Рішення № 74166816, 15.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Справа № 823/849/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дорошенко Л.В.,

позивача: ОСОБА_1 - особисто,

представника відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління національної поліції України, в якій просить:

- визнати наказ №203 від 22.01.2018 Головного управління Національної поліції України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділку поліції ГУНП» в частині притягнення інспектора СРПП №2 лейтенанта поліції ОСОБА_1, до такої дисциплінарної відповідальності як попередження про неповну посадову відповідність – протиправним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не згоден з наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №203 від 22.01.2018 року, в частині попередження про неповну посадову відповідність лейтенанта поліції ОСОБА_1, вважає його протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства,

Зазначає, що юридичною підставою для прийняття спірного рішення слугувала ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, а фактичною підставою стало судження відповідача про вчинення працівником поліції діяння з порушенням службової дисципліни, тобто перебування на місці пригоди без спеціальних засобів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила, позовні вимоги не визнала, та просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Подала до суду відзив в якому зазначає, що службовим розслідуванням в повному обсязі підтверджено факт порушення позивачем вимог службової поведінки, що виразилось у порушенні вимог ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та п. 3.1.1 розділу ІІІ інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші надзвичайні ситуації та інші події затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 №940, шляхом не професійних дій, не застосуванні відносно правопорушника заходів примусу, а також нехтування мірами особистої небезпеки, що призвело до травмування та порушення ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС.

За вказані проступок наказом ГУНП в Черкаській області від 22.01.2018 №203 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП» на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

З висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором СРПП №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 встановлено, що 31.12.2017, близько 13.00 год., до чергової частини Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП надійшло повідомлення від фельдшера швидкої медичної допомоги Чорнобаївської центральної районної лікарні ОСОБА_3 про те що, цього ж дня, в с. Малі Канівці сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої перекинувся автомобіль та один із пасажирів веде себе неадекватно.

На місце події, на службовому автомобілі ВАЗ-2107 направлено наряд поліції у складі: інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1, інспекторів сектору реагування патрульної поліції №4 капітана поліції ОСОБА_4, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 старшого сержанта поліції ОСОБА_6

На місці події встановлено, що водій автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вул. Центральній в с. Малі Канівці не впорався з керування та допустив перекидання вищевказаного автомобіля.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та старший сержант поліції ОСОБА_6 почали здійснювати оформлення ДТП.

В цей час ОСОБА_7 безпідставно почав поводити себе неадекватно, агресивно та намагався вчинити бійку з лейтенантом поліції ОСОБА_1

Враховуючи таку поведінку ОСОБА_7 та те, що останній своїми діями може завдати шкоду собі та оточуючим позивачем застосовано відносно ОСОБА_7 спеціальні прийоми рукопашного бою та спеціальні засоби кайданки з фіксацією рук ззаду, після чого посадив правопорушника на заднє сидіння службового авто.

Проте з метою попередження пошкодження службового автомобіля позивач вивів ОСОБА_7 на вулицю, де останній продовжуючи вести себе агресивно намагався ногами вдарити лейтенанта поліції ОСОБА_1

Враховуючи, що ОСОБА_7 своїми небезпечними діями може завдати тілесних ушкоджень позивачу, останній застосував відносно правопорушника спеціальні прийоми боротьби поклавши його на землю з утриманням в положенні лежачи.

В подальшому до позивача підбігла пасажирка автомобіля ВАЗ-2121 ОСОБА_9 (дружина ОСОБА_7П.) та почала перешкоджати позивачу.

Капітан поліції ОСОБА_10 прийшов на допомогу позивачу та почав утримувати ОСОБА_9К, за комір її куртки, проте остання раптово наблизилась до позивача схопила його за однострій та намагалась взяти зброю. В свою чергу капітан поліції ОСОБА_10 тримав ОСОБА_9 за комір куртки та намагався відтягти її від лейтенанта поліції ОСОБА_1, через деякий час ОСОБА_9 заспокоїлась та підвилась на ноги.

Позивач в свою чергу продовжував утримувати ОСОБА_7 на землі.

В подальшому ОСОБА_9 раптово підбігла до позивача, схопила його за ліву руку та різко потягнула її на себе, в результаті чого позивач відчув різкий біль у плечі.

Цього ж дня, позивач звернувся до Чорнобаївської центральної районної лікарні, де йому встановлено діагноз закритий вивих лівого плечового суглобу, про що свідчить довідка від 31.12.2017 №1586 Чорнобаївської Центральної районної лікарні.

03.01.2018 наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області призначено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором СРПП №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу полції ГУНП в лейтенантом поліції ОСОБА_1

За результатами перевірки винесено спірний наказ №203 від 22.01.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП», зокрема яким за порушення вимог ст. 45 Закону України «Про національну поліцію, ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та п.3.1.1 розділу ІІІ Інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 №940, що виразилась у не професійних діях, не застосуванні відносно правопорушника заходів примусу, а також нехтування мірами особистої безпеки, що призвело до травмування і за порушення вимог ст. 1 та 7 Дисциплінарного статуту ОВС , враховуючи наявне дисциплінарне стягнення, сувора догана оголошена наказом ГУНП від 04.04.2017 №975 інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено позивача про неповну посадову відповідність.

Не погоджуючись з останнім позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про національну поліцію» (далі – Закон №580-VIII).

Згідно ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами, (ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №580-VIII, у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст.19 Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», до набрання чинності Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-ІУ (далі – статут ОВС), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, видів заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

У розумінні ст. 2 статуту ОВС, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно ч. 1 ст. 8 статуту ОВС начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни та повинен постійно його контролювати. Начальник зобов’язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Статтею 12 статуту ОВС встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

З метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (ч. 1 ст. 14 статут ОВС).

Згідно з ч. 6 ст. 14 статуту ОВС, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відповідно до п. 2.1. розділу Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, вчинення діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну та ін.

Пунктом 2.2.6 пункту 2.2 Інструкції встановлено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі загибелі або травмування особи РНС.

Приписами п. 2.6. зазначається, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Згідно з п. 5.1 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Згідно з п. 5.4 Інструкції, якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Отже, за фактом отримання тілесних ушкоджень інспектором сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 на підставі Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України призначено службове розслідування та за наслідками останнього відповідачем винесено наказ №203 від 22.01.2018.

Судом встановлено, що позивач, як на підставу протиправності спірного наказу посилається на те, що судження відповідача щодо не професійності його дій, не застосування відносно правопорушника заходів примусу та нехтування мірами особистої безпеки спростовуються, як самим наказом, так і поясниннями присутніх осіб.

Судом також встановлено, що підставою накладення дисциплінарного стягнення на позивача стало порушення ст. 45 Закону України «Про національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та п. 3.1.1 розділу ІІІ Інструкції з реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші надзвичайні ситуації та інші події, затвердженого наказом МВС України від 22.10.2012 №940, та порушення вимог ст. 1,7 Дисциплінарного статуту ОВС.

Щодо дій інспектора реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Приписами пп. 3.1.1 п. 3.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 №940 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) передбачається, що працівникам поліції при реагуванні на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події надається право вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи примусу.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону №580-VIII поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1)фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.

Частиною 3 вказаної статті зазначається, що спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

Четверта частина зазначеної статті, встановлює, що для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби, зокрема як засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо).

Підпунктами Г, Ґ п. 1 ч. 3 ст. 45 передбачається застосування спеціальних засобів, а саме кайданок та інших засобів обмеження рухомості при проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.

Відповідно ч.1-2 ст. 43 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону №580-VIII поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Отже законодавством регламентуються дії працівника поліції при виконанні своїх функціональних обов’язків та порядок застосовування передбачених законодавством заходів примусу.

З наданих поснень інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 капітана поліції ОСОБА_10, старшого лейтенанта ОСОБА_8, старшого сержанта поліції ОСОБА_6 від 31.12.2017 вбачається, що по прибуттю на місце події встановив учасників дорожньо-транспортної пригоди, на його думку останні знаходились в стані алкогольного сп’яніння, висловлювались нецензурною лайкою, не реагували на зауваження оточуючих, в свою чергу позивач попередив ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про те, що у разі не припинення останніми протиправної поведінки, до них будуть застосовуватися поліцейські заходи примусу.

Після попередження про застосування заходів примусу, які позивач подавав голосом, ОСОБА_7 не припинив свою протиправну поведінку, тому на підставі ст. 42, 43 Закону України «Про Національну поліцію» позивачем застосовано фізичну силу та спеціальні засоби, а саме газ сльозогінної дії Терен 4М та металеві кайданки. Після цього ОСОБА_7 посадили до службового автомобіля, проте останній не припинив свої протиправні дії та почав бити ногами по дверцятах службового автомобіля. З метою зменшення можливих збитків та пошкодження службового автомобіля ОСОБА_7 позивач разом з напарником вивели його на вулицю та поклали на змелю. Оскільки ОСОБА_7 продовжував протиправну поведінку, а саме почав бити ногам по ногах позивача, останній з метою унеможливлення спричинення тілесних ушкоджень стороннім особам та собі застосував захід фізичного випливу, а саме сів зверху нього.

Під час утримання позивачем ОСОБА_7 на землі, до останнього підбігла ОСОБА_9 та почала тягти позивача за ліву руку з метою відтягти його від ОСОБА_7 Інспектор сектору реагування патрульної поліції №4 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП капітан поліції ОСОБА_10 двічі припиняв дії ОСОБА_9 шляхом застосування фізичної сили. В подальшому після того як ОСОБА_9 припинила свої дії, ОСОБА_10 відійшов від неї, після цього ОСОБА_9 вирвалась та підбігла до позивача, що утримував ОСОБА_7 та потягла за ліву руку та покрутила її, після цього позивач відчув різкий біль у плечовому суглобі. В подальшому ОСОБА_1 поїхав до Чорнобильської районної лікарні.

Варто зазначити, що застосування позивачем спеціальних засобів та фізичного впливу зафіксовано, як у висновку від 22.01.2018, так і наказі №203 від 22.01.2018.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №580 – VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи інспектор сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до пп. 3.1.1. п. 3 розділу ІІІ «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події» попередив голосом ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про застосування спеціальних заходів примусу в випадку не припинення протиправних дій. Оскільки ОСОБА_7 не припинено протиправні дії позивачем на підставі ст. 42, 44, 45 Закону №580 – VIII застосовано заходи фізичного впливу та спеціальні засоби та в подальшому поклавши його на землю утримував в положенні лежачи. Зупиненням протиправних дій ОСОБА_9 займався капітан поліції ОСОБА_10, що виразились лише триманням ОСОБА_9 за комір куртки, що в свою чергу дозволило ОСОБА_9 завдати травму позивачу.

Судом не встановлено правових засад в накладенні дисциплінарного стягнення в вигляді попередження про неповну посадову відповідність на позивача з підстав не професійності шляхом не застосування заходів примусу чи нехтування мірами особистої небезпеки, що призвели до травмування останнього, оскільки позивач застосував передбачені законом заходи фізичного впливу та спеціальні заходи до ОСОБА_7, та під час застосування фізичного впливу до ОСОБА_7, він не мав можливості також застосовувати заходи фізичного впливу чи спеціальні засоби спрямовані на припинення протиправності дій ОСОБА_9 та контролювати останню, в свою чергу дії ОСОБА_10 дозволили ОСОБА_9 завдати тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху лівого плечового суглобу.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 12, 14, 72, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Черкаській області №203 від 22.01.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділку поліції ГУНП» в частині притягнення інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до дисциплінарної відповідальності як попередження про неповну посадову відповідність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРОПУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (19920, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Франківка, вул. Симоненка 37, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.05.2018

Суддя В.В. Гаращенко