Рішення № 74164612, 21.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 р. Справа№805/2573/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув в порядку спрощеного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненаправлення запиту про витребування пенсійної справи із Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на підстави заяви від 19 липня 2017 року, зобов’язання надіслати запит про витребування пенсійної справи із Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та взяти на облік.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що є пенсіонером, отримує пенсію за віком з 2003 року. Позивач з листопада 2014 року перебуває на обліку в Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. 19 липня 2017 року позивач через зміну місця проживання та реєстрацією у м. Маріуполь звернулась до Центрального об’єднаного управління ПФУ м. Маріуполя Донецької області із заявою про витребування пенсійної справи з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та поновлення виплати пенсії. Будь-яких рішень з приводу розгляду наданої заяви позивач не отримувала, але, оскільки в зазначений період отримувала пенсію, вважала що її було прийнято на облік Центрального об’єднаного управління ПФУ м. Маріуполя. У лютому 2018 року позивач отримала лист № 37/Б-01-01-08 від 8 лютого 2018 року, яким відповідач повідомив її про те, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України м. Селидово, та отримує пенсію як внутрішньо переміщена особа. В цьому листі відповідач зазначив, що надана позивачем заява від 19 липня 2017 року не може розглядатись як заява про взяття на пенсійної справи на облік, оскільки надана із порушенням Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ №365 від 08 червня 2016 року.

Позивач вважає, що допущена відповідачем бездіяльність, що виразилася у не направленні запиту із витребуванням пенсійної справи є порушенням пункту 4.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Крім цього, позивач зазначила, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача було допущено незаконне втручання в її право власності, при в втручанні не дотримано балансу інтересів суспільства та інтересів позивача, що згідно із практикою Європейського суду по правам людини є неприпустимим.

До позову позивачем додано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

23 квітня 2018 року через канцелярію суду позивачем надані оригінали заяви від 19 липня 2017 року та листів № 37/Б-01-01-08 від 08 лютого 2018 року, № 17/Б-01.01.15 від 06 лютого 2018 року.

4 травня 2018 року від Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до суду надійшов відзив на позов із викладеною в ньому незгодою із вимогами позивача. За змістом відзиву відповідно до Центральної бази одержувачів пенсій від 02.05.2018 позивач є отримувачем пенсії в Управлінні ПФУ в м. Селидове та останнє нарахування їй пенсії здійснено у грудні 2017 року. На заяву позивача, отриману через відділ діловодства управлінням пенсійного фонду направлялася відповідь, як то передбачено Законом України «Про звернення громадян», в якій роз’яснено порядок звернення до управління, перелік необхідних документів та номер кабінету, який здійснює прийом відповідних документів. Відповідач зазначив, що надану позивачем заяву не розглядав відповідно до вимог пенсійного законодавства, не надавав відповідної правової оцінки та не виносив рішення, оскільки зазначена заява складена в довільній формі, не містила відомостей необхідних для витребування пенсійної справи (серії та номеру паспорту, виду пенсії, адресу реєстрації заявника в іншому територіальному управлінні пенсійного фонду).

До судового засідання відповідач уповноваженого представника не направив, будь яких клопотань про розгляд спарив за його відсутності чи відкладення розгляду справи через неможливість явки за поважними причинами не надав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 11квітня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження, судове засідання призначено на 4травня 2018 року, а в подальшому відкладалось на 15 травня 2018 року. Через неявку сторін на підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. З 19 липня 2017 року позивач зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2, про що наявна відповідна відмітка у паспорті. До цього часу позивач була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач є пенсіонером з 2003 року, отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № серії АБ № 646746.

З листопада 2014 року позивач перебувала на обліку в Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримувала пенсію як внутрішньо-переміщена особа.

19 липня 2017 року позивач звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із письмовою заявою про запит пенсійної справи з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (арк. справи 13).

Листом від 8 лютого 2018 року № 37/Б-01-01-08 (арк. справи 12-13) відповідач повідомив позивача, що заява від 19 липня 2017 року надіслана поштою та не може розглядатись як заява про взяття пенсійної справи на облік, оскільки надана із порушенням Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ №365 від 08 червня 2016 року. В листі відповідач зазначив, що для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто надати до управління заяву на поновлення виплати пенсії, оригінал та копію паспорту, оригінал та копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або рішення про відмову у видачі довідки з обов’язковим зазначенням підстав відмови.

У відзиві відповідач зазначив, що заяву позивачем особисто надано через відділ діловодства управління відповідача та порушено порядок подання такої заяви.

Листом від 6 лютого 2018 року №17/Б-01-01-15 Селидовське об’єднане управління пенсійного фонду України повідомило позивача про те, що виплату пенсії припинено через скасування виданої позивачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2 від 20 листопада 2014 року.

Отримавши у лютому 2018 року відповідь позивач звернувся до суду із даним позовом 11 квітня 2018 року, тобто у межах визначено ч. 2 ст. 122 Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_3

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі за текстом ЗУ № 1058).

Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

При вирішенні питання про допущення відповідачем бездіяльності суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 47 вказаного Закону встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз.4 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п. 2.8 Порядку№ 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 Порядку № 22-1 передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до п. 4.12 цього Порядку при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Виходячи з наведеного, враховуючи нове місце реєстрації, пенсію позивачу має виплачувати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України у м. Маріуполі Донецької області.

Із врахуванням наведених вимог Порядку № 22-1 на підставі наданої позивачем заяви відповідач мав витребувати пенсійну справа позивача та вирішити питання про подовження виплати пенсії.

Заява позивача про витребування пенсійної справи була надана особисто позивачем до Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, що підтверджуються відповідним штампом на заяві позивача, втім відповідачем не було здійснено жодних дій, спрямованих на виконання вимог Порядку № 22-1. З відзиву відповідача вбачається що надана позивачем заява не розглядалася у відповідності до вимог пенсійного законодавства, пенсійна справа позивача з Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України не витребовувалася, на заяву відповідачем надано відповідь із роз’ясненням порядку звернення до управління та зазначенням переліку необхідних документів.

Доводи про порушення порядку надання заяви через надання її не в той кабінет та не у відповідній формі суд вважає необґрунтованими оскільки факт отримання такої заяви органом пенсійного фонду є підставою її розгляду у визначеному законодавством порядку. Надана відповідачем роздруківка з електронної програми «Журнал прийому громадян» не спростовує факт звернення позивача до відповідача.

Абзацом 4 пункту 1.5 Порядку № 22-1 передбачено, що заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Інших вимог щодо порядку подання заяви, вимог до змісту та форми заяви законодавством не встановлено.

Суд вважає, що відповідачем помилково кваліфіковано заяву позивача від 19.07.2017 року як таку, що надана в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», оскільки зі змісту заяви вбачається заявлену вимогу позивача – витребування пенсійної справи, надання будь-яких клопотань чи роз’яснень цією заявою не вимагалося.

Посилання відповідача на недотримання позивачем при поданні заяви Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року суд також вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Положення Постанови № 365 до даних правовідносин не застосовуються, оскільки їх прийнято задля забезпечення реалізації положень Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, яким встановлюються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Позивач формально підпадає під ознаки наведені у статті 1 вказаного Закону, яка визначає поняття внутрішньо переміщеної особи, оскільки до 19 липня 2017 року був зареєстрований у м. Донецьку. Втім, отримання цього статусу не є обов'язком, а є правом особи, яка вважає себе переміщеною особою і бажає скористатися відповідними гарантіями. З листа Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06 лютого 2018 року вбачається, що в період з листопада 2014 року перебував на обліку в зазначеному управлінні та отримував пенсію як внутрішньо переміщена особа на підставі відповідної довідки. Втім, зазначену довідку скасовано та виходячи з наявних в матеріалах справи документів позивач не виявив наміру в подальшому отримувати статус внутрішньо переміщеної особи та користуватися правами такої особи.

Таким чином, право на отримання пенсії позивача не може залежати від наявності у нього довідки внутрішньо переміщеної особи (або рішення про відмову у наданні такої довідки з обґрунтуванням підстав відмови), оскільки позивач змінивши місце свого постійного проживання не виявив наміру отримувати (продовжувати) статус внутрішньо переміщеної особи..

Аналогічного висновку стосовно належності отримання статусу внутрішньо переміщеної особи до прав особи, а не обов’язків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року у справі № 234/11095/17 (№ К/9901/163/17).

Враховуючи встановлення судом в ході розгляду справи невитребування відповідачем пенсійної справи на підставі заяви позивача від 19 липня 2017 із Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області всупереч вимог Порядку № 22-1, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не направлення запиту про витребування пенсійної справи.

Оскільки положеннями Порядку 22-1 передбачено безумовне направлення органом, що призначає пенсію, запиту про витребування пенсійної справи в органу, що призначає пенсію за попереднім місцем проживання, на підставі заяви про витребування пенсійної справи в строк не пізніше 3 робочих днів від дня отримання відповідної заяви, вимоги позивача про зобов’язання відповідача надіслати запит про витребування пенсійної справи із Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та взяти позивача на облік є також обґрунтованими.

Отже, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, проте вказане не є обов'язком. Підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення суду та зобов'язання Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області в порядку частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України надати до суду звіт про виконання судового рішення судом не встановлено. А тому, суд дійшов висновку про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., про що свідчить платіжне доручення №1408289655 від 07 березня 2018 року (арк. справи 3).

Враховуючи вищевказане, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 704,80 грн.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Архипа Куїнджі, 90/43, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ідентифікаційний код юридичної особи - 41250795) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо не надсилання запиту про витребування пенсійної справи із Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на підставі заяви позивача від 19 липня 2017 року.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області надіслати запит про витребування пенсійної справи із Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та взяти позивача на облік.

Стягнути з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, ідентифікаційний код - 41250795) на користь ОСОБА_1 (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Архипа Куїнджі, 90/43, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Судове рішення складено в повному обсязі 21 травня 2018 року.

Суддя Михайлик А.С.