Рішення № 74167356, 22.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. № 814/730/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 про:визнання дій протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) щодо відмови обчислити вислугу років для визначення права на пенсію ОСОБА_1 та виготовити довідку-розрахунок, включивши до вислуги років для визначення права на пенсію на пільгових умовах час участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та служби в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю МВС України;

зобов'язати Управління обчислити вислугу років для визначення права на пенсію ОСОБА_1 з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей», та виготовити довідку-розрахунок, включивши до вислуги років для визначення права на пенсію на пільгових умовах час участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та служби в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю МВС України.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що, з урахуванням пільгового обчислення певних періодів служби, він має право на призначення пенсії за вислугою років, проте відповідач, в порушення вимог законодавства, заперечує це право.

У відзиві на позов (арк. спр. 35-37) Управління зазначило, що законодавством не передбачено зарахування пільгової вислуги років в календарну для отримання працівником права на призначення пенсії, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262). Як вказав відповідач, пільгова вислуга років зараховується працівнику, який має необхідну календарну вислугу років для призначення пенсії, і впливає лише на розмір пенсії, згідно з пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 2262.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

13.03.2018 позивач (начальник відділу управління кадрового забезпечення Управління) звернувся до т.в.о. начальника Управління з рапортом такого змісту: «… прошу … зарахувати мені пільгову вислугу років до періоду часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, скласти відповідний розрахунок вислуги років, передбачений Постановою ПФУ від 30.01.2007 № 3-1, а також повідомити мені про моє право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. «а» ч.1 ст.12 … Закону, з урахуванням пільгової вислуги років в спецпідрозділах БОЗ МВС України та участь в АТО на Сході України» (арк. спр. 19).

Листом від 14.03.2018 № М-17/38/05-2018 (арк. спр. 17-18) Управління повідомило ОСОБА_1 про відсутність у нього права на призначення пенсії «… у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років …» та, відповідно, про відмову у складанні розрахунку вислуги років.

Як вказало Управління у відзиві, «… станом на 01.03.2018 вислуга років у календарному обчисленні позивача становить - 18 років 06 місяців 24 дні. Пільгова вислуга років (без урахування календарної) складає - 09 років 01 місяці 26 днів (05 років 05 місяці 08 днів - час служби в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю та 03 роки 08 місяців 18 днів - участь у бойових діях під час проведення Антитерористичної операції на сході країни) …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Розрахунок вислуги років на пенсію є складовою частиною «Подання про призначення пенсії» - документа встановленої форми, що, згідно з пунктом 12 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Порядок № 3-1), уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія , і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Як вказано вище, Управління відмовило ОСОБА_1 в оформленні подання, посилаючись на відсутність у позивача права на призначення пенсії.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби, - особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262, пенсія за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних років та 6 місяців і більше.

Виходячи з цього, позивач, за умови відповідної вислуги, має право на пенсію за вислугу років.

У статті 171 Закону № 2262 вказано, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У підпунктах «а» та «в» пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (надалі - Порядок № 393), вказано, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 (до цієї категорії належить позивач), зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; один місяць служби за півтора місяця - час проходження служби зокрема у підрозділах міліції спеціального призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівником відповідного міністерства.

Саме з урахуванням цих положень, на думку позивача, він отримав право на призначення пенсії.

Суд з доводами позивача не погодився.

Умови призначення пенсій за вислугу років встановлені саме Законом № 2262 (статтею 12), а не Порядком № 393. Зміст пункту 3 Порядку № 393 не відповідає змісту пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262, тому, згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, застосуванню підлягає норма Закону № 2262, відповідно до якої час служби, достатній для призначення пенсії, визначається у календарному, а не пільговому обчисленні.

Твердження ОСОБА_1 про те, що відповідач при розгляді його рапорту мав застосовувати норми Закону № 2262, що діяли в період проходження ним служби на різних посадах в службі по боротьбі з організованою злочинністю, є безпідставними.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що у відповідача не виникло обов'язку щодо оформлення подання, передбаченого Порядком № 3-1, в зв'язку з поданням позивачем 13.03.2018 рапорту.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна