Рішення № 74166209, 15.05.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.05.2018 Єдиний унікальний номер 205/330/17

Єдиний унікальний номер судової справи 205/330/17

Номер провадження 2/205/563/18

РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2018 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: державний нотаріус Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, -

встановив:

ОСОБА_4 19 січня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, третя особа: державний нотаріус Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві приватної власності належало 52/100 частини домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро на підставі рішення № 26 від 12 січня 1978 року та рішення № 193/2 від 25.03.1977 року виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська.

24 серпня 2006 року померла мати позивача ОСОБА_5.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді належної їй 26/100 частини домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро та 24/100 частини вказаного домоволодіння, які вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_7, яка померла 05 липня 1987 року.

11 лютого 2007 року помер батько позивача ОСОБА_6.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді 26/100 частини домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро.

Загалом спадкова маса складає 74/100 частини домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро.

Спадкоємцями першої черги після смерті батьків є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_4 прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви до Другої дніпропетровської нотаріальної контори.

Однак, постановами державного нотаріуса Другої дніпропетровської нотаріальної контори ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю документів на майно – вищевказане домоволодіння.

На території спірного домоволодіння проживає рідний брат позивача ОСОБА_2.

Неможливість надання оригіналів документів на домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро викликано перешкодами, які чинить відповідач заперечуючи право власності позивача на половину спадкового майна.

На підставі вищезазначеного просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 16/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, що складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 111,9 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м., допоміжною площею 44,5 кв.м.; прибудови А1-1, а-1, а1-1, а2-1, а3-1, а4-1, а5-1, а6-1; житлового будинку Б-1 загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., допоміжною площею 13,2 кв.м.; Б1-1 – прибудова; б-ганок з навісом, В, К-сараї, Ж, Л-сараї (тимчасові); Е-літня кухня; під Е-погріб; Д, П-вбиральні; З-вольєр; И-навіс; О-гараж; Н-погріб з входом; № 1-10-огорожі, споруди, I-мостіння в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої 24 серпня 2006 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на 21/100 частину домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, що складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 111,9 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м., допоміжною площею 44,5 кв.м.; прибудови А1-1, а-1, а1-1, а2-1, а3-1, а4-1, а5-1, а6-1; житлового будинку Б-1 загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., допоміжною площею 13,2 кв.м.; Б1-1 – прибудова; б-ганок з навісом, В, К-сараї, Ж, Л-сараї (тимчасові); Е-літня кухня; під Е-погріб; Д, П-вбиральні; З-вольєр; И-навіс; О-гараж; Н-погріб з входом; № 1-10-огорожі, споруди, I-мостіння в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 11 лютого 2007 року, а також стягнути судові витрати в розмірі 37 834,73 грн.

В свою чергу відповідач ОСОБА_2 11 квітня 2017 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Більше 30 років до смерті батьків проживав разом з батьками у домоволодінні № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, разом із ними утримував господарство, дбав про побут, сплачував комунальні платежі, піклувався про їх стан здоров’я.

Коли батьки почали хворіти лише ОСОБА_2 з дружиною турбувався про стан їх здоров’я, оплачував лікування в лікарнях, закуповував ліки. Неодноразово повідомляв брата ОСОБА_1 про необхідність надання допомоги хворим батькам, однак він відмовлявся надавати будь-яку допомогу.

Витрати, пов’язані з похованням батьків взяв одноособово на себе. Спадщину прийняв фактично, весь час ОСОБА_2 підтримує стан будинку, покращує його стан, сплачує комунальні послуги.

Зазначає, що з 11 лютого 2007 року відкрито і безперервно володіє 74/100 частинами домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, на підставі ч. 1 ст. 344 ЦК України є власником зазначеного майна, в тому числі 37/100 частин домоволодіння, що могла бути успадкована ОСОБА_1

Оскільки ОСОБА_1 ухилявся від надання допомоги батькам, які перебували в похилому віці та хворіли, а також приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 з моменту смерті батьків і до теперішнього часу не з’являється в спірному домоволодінні, просить усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом на 16/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро після смерті ОСОБА_5, померлої 24 серпня 2006 року, та усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом на 21/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро після смерті ОСОБА_6, померлого 11 лютого 2007 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, зустрічні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_9 первісні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Третя особа - державний нотаріус Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 24 серпня 2006 року померла ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 6624 (а.с. 18).

На день смерті ОСОБА_5 постійно проживала і була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_5, померлої 24 серпня 2006 року, відкрилась спадщина у вигляді 22/100 частини домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, які вона успадкувала після смерті її батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (а.с. 21, 124, 125, 126) та 26/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, які належали їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 15 травня 1978 року виконавчим комітетом Ленінської районної Ради депутатів трудящих (а.с. 19).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5, померлої 24 серпня 2006 року, є чоловік померлої ОСОБА_6 (а.с. 20) та син ОСОБА_2 (а.с. 106), які прийняли спадщину фактично, оскільки проживали та були зареєстровані в спірному домоволодінні на день смерті спадкодавиці, а також син ОСОБА_1 (а.с. 16), який прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви від 16 лютого 2007 року до Другої дніпропетровської нотаріальної контори (а.с. 109 на звороті).

Постановою державного нотаріуса Другої дніпропетровської нотаріальної контори ОСОБА_3 від 26 листопада 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі на його ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на частину домоволодіння № 102, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр. Металургів, що належало померлій ОСОБА_5, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно (а.с. 22).

11 лютого 2007 року помер ОСОБА_6, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 1310 (а.с. 17).

На день смерті ОСОБА_6 постійно проживав і був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті ОСОБА_6, померлого 11 лютого 2007 року, відкрилась спадщина у вигляді 16/100 частини домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, які він успадкував після смерті дружини ОСОБА_5 (а.с. 20) та 26/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, які належали йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 15 травня 1978 року виконавчим комітетом Ленінської районної Ради депутатів трудящих (а.с. 19).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6, померлого 11 лютого 2007 року, є сини - ОСОБА_2 (а.с. 106), який прийняв спадщину фактично, оскільки проживав та був зареєстрований в спірному домоволодінні на день смерті спадкодавця, ОСОБА_1 (а.с. 16), який прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви від 16 лютого 2007 року до Другої дніпропетровської нотаріальної контори (а.с. 99 на звороті).

Постановою державного нотаріуса Другої дніпропетровської нотаріальної контори ОСОБА_3 від 26 листопада 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі на його ім’я свідоцтва про право на спадщину за законом на частину домоволодіння № 102, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр. Металургів, що належало померлому ОСОБА_6, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно (а.с. 103).

Згідно відповіді Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 06 листопада 2017 року № 13043 станом на 01 листопада 2007 року право власності на домоволодіння № 102 по просп. Металургів зареєстровано: 22/100 частки за ОСОБА_10 та ОСОБА_7, 26/100 часток за ОСОБА_11 та ОСОБА_12, 52/100 частки за ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право власності від 15 травня 1978 року, виданого виконавчим комітетом Ленінської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів від 12.01.1978 за № 26 (а.с. 21).

Згідно технічного паспорту житловий будинок № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро станом на 11 грудня 2017 року складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 111,9 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м., допоміжною площею 44,5 кв.м.; прибудови А1-1, а-1, а1-1, а2-1, а3-1, а4-1, а5-1, а6-1; житлового будинку Б-1 загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., допоміжною площею 13,2 кв.м.; Б1-1 – прибудова; б-ганок з навісом, В, К-сараї, Ж, Л-сараї (тимчасові); Е-літня кухня; під Е-погріб; Д, П-вбиральні; З-вольєр; И-навіс; О-гараж; Н-погріб з входом; № 1-10-огорожі, споруди, I-мостіння (а.с. 182-190).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальної конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п.п. 212, 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 за № 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.ст. 1217, 1222 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця.

Крім того, відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

На підставі ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У положеннях п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 за № 24-753/0/4-13 роз’яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

На основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання права власності підлягають задоволенню.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування 37/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів у м. Дніпро, суд виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 з 1984 року створив родину та почав проживати окремо від батьків. ОСОБА_5 хворіла та була лежачою хворою перед смертю останні два-три місяці життя. Догляд за нею здійснював чоловік ОСОБА_6. ОСОБА_1 допомагав матеріально та приходив відвідувати матір. Батько ОСОБА_6 фактично не потребував сторонньої допомоги до дня смерті.

Посилання ОСОБА_2, що з 11 лютого 2007 року він відкрито і безперервно володіє 74/100 частинами домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро та на підставі ч. 1 ст. 344 ЦК України є власником зазначеного майна, в тому числі 37/100 частин домоволодіння, що могла бути успадкована ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Проте застосування вказаної норми можливе лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Отже, ухилення характеризується умисною формою вини.

Посилання ОСОБА_2, що ОСОБА_1 ухилявся від надання допомоги батькам, які перебували в похилому віці та хворіли також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та були спростовані поясненнями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а отже відсутні підстави для усунення ОСОБА_1 від права на спадкування майна спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, аналізуючи докази по справі, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі за недоведеністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 витрати зі сплати судових витрати в розмірі 5 034,73 грн., а також просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 32 800 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також докази, що підтверджують факт надання такої допомоги.

Витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 619,73 грн., витрати за проведення оцінки майна в розмірі 600,00 грн., витрати за виготовлення технічного паспорту на домоволодіння в розмірі 1 500,00 грн., витрати за послуги БТІ в розмірі 315,00 грн. документально підтверджені, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що судові витрати у розмірі 5 034,73 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

На підтвердження оплати витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 10 грудня 2016 року, укладений з адвокатом ОСОБА_17, розрахунком суми, яка підлягає стягненню за надання юридичних послуг, актом прийому-передачі наданих правових послуг від 20 квітня 2018 року, квитанцію від 25 грудня 2017 року про сплату авансу по виплаті гонорару за договором від 10 грудня 2016 року в розмірі 5 000,00 грн., квитанцію від 12 червня 2017 року про оплату погодинних послуг у справі в розмірі 10 000,00 грн.

При вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Враховуючи критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу), так і критерій пов’язаності цих витрат із веденням справи взагалі, суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 32 800,00 грн. є необґрунтовано завищеними, у зв’язку з чим підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 392, 1217, 1218, 1220, 1222, 1224, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: державний нотаріус Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 право власності на 16/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів в м. Дніпро, що складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 111,9 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м., допоміжною площею 44,5 кв.м.; прибудови А1-1, а-1, а1-1, а2-1, а3-1, а4-1, а5-1, а6-1; житлового будинку Б-1 загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., допоміжною площею 13,2 кв.м.; Б1-1 – прибудова; б-ганок з навісом, В, К-сараї, Ж, Л-сараї (тимчасові); Е-літня кухня; під Е-погріб; Д, П-вбиральні; З-вольєр; И-навіс; О-гараж; Н-погріб з входом; № 1-10-огорожі, споруди, I-мостіння, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої 24 серпня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 право власності на 21/100 частину домоволодіння №102 по пр. Металургів в м. Дніпро, що складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 111,9 кв.м., житловою площею 66,0 кв.м., допоміжною площею 44,5 кв.м.; прибудови А1-1, а-1, а1-1, а2-1, а3-1, а4-1, а5-1, а6-1; житлового будинку Б-1 загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., допоміжною площею 13,2 кв.м.; Б1-1 – прибудова; б-ганок з навісом, В, К-сараї, Ж, Л-сараї (тимчасові); Е-літня кухня; під Е-погріб; Д, П-вбиральні; З-вольєр; И-навіс; О-гараж; Н-погріб з входом; №1-10-огорожі, споруди, I-мостіння в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 11 лютого 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 5 034,73 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування 37/100 частин домоволодіння № 102 по пр. Металургів у м. Дніпро - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Остапенко