Рішення № 74166274, 22.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. Справа№805/1813/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року позивач, ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34898944, місцезнаходження: 84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 39/3). Просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017, 2018 роки з розрахунку 11040,75 грн. на рік, а разом 44163,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходить військову службу у військовій частині 9937 Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 17.08.2015 по теперішній час, відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" має право на матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, порядок надання та розмір якої визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 500 від 08.08.2016. Відповідачем неправомірно відмовлено у задоволені заяви про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2015, 2016, 2017 роках, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено право на отримання такої допомоги лише в поточному році та втрати такого права в подальшому. Щодо неправомірності відмови у наданні допомоги за 2018 рік через те, що у заяві не вказано існуючих причин, зазначив, що Порядком №500 не передбачені вимоги до оформлення такої заяви.

Відповідачем надано відзив, з якого вбачається, що право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки у позивача існувало тільки у відповідному календарному році, з огляду на те, що утримання управління здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів становить календарний рік. Щодо отримання допомоги у 2018 році позивачу запропоновано звернутися із заявою після 1 півріччя 2018 року, у зв'язку із неможливістю оцінити наявність фінансового ресурсу для виплати такої допомоги в березні 2018 року без поставлення під загрозу проведення обов'язкових виплат складової заробітної плати всіх працівників Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

15 березня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

17 квітня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15 травня 2018 року.

У судове засідання, призначене на 15 травня 2018 року, позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, представник відповідача до суду з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Орджонікідзевським РВ у м. Маріуполі ГУМВС України в Донецькій області 17 грудня 2014 року.

Наказом від 26 лютого 2016 року № 294/1 внесено зміни до наказу № 1982а/1 від 17 серпня 2015 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 увільнити з займаної посади з 17 серпня 2015 року на період призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до дня фактичної демобілізації зі збереженням посади і середнього заробітку на час призову.

Позивач проходить військову службу у військовій частині 9937 Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 17 серпня 2015 року по теперішній час, що підтверджується довідкою від 11 липня 2017 року № 727.

Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 17 серпня 2015 року за ОСОБА_1 зберігається робоче місце й посада з виплатою компенсації у розмірі середнього заробітку.

07 лютого 2018 року позивач звернувся до в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017, 2018 роки (вхідний номер 584-8 від 14.02.2018).

19 лютого 2018 року Управлінням фінансового та матеріально-технічного забезпечення начальника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надано відповідь №584-8 про відмову в отриманні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки з огляду на те, що в цих роках ОСОБА_1 особисто не звертався із заявою та втратив право на отримання допомоги; також запропоновано звернутися наприкінці 2018 року за матеріальною допомогою за цей рік.

06 березня 2018 року керівником Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надана відповідь№584-8, в якій зазначено, що утримання управління здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів становить календарний рік. Отже, враховуючи те, що виплати заробітної плати здійснюються у межах затвердженого фонду оплати праці на відповідний рік, відсутні підстави для виплати матеріальної допомоги за 2015, 2016,2017 роки у 2018 році. Щодо виплати матеріальної допомоги за 2018 рік запропоновано звернутися із заявою після 1 півріччя 2018 року, у зв'язку із неможливістю оцінити наявність фінансового ресурсу для виплати такої допомоги в березні 2018 року без поставлення під загрозу проведення обов'язкових виплат складової заробітної плати всіх працівників Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Згідно ч.2 ст.54 Закону України «Про державну службу» державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) та її розмір визначено Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 р. № 500.

Пунктами 2,3 цього порядку визначено, що державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці.

З аналізу наведених норм вбачається, що матеріальна допомога не є обов'язковою виплатою. Разом з цим, вона може бути виплачена державному службовцю за рішенням керівника державної служби у державному органі лише за наявності коштів фонду оплати праці на її виплату.

Згідно з частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Пунктом 30 частини 2 статті 2 зазначеного Кодексу визначено, що кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетним періодом для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, є один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З аналізу наведених норм вбачається, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань державного службовця здійснюється керівником установи в бюджетному році, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, коли була подана відповідна заява за наявності коштів фонду оплати праці на її виплату.

Із листів управління від 06 березня 2018 року №584-8 та від 19 лютого 2018 року №584-8 вбачається, що управлінням вичерпано фонд оплати праці, який виділено на 2015, 2016, 2017 роки для виплати заробітної плати, в т.ч. виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань.

Отже, відмовляючи у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017 роки при розгляді заяви ОСОБА_1, яка подана у 2018 році, тобто поза межами відповідного бюджетного періоду (календарного року), відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

При вирішенні питання щодо правомірності відмови у виплаті матеріальної допомоги за 2018 рік суд враховує те, що матеріальна допомога не є обов'язковою виплатою і може здійснюватися за рішенням керівника державної служби в межах кошторисних призначень на оплату праці за наявності фінансового ресурсу після забезпечення працівників державного органу обов'язковими виплатами - посадовий оклад, надбавки за ранг та за вислугу років, грошова допомога при надані основної щорічної відпустки.

Суд приймає до уваги посилання відповідача щодо неможливості оцінити наявність фінансового ресурсу для виплати такої допомоги на початку 2018 року без поставлення під загрозу проведення обов'язкових виплат складової заробітної плати всіх працівників Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Крім того, в заяві ОСОБА_1 від 07.02.2018 року не зазначено причин, які б свідчили про необхідність в отриманні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань саме в лютому 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність дій відповідача щодо відмови у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015, 2016, 2017, 2018 роки за заявою ОСОБА_1, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області області (ідентифікаційний код 34898944, місцезнаходження: 84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 39/3) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кошкош О.О.