на імміграцію виникла у зв'язку із документуванням посвідкою на постійне проживання чоловіка у той час, коли він не мав права на отримання такої посвідки, позивач також не мала права на постійне проживання в Україні.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому просила задовольнити позов, посилаючись на те, що чоловіка позивача, гр. ОСОБА_8 11.02.2008 було документовано посвідкою на постійне проживання в Україні, підставою для отримання позивачем дозволу на імміграцію було прийняття рішення 16.01.2009 на підставі п.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» як дружини іммігранта та документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3. Посвідка на постійне проживання в Україні гр. ОСОБА_8 була скасована керівництвом УГІРФО ГУМВС України в Харківській області 09.04.2010. З урахуванням зазначеного представник позивача вважає, що у відповідача відсутні підстави для скасування посвідки позивача, оскільки на момент отримання позивачем посвідки на постійне проживання посвідка її чоловіка була чинною, отже позивачем не надано жодної недостовірної інформації.

Представник відповідача надала заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень.

Представник позивача, громадянки В’єтнаму ОСОБА_3 - ОСОБА_1, в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області ОСОБА_2 - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що у 2008 році громадянка В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., звернулась до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області із заявою про отримання дозволу на імміграцію в Україні.

Підставою отримання дозволу на імміграцію в Україну позивач зазначила шлюб із громадянином ОСОБА_8, укладений у 2008 році, що підтверджується висновком, затвердженим 16.01.2009 начальником УГІРФО ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4

Громадянці СРВ ОСОБА_3 був наданий дозвіл на імміграцію в Україні та 16.01.2009 позивача документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_4, терміном дії - безстроково (а.с.35).

ОСОБА_3 звернулась до ГУ ДМС України в Харківській області з заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із втратою.(а.с.47)

За результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем 13.03.2018 прийняте рішення про відмову в оформленні посвідки на постійне (тимчасове) проживання на підставі пункту 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251, про що зроблена відповідна відмітка у заяві позивача про обмін посвідки.

Разом із відзивом на позов представник відповідача надала висновок про результати перевірки матеріалів щодо правомірності документування посвідкою на постійне проживання в Україні громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_3, затверджений 13.03.2018 т.в.о. начальника ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_6, з якого вбачається, що головним спеціалістом ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_7, на виконання вимог пункту 4.5 розділу IV Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС України від 15.07.2013 № 681, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06.08.2013 за № 1335/23867, здійснена перевірка наявності підстав для отримання посвідки, у ході якої були опрацьовані матеріали особової справи №352571 про залишення на постійне проживання в Україні громадянки СРВ ОСОБА_3, - встановлено, що громадянці СРВ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженці м. Бак Нінь, СРВ, якій 16.01.2009 рішенням відділу УПРФО ГУМВС України в Харківській області на підставі пункту 6 частини 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» (дружина іммігранта), надано дозвіл на імміграцію в Україну та 16.01.2009 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_4, з подальшою реєстрацією за адресою: АДРЕСА_2. Згідно матеріалів справи №352571 громадянці СРВ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., надано дозвіл на імміграцію в Україну у зв'язку із тим, що її чоловік, громадянин ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням відділу УГІРФО УМВС України в Харківській області від 11.02.2008 був документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_5. Згідно обліків встановлено, що посвідка на постійне проживання в Україні на ім'я вказаного іноземного громадянина була видана не на підставах, передбачених Законом України «Про імміграцію», тому 09.04.2010 керівництвом УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області було прийнято рішення про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянину ОСОБА_8.

На підставі викладеного головний спеціаліст ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_7 прийшов до висновку, що дозвіл на імміграцію в Україну від 16.01.2009 та посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_4 від 16.01.2009, надана громадянці СРВ ОСОБА_3 відділом ГІРФО УМВС України в Харківській області, оформлені на підставі документів, що втратили чинність та підлягають скасуванню.

На підставі зазначеного висновку відповідачем прийнято рішення від 13.03.2018 №04/1/352571 про скасування дозволу на імміграцію громадянці СРВ ОСОБА_3 на підставі пункту 1 ч. 12 Закону України «Про імміграцію».

Як встановлено судом з вказаних документів та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, вказані обставини стали підставою для відмови позивачу було відмовлено в обміні посвідки на постійне проживання в Україні за заявою від 01.03.2018 у зв'язку з її втратою.

Надаючи оцінку правомірності прийняття оспорюваних рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржені рішення, дії на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

За змістом ч.15 ст.4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. При цьому, документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.

Спірні правовідносини безпосередньо регулюються Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251(далі за текстом - Порядок № 251) та Тимчасовим порядком розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.07.2013 № 681, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2013 р. за № 1335/23867 (далі за текстом - Порядок № 681).

Відповідно до п.1 Порядку № 251 цей Порядок визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.

Згідно з п.22 Порядку № 251 у разі пошкодження чи втрати посвідки іноземець та особа без громадянства може звернутися за отриманням нової посвідки в порядку, встановленому для її обміну чи продовження строку її дії, до територіального органу або підрозділу ДМС за місцем проживання.

Відповідно до 3.18. Порядку № 681 у разі пошкодження чи втрати посвідки іноземець та особа без громадянства можуть звернутися за отриманням нової посвідки в порядку, встановленому для її обміну чи продовження строку її дії, до територіального органу або підрозділу ДМС за місцем проживання.

Відповідно до п.4.1 Порядку № 681 обмін посвідки здійснюється в разі наявності підстав, визначених пунктами 14 та 16 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Відповідно до п.16 Порядку № 251 для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку.

Згідно з п. 15 Порядку № 251 для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

Відповідно до п. 4.5. Порядку № 681 працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання. Після прийняття рішення матеріали, які стали підставою для обміну посвідки, долучаються до справи, на підставі якої посвідка видавалася вперше. У разі якщо посвідка видавалася одним територіальним органом (підрозділом) ДМС, а обмін посвідки провадиться іншим органом (при зміні місця проживання), то до органу, який видав посвідку вперше, надсилається повідомлення про видачу нової посвідки, а недійсна посвідка - для знищення.

Згідно з п. 4.6. Порядку № 681 за результатами розгляду заяви протягом семи днів (для посвідки на постійне проживання) і п'ятнадцяти днів (для посвідки на тимчасове проживання) з дати подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів Головою ДМС (а в разі його відсутності - заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки. Про прийняте рішення робиться відмітка в заяві із зазначенням терміну (у разі обміну посвідки на тимчасове проживання), до якого видається посвідка, або про причини відмови в її видачі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала проти того, що позивачем були надані усі необхідні документи для отримання посвідки на постійне проживання в разі її втрати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.

Згідно з п. 17 Порядку № 251 рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається, зокрема, в разі: 4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача судом встановлено, що при прийнятті спірного рішення відповідач відмовив позивачу в обміні посвідки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» саме у зв'язку з втратою чинності документів, що надавалися при подачі заяву про надання дозволу на імміграцію та документування посвідкою

Як встановлено судом в ході розгляду справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 по справі № 2а-6413/12/2070 адміністративний позов Хоанг Єн Бинь до УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі. Скасовано рішення УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 09.04.2010, про скасування посвідки на постійне проживання в Україні серії ХР № 17679 від 11.02.2008, та обмеження пересування на території України. Зобов'язано УГІРФО ГУМВС України в Харківській області поновити посвідку серії ХР № 17679 від 11.02.2008. Зобов'язано УГІРФО ГУМВС України в Харківській області привести паспортні документи у відповідність до чинного законодавства України.

З програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 по справі № 2а-6413/12/2070 набрала законної сили 27.02.2012.

Таким чином, як на момент звернення позивача з заявою про отримання дозволу на імміграцію у 2009 році, так і на момент подання нею заяви про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з її втратою у 2018, у її чоловіка була чинна посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_5. Відповідно, відсутні будь-які обставини, які свідчать про подання позивачем недостовірних відомостей при отриманні у 2009 році дозволу на імміграцію.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про скасування громадянці В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозволу на імміграцію в Україну від 13.03.2018 прийняте з порушенням вимог ст. 2 КАС України, а саме, необґрунтовано, без наявності фактичної підстави для прийняття такого рішення, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення - скасування у 2010 році посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_5 чоловіка позивача, громадянина ОСОБА_8, через що позовна вимога про його скасування підлягає задоволенню.

З огляду на те, що Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківський області відмовлено позивачу в оформленні та видачі нової посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої за її заявою від 01.03.2018 через безпідставне скасування дозволу на імміграцію в Україну, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 13.03.2018 про відмову в оформленні та видачі громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої посвідки за заявою від 01.03.2018 та зобов'язання Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянки В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, замість втраченої посвідки за її заявою від 01.03.2018 також підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ч.ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов громадянки В’єтнаму ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ37764460) про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволу на імміграцію в Україну від 13.03.2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області від 13.03.2018 про відмову в оформленні та видачі громадянки В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідки на постійне проживання в Україні замість втраченої посвідки за заявою від 01.03.2018.

Зобов'язати Головне Управління Державної міграційної служби України в Харківський області здійснити оформлення та видачу нової посвідки на постійне проживання в Україні громадянки В'єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, замість втраченої посвідки за її заявою від 01.03.2018.

Стягнути з Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківський області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61002, код за ЄДРПОУ 37764460) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь громадянки В’єтнаму ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) у розмірі 2114,40 грн (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 40 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 травня 2018 року.

Суддя Білова О.В.