Рішення № 74165225, 22.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1221/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення від 04.07.2017 р. №0002261303, №0002271303, №0002281303;

- рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2017 р. №000791303 та №0000801303.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірні рішення винесені відповідачем не підставі акту планової виїзної перевірки №109/11-28-13-03/НОМЕР_1 від 20.06.2017 р., згідно висновків якої нею було порушено вимоги п.п.177.4.1 та п.п.177.4.4 п.177.4 ст.177, п.п. "б" п.176.2 ст.176 та п.п.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, а також ч.2 п.1 ст.7 та абз.3 п.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Позивачка не погоджується з вказаними висновками та оскаржуваними рішенням, оскільки діюче законодавство України не містить положень, що дозволяють контролюючому органові оцінювати витрати за точки зору їх доцільності, раціональності, економічної обґрунтованості та ефективності, не передбачає можливості врахування при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток витрат в залежності від суб'єкта надання відповідних послуг, від наявності чи відсутності кредиторської заборгованості отримувача відповідних послуг перед суб'єктом надання таких послуг, наявності чи відсутності у платника податків внутрішніх документів щодо взаємовідносин з виконавцем послуг-заявок для надання консультацій, інформаційних звітів тощо. При цьому, вона здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність, доцільність і, відповідно, самостійно вирішує, які саме витрати необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та за якими критеріями обирати виконавців послуг, а також самостійно визначати суттєві умови договорів, в тому числі й ціну.

Згідно наданого відзиву на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволені відмовити повністю (т.1 а.с.238-240).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на податковому обліку в Онуфріївському відділенні Світловодської ОДПІ як платником податків, основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (т.2 а.с.2-3).

На підставі наказу № 469 від 05.05.2017 р. та направлення від 05.05.2017 р. (т.1 а.с.7-8) посадовою особою Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 13.08.2014 р. по 31.12.2016 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 13.08.2014 р. по 31.12.2016 р..

За результатами перевірки було складено акт №109/11-28-13-03/НОМЕР_1 від 20.06.2017 р., згідно висновків якої встановлено порушення позивачем:

1. п.п.177.4.1 та 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в частині заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 10 080,00 грн.;

2. підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в частині не відображення за перевіряємий період в поданих Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, суми виплачених доходів на користь платників податків - фізичних осіб за ознакою "157";

3. підпункту 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов'язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 840,00 грн.;

4. ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в частині заниження податкового зобов'язання з єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 12 320,03 грн.;

5. абз.3 п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в частині несвоєчасного перерахування суми самостійно визначеної суми єдиного внеску та виникнення боргу (недоїмки) станом на 25.02.2015 року у розмірі 422,65 грн., який погашено 13.03.2015 року у сумі 1267,95 грн. (т.1 а.с.9-19)

Доказів подання заперечення на акт перевірки суду не надано.

На підставі вищевказаних висновків 04.07.2017 р. відповідачем винесено:

а) податкові повідомлення-рішення:

- № 0002261303, яким за порушення п.п.177.4.1 та п.п.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в сумі 12 600 грн., в т.ч. 10 080 грн. - основний платіж, 2 520 грн. - штрафна санкція (т.1 а.с.20);

- № 0002271303, яким за порушення підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн. (т.1 а.с.22);

- № 0002281303, яким за порушення підпункту 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України позивачу збільшено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 1050 грн., в т.ч. 840 грн. - основний платіж, 210 грн. - штрафна санкція (т.1 а.с.21);

б) рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 000791303, яким донараховано штраф в сумі 1232 грн. (т.1 а.с.24);

в) рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0000801303, яким донараховано штраф в сумі 84,53 грн. (т.1 а.с.23).

Доказів оскарження рішень в адміністративному порядку суду також не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Так, перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, встановлено їх завищення на загальну суму 56 000 грн. за 2016 рік за рахунок включення придбаних ТМЦ, дохід від реалізації яких упродовж звітного (податкового) періоду не отриманий (придбання комп'ютера - 6000 грн.) та отриманих консультаційних-інформаційних послуг (моніторинг ринку нерухомості) у сумі 50000 грн., та як наслідок, в подальшому не спричинило виникнення з боку ФОП ОСОБА_1 нових об'єктів оподаткування (об'єктів нерухомості), які б використовувались нею у підприємницькій діяльності з метою отримання доходу, чим порушено п.п.177.4.1 та п.п.177.4.4 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України.

На підставі дослідження яких саме первинних документів перевіряючі дійшли вказаного висновку в акті перевірки не вказано.

Між іншим, упродовж 2014 року (з моменту державної реєстрації) та 2015 року, на підставі наданих первинних документів ФОП ОСОБА_1 самостійно укладались договори оренди нерухомого майна без додаткового залучення суб'єктів господарювання, які діють та надають послуги на ринку нерухомості м. Дніпро.

Отже, за наслідками перевірки сума на яку збільшено дохід позивача становить - 56 000,00 грн..

Вбачається, що нарахування ПДФО, зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій з єдиного внеску, а також збільшення грошового зобов'язання з військового збору мають похідний характер від суми на яку збільшено дохід (прибуток), отриманий від діяльності позивача, оскільки їх розмір визначався виходячи саме з цієї суми.

Таким чином, встановлення неправомірності збільшення позивачеві оподатковуваного доходу за 2016 р. на суму 56000 грн., наслідком буде мати неправомірність донарахування вищевказаних податків та зборів і застосованих штрафних санкцій.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб підприємців визначений статтею 177 Податкового кодексу України, в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеним: пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Виходячи із висновків акту перевірки та доводів відповідача, у вказаних періодах позивач завищив витрати, що призвело до заниження чистого доходу.

Оцінюючи такі доводи, слід вказати, що п.177.4 ст.177 ПК України визначає, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (тобто собівартість придбаних для подальшої реалізації товарів) (п.п.177.4.1);

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством (п.п.177.4.2);

суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи підприємця (п.п.177.4.3 п.177.4 ст.177, в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п.177.4.4).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Так, ФОП ОСОБА_1 в контролюючому органі було зареєстровано Книгу обліку доходів і витрат (т.2 а.с.16-24). в якій містяться підсумкові записи щодо суми доходу та витрат, пов'язаних з отриманням доходу за 2016 рік. При цьому, як вбачається з акту, перевіркою питання ведення Книги та правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності з 13.08.2014 р. по 31.12.2016 р., порушень не встановлено.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що одним з видів господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а під первинним документом розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, 01.04.2016 р. між ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) укладено договір про надання консультаційних-інформаційних послуг за № 006, відповідно п.1.1 якого замовник надає завдання, а виконавець, як в усному так і письмовому вигляді, надає консультаційні-інформаційні послуги за щомісячну винагороду у розмірі 10 000,00 грн.. Предмет договору включає надання наступних консультаційних-інформаційних послуг: організовує Замовнику зустрічі для проведення переговорів з заінтересованими особами, які мають намір укласти договір найму (оренди) нерухомого майна; сприяє Замовнику у збиранні, підготовці технічної документації, правовстановлюючих документів на Об'єкт та іншої необхідної документації, інформації на Об'єкт; відстежує, аналізує ринкову та статистичну вартість Об'єкта; вчиняє інші дії в інтересах Замовника необхідні для укладання договорі найму (оренди) Об'єкту; надає інформаційні послуги по телефону з використання комп'ютерної технології; надає консультаційні послуги з пошуку інформації за винагороду; надає інформаційні послуги з добору новин і матеріалів із преси (медійний моніторинг) за винагороду.

У відповідності до п. 3.2 Договору передбачено, що оплата за Договором здійснюється на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг за Договором.

У відповідності до п.5.1 Договору передбачено, що цей договір набирає чинність з моменту його підписання і діє до 31.08.2016 р. (т.1 а.с.26-27).

На підтвердження виконання зобов'язань по Договору сторонами підписано:

- акти здачі-прийняття робіт: №ОУ-0000103 від 30.04.2016 р., №ОУ-0000104 від 31.05.2016р., №ОУ-0000105 від 30.06.2016р., №ОУ-0000106 від 31.07.2016 р., №ОУ-0000107 від 31.08.2016 р. (т.1 а.с.28-31);

- звіти про виконану роботу (т.1 а.с.64-75, 76-84, 85-95, 96-107, 108-122, 123-135, 136-147, 148-160, 161-166, 167-172, 173-183, 184-198, 199-206).

Всі надані послуги ФОП ОСОБА_2 по Договору сплачені ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі, згідно платіжних доручень: №138 від 26.04.2016р. на суму 10000,00 грн., №147 від 13.05.2016р. на суму 10000,00 грн., №160 від 09.06.2016р. на суму 10000,00 грн., №172 від 25.07.2016р. на суму 10000,00 грн., №182 від 10.08.2016 р. на суму 10000,00 грн. (т.1 а.с.32-36).

Крім того, ФОП ОСОБА_1 було придбано у ФОП ОСОБА_3 комп'ютер HP E6550, 2G, 320 HDD, в кількості 1 шт. за ціною 6000,00 грн., що підтверджується рахунком №8 від 06.04.2016 р. (т.1 а.с.207), видатковою накладною №12 від 06.04.2016 р. (т.1 а.с.208) та платіжним дорученням №133 від 07.04.2016 р. на суму 6000,00 грн. (т.1 а.с.209).

Як вказав позивач, даний комп'ютер використовується нею для ведення господарської діяльності.

Вищевказані правовідносини не ставляться під сумнів відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Мінфіну від 14.03.2013 року № 395 передбачено, що акт документальної перевірки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

П.1.5 Порядку вказує, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Розділом ІІ Порядку встановлено те, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: - чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. У висновку акта документальної перевірки зазначається, зокрема, узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Однак, акт перевірки ФОП ОСОБА_1 не містить посилання на будь-які відомості первинних чи розрахункових документів позивача, які б обґрунтовували висновки про протиправність віднесення до витрат вартості тих чи інших товарів, формування витрат не пов'язаних з провадженням господарської діяльності чи відсутність підтверджуючих документів щодо походження товарів.

Відтак, висновки щодо заниження податкового зобов'язання по ПДФО на загальну суму 10 080 грн., заниження суми податкового зобов'язання по військовому збору на загальну суму 840 грн. та заниження податкового зобов'язання з єдиного внеску на загальну суму 12 320,03 грн. є необґрунтованими та такими, що не підтверджені відповідними письмовими доказами.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0002261303 від 04.07.2017 р., податкове повідомлення-рішення № 0002281303 від 04.07.2017 р., рішення №000791303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04.07.2017 р. - скасуванню.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи

Згідно до п. 177.8 ст. 177 ПК України, під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу

Відповідно до абзацу 1 п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Таким чином, визначальною умовою застосування до платників податків штрафних (фінансових) санкцій, визначених наведеною нормою, у разі подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, є те, що зазначені недостовірні відомості або ж помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 упродовж перевіряємого періоду не відображено в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, суми виплачених доходів на користь платників податків - фізичних осіб за ознакою "157" по наступним фізичним особам-підприємцям: ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_6) за 3 квартал 2014 року - сума виплати становила 14311 грн., за 4 квартал 2014 року - 21466,50 грн.; за 1 квартал 2015 року - 21466,50 грн.; за 2 квартал 2015 року - 21466,50 грн.; за 3 квартал 2015 року - 21466,50 грн.; за 4 квартал 2015 року - 27349,25грн.; за 1 квартал 2016 року -114909,79грн., за 2 квартал 2016 року - 77654,16грн., за 3 квартал 2016 року -51367,92грн., за4 квартал 2016 року- 1710,68 грн.; ФОП ОСОБА_5 (РНОК ПП НОМЕР_7): за 1 квартал 2015 року - сума виплати становила 22800грн., за 2 квартал 2015 року - 22800грн.; за 3 квартал 2015 року -22800грн.; за 4 квартал 2015 року - 23994,38грн.; за 1 квартал 2016 року - 43221,87грн., за 2 квартал 2016 року - 56712,82грн., за 3 квартал 2016 року - 20782,32 грн.; ФОП ОСОБА_6 (РНОК ПП НОМЕР_8): за 3 квартал 2015 року - 405грн., 4 квартал 2015 року - 240грн.; за 4 квартал 2016 року - 240грн.; ФОП ОСОБА_7 (РНОК ПП НОМЕР_9): за 1 квартал 2016 року - 23053,48грн., за 2 квартал 2016 року - 23787,52грн., за 3 квартал 2016 року - 22948,78грн., за 4 квартал 2016 року - 12616,37грн.; ФОП ОСОБА_3 (РНОК ПП НОМЕР_10): за 2 квартал 2016 року - 6000 грн.; ФОП ОСОБА_2 (РНОК ПП НОМЕР_11): за 2 квартал 2016 року - 30000грн., за 3 квартал 2016 року - 20000 грн.

Однак, з акру перевірки та поданого представником відповідача відзиву не встановлено, на підставі дослідження яких первинних документів перевіряючі дійшли вказаного висновку. Отже, оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у ході розгляду справи відповідач як владний суб'єкт не подав жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем вищевказаного податкового правопорушення.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0002271303 від 04.07.2017 р. підлягає скасуванню.

Також перевіркою своєчасності перерахування або зарахування банками на рахунки контролюючих органів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, що сплачують фізичні особи-підприємці на загальних підставах, на підставі реєстру банківських виписок, бази даних ІС "Податковий блок" встановлений факт незастосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 84,53 грн., обрахованої в автоматичному режимі на суму недоїмки (боргу) у розмірі 422,65 грн., що виник в ІКП станом на 25.02.2015 року, який погашено платником податків 13.03.2015 р., сум сплачена у розмірі 1267,95 грн., чим порушено абз.3 п.8 ст.9 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За правилами пункту другого частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Враховуючи не подання позивачем доказів на спростування вказаних висновків контролюючого органу, позовні вимоги в частині скасування рішення № 0000801303 від 04.07.2017 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 84,53 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати в розмірі 640,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 04.07.2017 року № 0002261303.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 04.07.2017 року № 0002271303.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 04.07.2017 року № 0002281303.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 000791303 від 04.07.2017 року про застосування штрафних санкцій.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39393501) судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько