Вирок № 74164662, 23.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 167/1598/17 Провадження №11-кп/773/269/18 Головуючий в 1 інстанції Сіліч І. І. Категорія: ч.3 ст.185 КК УкраїниДоповідач : Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Гапончука В.В.,

суддів – Борсука П.П., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю

секретаря – Білоуса І.Л.,

прокурора – Грицюка Р.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження №12017030180000353 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 21 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, військовозобов’язаний, непрацюючий, неодружений, судимий 30.11.2017 року Рожищенським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільненого з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

засуджений

- за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 30.11.2017 року визначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 постановлено рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що в другій декаді жовтня 2017 року, біля 17 год. переслідуючи корисливий мотив, вийняв віконну шибу та проник через вікно в приміщення лабораторії ветеринарної медицини, що розташоване в м.Рожище по вул.Гагаріна, 50, де умисно, повторно, таємно викрав чуже майно: пустий газовий балон, ємністю 50 літрів, який привласнив та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив Рожищенській районній державній лікарні ветеринарної медицини, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 99/2017 від 28.11.2017 року, майнову шкоду на суму 392 грн..

Він же, 07.11.2017 біля 17 год., переслідуючи корисливий мотив, вийняв віконну шибу та проник через вікно в приміщення лабораторії ветеринарної медицини, розташоване в м.Рожище по вул.Гагаріна, 50, де умисно, повторно, таємно викрав чуже майно: вагу торсійну Вт-500, вартістю 873 грн., бікс медичний вартістю 213 грн., кришку для пральної машинки вартістю 95 грн., лоток для медичних інструментів (розміром 30х24 см.) вартістю 88 грн., та полицю до холодильника (розміром 44х31 см.) вартістю 56 грн., які привласнив, чим спричинив Рожищенській районній державній лікарні ветеринарної медицини, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 79/2017 від 20.11.2017 року, майнову шкоду на суму 1325 грн.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин провадження, які суд визнав доведеними, кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає даний вирок незаконним у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у межах санкції вказаної статті у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі. Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 30.11.2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, - виконувати самостійно.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів суть вироку, пояснив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого, який апеляційну скаргу прокурора визнав, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, підтверджуються зібраними в справі доказами і ніким не оспорюються.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оскаржується.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора, то вони на думку колегії суддів є частково обґрунтованими.

Так згідно правил, встановлених ч.4 ст.70 КК України призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Разом з тим, згідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7, коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно,

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_1 вчинив злочин у даному кримінальному проваджені до ухвалення вироку щодо нього Рожищенським районним судом Волинської області від 30.11.2017 року.

Вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 21.02.2018 року ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально. Згідно вироку Рожищенського районного суду Волинської області від 30.11.2017 року обвинувачений звільнявся від відбування покарання з випробуванням, внаслідок чого положення ч.4 ст.70 КК України застосуванню не підлягають, оскільки дані вироки повинні виконуватися самостійно.

Відповідно, суд першої інстанції помилково застосував положення ч.4 ст.70 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, у зв'язку із чим вирок в частині призначеного покарання підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно з встановленим до обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, апеляційний суд відносить щире каяття у скоєному, повне визнання вини у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого апеляційний суд не вбачає.

За наявності зазначених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, врахувавши особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак вчинив злочин до постановлення попереднього вироку, думку представника потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, просив не позбавляти обвинуваченого волі, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України ближче до мінімальної межі у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.

Таке покарання, на думку колегії суддів, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

З врахуванням положень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 30.11.2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, - виконувати самостійно.

Враховуючи вищевикладене апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 420 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 21 лютого 2018 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 30.11.2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, - виконувати самостійно

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення. На вирок може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 23.05.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай