Рішення № 74167357, 22.05.2018, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 755/1302/18

Провадження № 2/272/258/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація про позбавлення батьківських прав,суд, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який 07 грудня 2006 року було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З моменту розірвання шлюбу та по даний час дитина проживає разом з позивачем в АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні. Відповідач, починаючи з липня 2006 року самоусунувся від виконання покладених на нього батьківських обов’язків, не цікавиться життям та здоров‘ям сина, жодної матеріальної допомоги не надає, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною. Вихованням сина позивач займається самостійно без участі та підтримки відповідача.

ОСОБА_4 на сьогоднішній день вже 14 років і він не пам’ятає батька та не має до нього жодних почуттів, оскільки за всі ці роки жодного разу його не бачив.

З квітня 2010 року позивач разом з сином проживають з її теперішнім чоловіком у власній квартирі. Дитині забезпеченні належні умови проживання, з новим чоловіком позивачки у її сина склалися доброзичливі стосунки, які сприяють вихованню дитини.

Окрім того, позивачем вказано, що на засіданні опікунської ради Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.11.2017 року було встановлено, що батько ОСОБА_4 долею дитини не цікавиться, участі в її вихованні не приймає, та на даний час має заборгованість по аліментам, в зв’язку з чим рада дійшла висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4.

Позивач в підготовче судове засідання не з’явилася, надіслала на адресу суду заяву в якій просить провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в підготовче засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти задоволення позову.

Представник третьої особи, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації повторно не з’явився в підготовче судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без учасників, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши зібрані по справі докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. З матеріалів справи, а саме свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що 07 грудня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1336 (а.с.6).

Під час перебування ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, у них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 1405 (а.с.9).

На даний час позивачем змінено прізвище з “ОСОБА_4” на “ОСОБА_1 (а.с.10).

Відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У встановленому законом порядку позивач, ОСОБА_1 звернулася до комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про надання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про розгляд питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (протокол засідання комісії №15 від 22.11.2017) встановлено, що на даний час дитина проживає з матір’ю, вітчимом та сестричкою за адресою: АДРЕСА_2. Батько дитин, ОСОБА_2, з сином не проживає, з 2006 року його вихованням та утриманням не займається, не цікавиться його життям, інтересами, не бере участі у розвитку, не допомагає матеріально. Борг по сплаті аліментів становить більше 85 тисяч гривень. Малолітній ОСОБА_4 навчається в середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №99 Дніпровського району м.Києва, при цьому батько дитини ОСОБА_2 жодного разу до школи не з’являвся, навчанням сина не цікавиться. ОСОБА_4 був присутнім на засіданні комісії та підтримав заяву матері, підтвердив, що батько тривалий час не спілкується з ним та не цікавиться його життя. На підставі вказаного, орган опіки та піклування дійшов висновку про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-8).

Вказані обставини визнанні відповідачем, підтвердженні дослідженими по справі доказами, та вважаються судом доведеними в порядку статті 82 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 150, 157 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні. У випадку ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини вони можуть бути позбавлені батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до вимог п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Згідно абзацу 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що даний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання покладених на нього батьківських обов’язків, самоусунувся від виховання дитини, не спілкується з нею, не надає матеріальної допомоги, хоча з огляду на вік має таку можливість, та позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.

Керуючись ст.ст. 19, 141 150, 157, 164 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 81, 82, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: c. Яроповичі, вул. Шевченка, буд.14, Андрушівського району Житомирської області, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:ОСОБА_6