Рішення № 7416641, 18.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.09р.Справа № 25/247-09 За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "ДРРМЗ", м. Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від прокурора: Стасовська Є.А. - пос. №292 від 28.11.08р.

від позивача: Лазаренко К.О. - дов. №4/11-541 від 26.12.08р.

від відповідача: Юрченко В.Б. - дов. № б/н від 15.06.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ПП "ДРРМЗ" та просить суд змінити п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 18.11.2004р. площею 0,0110 га (кадастровий номер 121 0100000:09:524:0099), укладеного між Дніпропетровською міською радою та ПП "ДРРМЗ", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу І.П. Літаш, зареєстрованого в реєстрі за № 9216 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.01.2005р. за № 040510400010, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, буд. 3-Б, виклавши його в такій редакції: "4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно відмовився внести зміни до договору оренди укладеного між сторонами, оскільки зміна умов договору викликана зміною розміру орендної плати за землю, встановленої ст. 21 Закону України „Про оренду землі” , що є підставою для зміни умов договору в судовому порядку згідно з ст. 188 ГК України, ст. 30 Закону України „Про оренду землі”.

Представник Дніпропетровської міської ради позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає та зазначає, що згідно чинного законодавства України, що регулює правовідносини оренди землі, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Відповідач стверджує про неможливість змін умов укладеного договору оренди землі в односторонньому порядку з боку міської ради, як орендодавця. На думку відповідача, зміна умов укладеного договору оренди землі можлива лише за наявності згоди відповідача, як орендаря. Відповідач такої згоди не надавав, оскільки вважає, що це погіршить його становище. Відповідач також не вбачає підстав для внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку. Позивач та відповідач уклали договір оренди землі на умовах, які були передбачені законодавством на час його укладення. Земельний податок з дати укладення договору оренди земельної ділянки не збільшувався. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. не містить положень, що норма ч. 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розповсюджується на раніше укладені угоди. Між тим, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Окрім того, відповідач зазначає, що у направленій позивачем відповідачу вимозі про приведення договору оренди землі до вимог чинного законодавства не зазначено, який саме договір пропонується змінити, немає номеру договору, дати його укладення, кадастрового номеру земельної ділянки. Між позивачем та відповідачем укладено не один договір оренди земельної ділянки, а сім. За наведеного, відповідач вважає, що позивач не звертався до відповідача з приводу зміни умов договору оренди землі з дотриманням вимог ст. 188 ГК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:          

18.11.2004р. між Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємством "ДРРМЗ", як орендарем, укладений договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул, Курсантська, 3-Б (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 121 0100000:09:524:0099.

Відповідно до п. 1.3. Договору, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 22.09.2004р. № 178/20.

Відповідно до п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею площею 0,0110га.

Цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду по фактичному розміщенню каналізаційно-насосної станції.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення Договору становить 24711,97грн. (п. 2.3. Договору).

Договір укладено на п'ятнадцять років (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору річна орендна плата на земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Законом України від 03.06.08р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно ю закону і не може бути меншою, для земель не сільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

Згідно ж з ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України № 309-VІ від 03.06.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

З метою приведення договорів оренди земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення за № 39/35 від 06.08.2008р. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства". Так, пунктом 3 цього рішення було встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.

Дане рішення, на теперішній час, є чинним та обов'язковим до виконання всіма суб’єктами господарювання на території м. Дніпропетровська згідно з ст.. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

На підставі вказаного рішення Дніпропетровської міськради та норм ст. 188 ГК України позивачем було надіслано відповідачу вимогу від 20.05.2009р. № 7/5-555/965 про внесення змін до Договору, в частині розміру орендної плати. Відповіді відповідача щодо зміни умов договору не надходило та відповідну додаткову угоду не підписано (доказів не надано).

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є однією із форм плати за землю, включена до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами - орендодавцем та орендарем.

Частиною третьою ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору має відповідати цьому акту (ст. 648 Цивільного кодексу України).

Як установлено статтями 759 та 762 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), і договором або законом можуть бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Про це зазначено і в ст. 92 Земельного кодексу України.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Аналогічну норму щодо розміру, умов і строків внесення орендної плати за землю визначено ст. 19 Закону України «Про плату за землю».

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до п. 4.7. Договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (п.п. 12.1. та 12.2. Договору).

Таким чином, слід погодитись з прокурором, що у зв'язку із законодавчою зміною річного розмір орендної плаги за землю усі договори оренди землі, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим, трикратного розміру земельного податку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з п. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до п. 4 ст.188 Господарського кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          При цьому, з огляду на встановлені обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача про неможливість зміни умов Договору без згоди на це відповідача. Як зазначено вище, зміна умов договору можлива в судовому порядку за наявності для цього підстав.

Безпідставні є і доводи відповідача про відсутність підстав для внесення змін до Договору у судовому порядку. Умовами Договору його сторони встановили не вичерпний перелік підстав для перегляду розміру орендної плати, передбачили, що розмір орендної плати переглядається у випадках, передбачених законом. Оскільки законом змінено розмір мінімальної річної орендної плати, це є підставою для внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати, як відповідно до умов Договору, так і закону.

Суд відхиляє доводи відповідача, що змінені норми закону про розмір орендної плати не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки закон не має зворотної сили. Суд не вирішує в межах спору питання про застосування нового розміру орендної плати на минулий період, а змінює розмір орендної плати на майбутнє, керуючись імперативною нормою закону.

Необґрунтованими є і доводи відповідача про недотримання позивачем порядку зміни умов договору, встановленого ст. 188 ГК України, через недостатність змісту звернення позивача про приведення умов договору оренди у відповідність з вимогами законодавства.

Норми як матеріального, так і процесуального права, не передбачають будь-яких санкцій за недодержання відповідного порядку внесення змін до господарського договору. Недотримання вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну договору у разі виникнення такої необхідності не позбавляє особу права звернутися за захистом порушеного права до суду шляхом пред’явлення відповідного позову.

До того-ж, відповідачу було відомо про зміст правовідносин з позивачем щодо оренди земельних ділянок (кількість договорів, їх умови та т.і.), отже відповідач при добросовісному ставленні до своїх обов’язків орендаря мав можливість узгодити з позивачем відповідні питання.

Отже, наведені відповідачем в обґрунтування заперечень є безпідставними. Судові витрати за розгляд справи слід віднести на відповідача.

З підстав вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 18.11.2004р. площею 0,0110 га (кадастровий номер 121 0100000:09:524:0099), укладеного між Дніпропетровською міською радою та ПП "ДРРМЗ", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу І.П. Літаш, зареєстрованого в реєстрі за № 9216 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 10.01.2005р. за № 040510400010, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, буд. 3-Б, виклавши його в такій редакції:

"4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

Стягнути з Приватного підприємства "ДРРМЗ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 30534420) 85,00грн. держмита в доход держбюджету (Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, п/р 31118095700005), видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "ДРРМЗ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 3-Б, ідентифікаційний код 30534420) 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход держбюджету (Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, п/р 31211259700005), видати наказ.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано