Рішення № 74166746, 17.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1392/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

представника відповідача - Гонжак К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2018 року ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), де просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову, оформлену листом від 26.02.2018 № 1771/0/26-18 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ -01.03) орієнтовної площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області (за межами населеного пункту);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ -01.03) орієнтовної площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області (за межами населеного пункту) згідно заяви від 25.01.2018;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, викладені у листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.02.2018 № 1771/0/26-18, не передбачені вичерпним переліком підстав, встановлених статтею 118 Земельного кодексу України.

Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом ОСОБА_3 на підставі ордеру № 023664.

Ухвалою від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 816/1392/18, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 35).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування посилався на письмовий відзив від 14.05.2018, де вказано, що постановою КМУ від 07.06.2017 № 413 затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні, зокрема, щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі, на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. Пояснював, що у наданим позивачу листом від 26.02.2018 № 1771/0/26-18 не відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише запропоновано подати до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на розгляд клопотання та відповідні додатки на земельну ділянку із земель, виділених для цілей надання у безоплатну приватизацію згідно вищевказаної Стратегії (а.с. 24-28).

15.05.2018 судом одержано відповідь на відзив, де представник позивача просив не приймати до уваги доводи відповідача з підстав, наведених ним у позові.

За змістом частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі наведеної норми та поданого представником позивача клопотання, а також враховуючи думку представника відповідача, суд вирішив розглядати справу за даної явки та наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази та письмові пояснення сторін, викладені ними у заявах по суті, з'ясувавши фактичні обставини та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 25.01.2018 подав до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області поза межами населених пунктів (а.с.29).

У даному клопотанні позивачем зазначено, що 06.07.2017 йому вже було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га поза межами населеного пункту на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області під об'єктами нерухомого майна, власником яких він став на підставі рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.10.2014 у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ - 9, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 9 від 08.08.1995, виданого КСП імені Т.Шевченка.

До заяви ОСОБА_2 додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, паспорт громадянина України, картка платника податків, рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.10.2014, від 31.07.2017 (а.с. 29-30).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 22.10.2014 у справі № 546/1133/14-ц, яке набрало законної сили 08.11.2014, визнано за ОСОБА_2 право власності на трактор Т-150К 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; трактор Т-150Г 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2; плуг лемешний ПЛН-5-35 1992 року виробництва; культиватор міжрядний КРН-5,6 1988 року виробництва; оприскувач ОП-2000 1992 року виробництва; автомобіль самоскид САЗ-3507 1989 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3; ворохоочисна машина ОВС-25 1991 року випуску; артскважина 1972 року виробництва; виробничий будинок (критий тік) літ. "А-І" загальною площею 2442,7 кв.м., літ. "а", літ. "А1-І", 1988 року забудови, який розташований 0 км. +74 м. справа від дороги с. Братешки - с. Дем'янці Решетилівського району Полтавської області, виробничий будинок (свинарник) літ. "А-І", загальною площею 576,4 кв.м., 1982 року забудови, виробничий будинок (свинарник) літ. "Б-1", загальною площею 751,2 кв.м., 1974 року забудови та свердловину № 1, які розташовані 0 км. + 120 м. справа від дороги с. Братешки - с. Дем'янці Решетилівського району Полтавської області (а.с.38-39).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 31.07.2017 у справі 546/656/17, яке набрало законної сили 17.09.2017, припинено право колективної власності частини земельної ділянки, яка не підлягала поділу і паюванню, а саме земельної ділянки площею 6,7 га та 2,4 га зазначеної в Державному акті на право колективної власності на землю серії ПЛ-9, зареєстрованому у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 9 від 08 серпня 1995 року, виданому колективному сільськогосподарському підприємству імені Тараса Шевченка під об'єктами нерухомого майна розташованими на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту, а саме 0 км + 74 справа від дороги села Братешки - села Дем'янці Решетилівського району Полтавської області та 0 км.+120 м. справа від дороги села Братешки села Дем'янці Решетилівського району Полтавської області (а.с. 41-43).

26.02.2018 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачу направлено лист вих. № 26.02.2018, у якому зазначено, що Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області; інформація про перелік земельних ділянок оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http//poltavska.land.gov.ua (а.с. 32).

Позивач, не погоджуючись із відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на запитувану земельну ділянку, звернувся до суду.

Вирішуючи вимоги позовної заяви, суд дійшов таких висновків.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини третьої статті 122 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснював, що листом від 26.02.2018 № 1771/0/26-18 не було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, натомість запропоновано обрати вільну земельну ділянку із сформованого відповідачем переліку земельних ділянок з указанням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території області, інформація про які оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління: http//poltavska.land.gov.ua, у відповідності до Стратегії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413.

Однак, суд не погоджується із доводами відповідача, що позивачу не було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Так, позивач у своєму клопотанні просив надати йому відповідний дозвіл на конкретно визначену ним земельну ділянку згідно доданих графічних матеріалів, де ним зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 31).

Проте оскаржуваною відповіддю ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачу запропоновано обрати іншу земельну ділянку, тобто фактично завуальовано відмовлено у вирішенні питання саме щодо запитуваної позивачем земельної ділянки. Натомість відповідач ухилився від вирішення питання по суті порушеного позивачем клопотання, тоді як в силу наведених вище положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України законодавець зобов'язує відповідача у місячний строк надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або мотивовану відмову у наданні такого дозволу. При цьому підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, враховуючи положення частини 7 статті 118 Земельного може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Оскаржувана відповідь ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 26.02.2018 № 1771/0/26-18 не містить посилання на підстави, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваною відповіддю позивачу фактично відмовлено у задоволенні клопотання з підстав, не передбачених нормами ст. 118 ЗК України.

Затвердження Кабінетом Міністрів України Стратегії, на яку посилається відповідач в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення, не може звужувати права осіб, надані їм законами.

Відповідно до вимог статті 6 Земельного кодексу України виключно до повноважень Верховної ради України віднесено регулювання земельних відносин шляхом прийняття законів.

Вищевказана Стратегія - це алгоритм дій уряду в майбутньому у цій сфері, а тому вона не містить правових норм для врегулювання означених відносин. Більш того, в ній прямо зазначено, що "для реалізації Стратегії необхідно розробити проекти нормативно-правових актів".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 26.02.2018 № 1771/0/26-18, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже є протиправним.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 9 Кодексу визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 26.02.2018 № 1771/0/26-18, про відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Позивачем в прохальній частині позову обрано такий спосіб захисту свого порушеного інтересу як зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного інтересу позивача суд виходить із такого.

Враховуючи те, що клопотання позивача по суті не вирішувалося із наведенням виключних підстав, визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, то адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Тут суд погоджується із доводами відповідача, що у такому випадку вирішення питань, що законом віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, належить до його дискреційних повноважень.

У зв'язку з цим вимоги позовної заяви в частині зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність у орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області задоволенню не підлягають.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути відповідно до норм Земельного кодексу України клопотання ОСОБА_2 від 25.01.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

При цьому, суд наголошує дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Критерії правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведені критерії вперше визначені у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У цій справі у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили, а тому вжиття заходів судового контролю не є необхідним.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп., що є мінімальною ставкою судового збору за одну вимогу немайнового характеру. Даний позов фактично задоволено, але із застосуванням іншого способу захисту порушеного інтересу, обраним судом.

За таких обставин на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у сплаченому ним розмірі - 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241-245, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_4) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 26.02.2018 № 1771/0/26-18, про відмову у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути відповідно до норм Земельного кодексу України клопотання ОСОБА_2 від 25.01.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лиманської Другої сільської ради Решетилівського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, рнокпп НОМЕР_4) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 18 травня 2018 року.

Суддя Л.О. Єресько