Ухвала суду № 74167115, 18.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

18.05.2018 № 820/1887/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - Дородних С.В.,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі по адміністративній справі № 820/1887/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шестаківське" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шестаківське" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

- визнати противоправним рішення Відділу Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області від 21.07.2016 щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 0,0500 га, що розташована в АДРЕСА_1. Вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за ОСОБА_3, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки;

- визнати противоправним рішення Відділу Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської від 22.07.2016 щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером НОМЕР_2, загальною площею 0,3831 га, що розташована в АДРЕСА_1. Вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, за ОСОБА_3, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки;

- визнати противоправним рішення Відділу Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської від 08.08.2016 щодо державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером НОМЕР_3, загальною площею 0,1105 га, що розташована в АДРЕСА_1. Вид використання земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, за ОСОБА_3, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки.

Представником третьої особи 18.05.2018 в судовому засіданні подано заяву про закриття провадження у справі № 820/1887/18 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вказаної заяви представник ОСОБА_3 зазначив, що наявні підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки спір у справі № 820/1887/18 не є пубічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача в судове засідання з'явився, проти вказаної заяви третьої особи заперечував та зазначив, що справа № 820/1887/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шестаківське" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень має розглядатись саме в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши пояснення представника та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також , розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Обов'язковою ознакою захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто, спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Предметом розгляду у даній адміністративній справі є визнання противоправними рішень Відділу Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області щодо державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, які, на думку позивача, винесені з порушенням вимог чинного законодавства. Тобто, доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій відповідача, як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач не мав права прийняти спірні рішення.

Даний спір виник між юридичною особою та суб'єктом владних повноважень про оскарження рішення останнього з підстав не дотримання процедури його прийняття і має публічно-правовий характер та за характером підпадає під дію статті 19 КАС України, а тому, такий спір належать до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, заява представника третьої особи про закриття провадження у справі є необґрунтованою та суд не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 9, 205, 229, 238, 241, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 22 травня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко