Ухвала суду № 74164832, 18.01.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №403/16188/12

Провадження №4с/200/56/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м.Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши скаргу уповноваженого особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 /02096, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.49, код ЄДРПОУ 19017842/, суб’єкт оскарження – державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 /49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.56/, заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області /49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.56/, оцінювач ОСОБА_3 /49000, м.Дніпро, а/с26004060285829/, ОСОБА_4 /49000, АДРЕСА_1, іпн.2705400292/, на висновок про вартість об’єкта оцінки, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2017 року до суду надійшла скарга уповноваженого особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 на висновок про вартість об’єкта оцінки.

В обґрунтування скарги скаржник посилалася на те, що у Шевченківському ВДВС на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист, виданий Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська від 06.08.2013 року по справі №403/16188/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь стягувача заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 967,82 грн.

27.11.2017 року на адресу Банку надійшов висновок про вартість об’єкта оцінки від 14.11.2017 року, а саме автомобіля НОМЕР_1, вартість якого складає 25 000,00 грн. скаржник не погоджається з висновками оцінки, вважає вартість автомобіля заниженою, тому просить суд визнати висновок про вартість об’єкта оцінки від 14.11.2017 року.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про її задоволення за наступних підстав.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст.ст.448, 449 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Так, судом встановлено, що у Шевченківському ВДВС на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист, виданий Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська від 06.08.2013 року по справі №403/16188/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь стягувача заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 967,82 грн.

Відповідно до висновку про вартість об’єкта оцінки від 14.11.2017 року, вартість автомобіля НОМЕР_1 складає 25 000,00 грн.

Проте, суд ознайомившись з даним висновком, вважає, що висновок про вартість об’єкта оцінки від 14.11.2017 року є не об’єктивним виходячи з такого.

Відповідно до п.4 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440, (далі – Стандарт), оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

Пунктом 13 Стандарту передбачено, що для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об'єкта оцінки.

Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації. 15. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Витрати на відтворення (заміщення) повинні визначатися на дату оцінки з урахуванням ринкових цін. Під час прогнозування грошового потоку та відповідної норми доходу повинен бути врахований вплив ринкових умов на функціонування (використання) об'єкта оцінки виходячи з принципу його найбільш ефективного використання. 16. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку (п.п. 14-16 Стандарту).

Відповідно до п.п.35-40 Стандарту, Оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об'єктів оцінки. Застереження та обмеження щодо використання результатів оцінки об'єкта оцінки зазначаються у звіті про оцінку майна. Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний. Витратний підхід ґрунтується на врахуванні принципів корисності і заміщення. Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення). Основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод заміщення. Метод прямого відтворення полягає у визначенні вартості відтворення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення). Метод заміщення полягає у визначенні вартості заміщення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення). За допомогою методів прямого відтворення та заміщення визначається залишкова вартість заміщення (відтворення). Особливості застосування майнового підходу встановлюються відповідними національними стандартами щодо оцінки об'єктів у формі цілісних майнових комплексів та у формі фінансових інтересів.

Відповідно до п.52 Стандарту, Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, висновок про вартість автомобіля НОМЕР_1 виконаний з порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ст.452 ЦПК України з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.260, 447-453, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу уповноваженого особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 /02096, м.Київ, вул.Харківське шосе, буд.49, код ЄДРПОУ 19017842/, суб’єкт оскарження – державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 /49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.56/, заінтересовані особи - Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області /49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд.56/, оцінювач ОСОБА_3 /49000, м.Дніпро, а/с26004060285829/, ОСОБА_4 /49000, АДРЕСА_1, іпн.2705400292/, на висновок про вартість об’єкта оцінки - задовольнити.

Визнати висновок про вартість об’єкту оцінки від 14.11.2017 року, виконаний фізичною особою – підприємцем оцінювачем ОСОБА_3 (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №633/15 від 10.08.2015 року, кваліфікаційне свідоцтво №7014 від 11.09.2007 року) таким, що занижує ринкову вартість описаного та арештованого майна, а саме: автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4

Зобов’язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області призначити повторне проведення незалежної оцінки по визначенню вартості майна, а саме: автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4

Стягнути з Шевченківською відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіальною управління юстиції у Дніпропетровській області на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом 15-и днів з дня її проголошення ухвали, відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва