Вирок № 74164368, 22.05.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/24/17

н/п 1-кп/174/3/2018

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2018 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

прокурора - Комнатного Р.В.,

потерпілого- ОСОБА_2,

захисника- Левітіна О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016040150000423 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Вільногірську Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, освіта базова загальна середня, військовозобов'язаного, не працює, зареєстрований та проживає АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 07.05.1996 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.142, ч.2 ст.17- ч.3 ст.81, ст.42 КК України (всі в редакції КК України від 28.12.1960 року) до 06 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання;

- 18.10.2005 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ст.353, ст.70 КК України (всі в редакції КК України від 05.04.2001 року) до 04 років 01 місяця позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 02.06.2008 року на невідбутий строк 01 рік 15 днів на підставі ст.81 КК України за постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2008 року;

- 22.09.2009 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, ст.ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 14.10.2009 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.263, ч.2, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 12.07.2012 року на невідбутий строк 01 рік 02 місяця 12 днів на підставі ст.81 КК України за постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2012 року,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 09.11.2016 року, близько 04.00 год., знаходився в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_1, де під час спільного розпивання алкогольних напоїв, між ним та власником вищевказаної квартири ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_2 Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір ОСОБА_1, у той же день, тобто 09.11.2016 року, близько 04.10 год., продовжуючи знаходитись на кухні АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, сидячи навпроти ОСОБА_2, який стояв, діючи умисно, взяв зі столу ніж, та таким чином підшукав собі знаряддя злочину, після чого, утримуючи ніж в правій руці, рухом руки прямо вперед, наніс один удар в область живота потерпілому ОСОБА_2, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого та товстого кишківника та їх брижі з розвитком внутрішньочеревної кровотечі, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину не визнав і показав, що знає потерпілого ОСОБА_2 з дитинства, стосунки були дружні. 09.11.2016 р. вночі прийшов до ОСОБА_2 за адресою проживання останнього в гості, приніс пляшку самогону, яку разом розпивали. На столі також була закуска - аджика, хліб, який різали, хто саме різав, не пам'ятає. Також, на столі лежав кухонний ніж, різати хліб. Були тільки вдвох. Потім між ними стався конфлікт, пам'ятає тільки його початок - запропонував ОСОБА_2 піти в АТО, а він грубо його обізвав та сказав, що з ним в АТО не піде, на цьому ґрунті між ними почалася бійка. Наносили один одному удари кулаками, пам'ятає, що обличчя у потерпілого було у крові. Скільки ударів він наніс потерпілому кулаком руки та що було далі, не пам'ятає. Вранці прокинувся у себе вдома, як прийшов додому, також не пам'ятає. Двері квартири були відчинені, приблизно о 09 год. до нього додому прийшли працівники поліції, які його розбудили та повідомили, що він ножем вдарив ОСОБА_2 Спитав, чи живий ОСОБА_2, відповіли, що так. Йому не віриться, що він міг це зробити. Руки та одяг в нього були в крові. Працівники карного розшуку- ОСОБА_4, ОСОБА_3 сказали, що ОСОБА_2 з заявою відносно нього до поліції не звертався, що все буде добре, до кримінальної відповідальності його не притягнуть, що захисник йому не потрібен та попросили підписати документи для звіту, що і зробив. Казав працівникам поліції, що він не пам'ятає, як вдарив ОСОБА_2 ножем, але в його первинних показах працівники поліції записали, що саме він наніс ножове поранення ОСОБА_2 Пізніше його допитувала слідчий ОСОБА_11, вона нічого не обіцяла, але його покази надрукувала з його первісних пояснень, усі документи, що надала слідчий, зокрема і щодо відмови від захисника, підписав особисто без зауважень, довірившись раніше даним обіцянкам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Йому не віриться, що він міг вдарити ножем потерпілого, вважає, що це міг зробити хтось інший після того, як він пішов додому, вину в спричиненні потерпілому ножового поранення та тяжких тілесних ушкоджень не визнає.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, його вина підтверджується показами потерпілого, свідків, письмовими та речовими доказами по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_2 показав, що знає обвинуваченого з дитинства, підтримували дружні стосунки. 09.11.2016 року, вночі, за місцем його проживання прийшов ОСОБА_1 в гості. В цей час його співмешканки не було вдома, вона поїхала у м.Дніпро, більше з ними нікого не було. Під час вживання спиртних напоїв між ними виникла сварка на побутовому ґрунті, ОСОБА_1 взяв зі столу ніж та утримуючи його в руці, наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя, а потім цим ножем вдарив його в живіт, а коли витягував ніж, зачепив йому підборіддя, пішла кров. Від ударів кулаком в обличчя, тілесних ушкоджень у нього не було, а рана на підборідді зажила сама. Після цього ОСОБА_1 пішов з квартири, а він залишився, йому стало гіршати, тому вийшов у під'їзд, щоб попросити допомогу. Побачив сусіда, який йшов на роботу та попросив його викликати «швидку». Через деякий час приїхали медичні працівники, його забрали до лікарні, де зробили операцію. Ніж та 2 светри, пред'явлені йому в суді для огляду, належать йому, саме цим ножем ОСОБА_1 спричинив йому тілесне ушкодження. ОСОБА_1 сплатив йому 1200 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування, будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має та просить призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_5 показала, що працює спеціалістом міграційної служби, яка знаходиться в приміщенні поліції, але в підпорядкуванні поліції не перебуває. 09.11.2016 р. працівники поліції запросили її бути понятою при проведенні слідчої дії. В кабінеті відділу поліції, в її присутності та іншої понятої, ОСОБА_1 видав належний йому одяг - брюки, на яких були краплі, схожі на кров. ОСОБА_1 пояснював, що разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напоїв квартирі останнього, казав «Навіщо я його поронув», як зрозуміла, вдарив ножем, казав це з жалем, жалкував про вчинене. Брюки були запаковані до пакету та опечатані, складено протокол, де все було записано вірно, протокол підписала. Слідчий ОСОБА_11 їй близькою родичкою не доводиться.

Свідок ОСОБА_6 показала, що приблизно в середині листопада 2016 року приходила до відділу міграційної служби у своїх справах. Працівники поліції запропонували їй бути понятою, на що погодилася. В кабінеті поліції була присутня при тому, як ОСОБА_2 показував і розказував про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень. Розповів, що разом з ОСОБА_1 вживали спиртні напої, між ними сталася сварка, в ході якої ОСОБА_1 схопив ножа і вдарив його в живіт. Він не казав, що з ними були ще якісь особи. Було складено протокол, який прочитала і підписала.

Свідок ОСОБА_7 показала, що в листопаді 2016 року приймала участь у проведенні слідчих дій з обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 в якості понятої. Слідчі дії проводилися у кабінеті слідчого. 09.11.2016 р. в її присутності у ОСОБА_1 було вилучено брюки із слідами бурої речовини, які упакували в пакет та опечатали. ОСОБА_1 сказав, що вдарив ножем товариша, казав: «Навіщо я це зробив», розповідав, що конфлікт між ними вийшов, бо щось не поділили за війну, яка відбувається на Сході країни, казав, що з того, що відбулося, не все пам'ятає. Склали протокол, який прочитала та посвідчила своїм підписом. 17.11.2016 р. ходила до міграційної служби оформлювати паспорт, працівники поліції запросили бути понятою, погодилася. В кабінеті слідчого ОСОБА_2 розказав і показав, при яких обставинах і як саме ОСОБА_1 вдарив його ножем, за допомогою макету ножа та статиста показав, як саме це відбулося. Склали протокол, який також посвідчила своїм підписом.

Свідок ОСОБА_8 показав, що він є сусідом ОСОБА_2, він проживає на 3-му поверсі, а ОСОБА_2 - на першому. В листопаді 2016 р., приблизно о 04.30- 05 годині йшов на роботу, спускаючись по сходам під'їзду. Побачив ОСОБА_2, який стояв біля своєї квартири, при цьому тримався руками за живіт та опирався на стіну. Він сказав, що його хтось «підрізав», з живота в нього текла кров, він попросив викликати «швидку», що і зробив. Йому повідомили, що «швидка» їде, сказав про це ОСОБА_2 та пішов на роботу. По зовнішньому вигляду ОСОБА_2 зрозумів, що йому погано, подробиць того, що сталося, у нього не з'ясовував.

Свідок ОСОБА_3 показав, що працює на посаді оперуповноваженого Вільногірського ВП. В листопаді 2016 р. до відділу надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_2 спричинено ножове поранення. В ході оперативно-розшукових заходів було встановлено, що це поранення спричинено ОСОБА_1, останнього було доставлено до відділу, де з ним спілкувався, з'ясовував обставини події. Ніякого психологічного тиску на ОСОБА_1 не чинив, будь-яких обіцянок щодо можливості не притягнення до кримінальної відповідальності йому не давав. Питання залучення захисника з ОСОБА_1 також не обговорював.

Свідок ОСОБА_4 показав, що працює начальником кримінального розшуку. Вранці 09.11.2016 р. надійшло повідомлення, що ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження. В ході розшукових заходів встановили, що це зробив ОСОБА_1 Його запросили до відділу та опитали по обставинам справи. Психологічного тиску на ОСОБА_1 не чинив, будь-яких обіцянок щодо можливості не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності він та інші працівники поліції в його присутності ОСОБА_1 не давали. Відмовитися від захисника його також не вмовляли і не примушували. Про те, що тілесне ушкодження спричинено саме ОСОБА_1, розповів потерпілий ОСОБА_2, а в послідуючому це підтвердилося.

Свідок ОСОБА_11 показала, що в її провадженні знаходилось дане кримінальне провадження. В ході досудового слідства було зібрано докази, підтверджуючі, що саме ОСОБА_1 спричинив ножове поранення потерпілому ОСОБА_2, після чого ОСОБА_1 було повідомлено про підозру, вручена пам'ятка про процесуальні права, роз'яснено право на захист, про що складено відповідні документи, які ОСОБА_1 посвідчив своїм підписом та виразив своє бажання захищатися самостійно, що також було викладено ним в письмовій заяві. Будь-яких дій по умовлянню ОСОБА_1 відмовитися від захисника не вчиняла. Підстав для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не вбачала, оскільки він за першою вимогою до неї з'являвся. Необхідності у проведенні слідчого експерименту з ОСОБА_1 не виникало, оскільки було зібрано достатньо доказів, підтверджуючих його вину.

Свідок ОСОБА_12 показав, що обвинувачений ОСОБА_1 - це його рідний дядько, його мати - ОСОБА_13, є рідною сестрою ОСОБА_1 Він проходив військову службу по контракту, 09.11.2016 року йому подзвонила мати і сказала, що потрібно приїхати, бо дядька підозрюють, що він підрізав ОСОБА_2 10.11.2016 року ввечері приїхав додому. Спілкувався з ОСОБА_1, він розказав, що 09.11.2016 р. разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напої, що було потім, не пам'ятає, прокинувся вранці в себе вдома, був у крові. Приїхали працівники поліції, які сказали, що він наніс ножове поранення ОСОБА_2 Дядько казав, що з ОСОБА_2 вони могли побитися, але вдарити його ножем він не міг.

Згідно з листом запису огляду чергового лікаря /а.с.7 т.1/, ОСОБА_2 доставлений на приймальний покій ЦМЛ 09.11.2016 року о 08.00 год., направлений бригадою швидкої допомоги в лікарню м.Дніпродзержинська.

Згідно з протоколом огляду місця події від 09 листопада 2016 року /а.с.8-10 т.1/, оглянуто місце події- квартира АДРЕСА_1, в ході якого виявлено та вилучено: ніж, два светри з плямами речовини темно-бурого кольору.

Згідно з протоколом огляду від 09 листопада 2016 року /а.с.12-13 т.1/, оглянуто та вилучено добровільно надані ОСОБА_1 джинси чоловічі зі слідами речовини бурого кольору. Як слідує з свідчень ОСОБА_1 в протоколі слідчої дії, в цих джинсах він знаходився в той час, коли наніс ножове поранення ОСОБА_2.

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 17 листопада 2016 року з таблицями зображень до нього /а.с.18-23 т.1/, потерпілий ОСОБА_2 вказав та показав обставини спричинення йому тілесних ушкоджень підозрюваним ОСОБА_1

З висновку судово-медичної експертизи №107-Е від 18 листопада 2016 року /а.с.25-26 т.1/ випливає, що у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого та товстого кишківника та їх брижі з розвитком внутрішньочеревної кровотечі, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя , могло утворитися від дії предмету (предметів), що міг мати гострий край та ріжучі властивості в строк, що може відповідати строку, вказаному в описовій частині постанови та могли утворитися при механізмі, вказаному потерпілим ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту.

Згідно протоколів отримання зразків для експертизи від 23.11.2016 р., відібрано зразки крові у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 31, 33 т.1).

З висновку судово-медичної експертизи № 440к від 25.11.2016 р. слідує, що кров ОСОБА_1 належить до групи О з ізогемаглютенинами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО ( а.с. 84 т.1).

З висновку судово-медичної експертизи № 439к від 25.11.2016 р. слідує, що кров ОСОБА_2 належить до групи О з ізогемаглютенинами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО (а.с. 84 т.1).

З висновку судово-медичної експертизи № 2080 від 09 грудня 2016 року /а.с.81-83 т.1/ слідує, що в більшості слідів на штанах, які належать підозрюваному ОСОБА_1, встановлена наявність крові людини, походження якої можливо як від ОСОБА_1 так і від ОСОБА_2

З висновку судово-медичної експертизи ножа №1240 від 23 грудня 2016 року /а.с.87-90 т.1/ випливає, що на клинку ножа встановлена наявність крові та епітеліальних клітин з ядрами, при визначенні їх видової належності виявлений білок людини. При визначенні статевої належності крові та епітеліальних клітин з ядрами, на клинку встановлене їх походження від особи чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні слідів крові виявлений антиген Н та ізогемаглютиніни анті-А і анті-В ізосерологічної системи АВО, а групова належність клітинних елементів не визначена через не виявлення антигенів А,В,Н цієї системи. Отримані результати дослідження не виключають можливість походження слідів крові на клинку представленого ножа від чоловіка (чоловіків) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анті-А і анті-В, яким у даному випадку є потерпілий ОСОБА_2

Відповідно висновку первинної комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 310 від 27.12.2016 року /а.с.94-96 т.1/, ОСОБА_1 хронічним душевним захворюванням, недоумкуватістю, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не страждав і в даний час страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час психічні та поведінкові розлади здоров'я внаслідок вживання алкоголю. В період часу, до якого відносяться інкриміноване йому діяння, випробуваний за своїм психічним станом в той період часу він міг віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. В даний час за своїм психічним станом досліджуваний також може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними. Не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.

З висновку судово-трасологічної експертизи №25/4.2-10 від 12 січня 2017 року /а.с.100-105 т.1/ випливає, що на поверхні джемпера зеленого кольору (в постанові слідчого - светр) є два пошкодження. Пошкодження довжиною 70 мм, яке розташоване на 50 мм від пройми лівого рукава вздовж внутрішнього шву рукава, утворено в результаті розриву матеріалу при натягненні, внаслідок якої-то механічної дії. Наскрізне пошкодження довжиною 7 мм, яке розташоване спереду на джемпері на відстані 105 мм від лівого бічного шва вправо та 120 мм вгору від низу джемперу, утворене в результаті дії колюче-ріжучого предмету, який має клинок з вістрям, обухом та одним гостро заточеним лезом. На поверхні светра чорного кольору потерпілого ОСОБА_2 є наскрізне пошкодження довжиною 7 мм, яке розташоване спереду на 130 мм від лівого бічного шва вправо та 120 мм вгору від низу светра, утворене в результаті дії колюче-ріжучого предмету, який має клинок з вістрям, обухом та одним гостро заточеним лезом. Колото-різані пошкодження утворені в результаті однієї і тієї дії- завдання одного удару колючо-ріжучим предметом, що має плоский клинок з вістрям, обухом та одним гостро заточеним лезом, найімовірніше ножем. Колото - різані пошкодження на поверхнях джемперу та светру потерпілого ОСОБА_2 могли бути утворені як ножем, вилученим 09.11.2016 під час огляду місця події, так і іншим предметом, що має клинок, схожий по конструкції і розмірним характеристикам з клинком представленого ножа.

Речовими доказами по справі: двома светрами ОСОБА_2, брюками ОСОБА_1, ножем, зразками крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишками змивів, які оглянуті в судовому засіданні.

Оцінюючи зібрані на досудовому слідстві, наведені вище та досліджені в судовому засіданні докази, суд приймає їх у якості належних та допустимих доказів по справі, оскільки вони отримані в законний спосіб, логічно взаємопов'язані, узгоджуються між собою та взаємно доповнюють однин одного.

Суд приймає у якості допустимого доказу по справі покази потерпілого ОСОБА_2, дані ним в судовому засіданні, зокрема в частині спричинення йому ножового поранення саме обвинуваченим ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 давав послідовні покази по обставинам справи як при проведенні досудового слідства так і в суді, які узгоджуються з іншими вищенаведеними доказами по справі, які прийняті судом у якості належних та допустимих, зокрема, протоколом огляду місця події від 09.11.2016 р., в ході якого вилучено ніж зі слідами бурого кольору та одяг, належний потерпілому, з механічними пошкодженнями і слідами бурого кольору, висновками судово-трасологічної та судово-медичних експертиз, згідно з якими тілесне ушкодження у виді проникаючого поранення черевної порожнини у потерпілого ОСОБА_2 могло утворитися при вказаних ним обставинах від дії предмету, що міг мати гострий край та ріжучі властивості, наявності на клинку вилученого під час огляду ножа слідів крові, які могли утворитися від потерпілого ОСОБА_2, а на одязі потерпілого ОСОБА_2 - механічних пошкоджень, які могли бути утворені ножем, вилученим 09.11.2016 р. під час огляду місця події та на штанах обвинуваченого ОСОБА_1 - слідів крові, походження яких від потерпілого ОСОБА_2 не виключається, а також показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5, які пояснили, що обвинувачений ОСОБА_1 добровільно видав належні йому брюки зі слідами бурого кольору, при цьому пояснював, що вдарив ножем товариша та жалкував про вчинене, показами свідка ОСОБА_8, який показав, що бачив потерпілого ОСОБА_2 в під'їзді будинку з тілесними ушкодженнями в області живота в період часу з о 04.30- 05 годині, тобто безпосередньо після події злочину, який пояснив, що його «підрізали» та просив про допомогу.

При таких обставинах, підстави сумніватися у правдивості та достовірності показів потерпілого ОСОБА_2, даних ним в судовому засіданні по обставинам справи, у суду відсутні, а покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо заперечення ним факту завдання потерпілому ОСОБА_2 удару ножем в область живота, внаслідок чого останньому було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень та можливості вчинення цих дій іншими особами, суд оцінює критично та вважає надуманими, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних на досудовому слідстві, досліджених в суді та наведених вище доказів.

Також, суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_1 в частині здійснення на нього під час проведення досудового розслідування психологічного тиску з боку працівників поліції шляхом вмовлянь та обіцянок, внаслідок чого він оговорив себе в частині завдання потерпілому удару ножем та відмовився від участі захисника у справі, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11 вказані факти заперечують, і будь-яких доказів на підтвердження вказаних обвинуваченим ОСОБА_1 обставин, стороною захисту не надано, із своїми правами підозрюваного обвинувачений ОСОБА_1 був ознайомлений слідчим ОСОБА_11 особисто, про що свідчать протоколи відповідних процесуальних дій, які обвинуваченим підписані власноручно, що він підтвердив в судовому засіданні, тому ОСОБА_1 не був позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням до слідчого чи залучити захисника самостійно.

При таких обставинах, вищевказані покази обвинуваченого ОСОБА_1, дані ним в судовому засіданні, суд оцінює критично і розцінює як спосіб захисту від обвинувачення.

Таким чином, факт вчинення злочину ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в суді.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, в межах пред'явленого обвинувачення, слід кваліфікувати по ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини, які обтяжують його покарання, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, при судовому розгляді справи не встановлено.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо (а.с. 56 т.1), за місцем колишньої роботи - позитивно (а.с.79 т.2), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с.60 т.1), перебуває на обліку у лікаря нарколога (а.с.49 т.2), раніше притягувався до адміністративної відповідальності (а.с.72-76, 99-100 т.2 ) та неодноразово- до кримінальної відповідальності (а.с.40-41 т.1).

Згідно досудової доповіді, складеної Верхньодніпровським МРВ ПС МРУ ВКПП МЮ відносно обвинуваченого, підтриманої в судовому засіданні представником органу пробації, виправлення ОСОБА_1 неможливо без позбавлення волі, та як ОСОБА_1 має високий ризик вчинення повторного правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації найінтенсивнішого нагляду та застосування соціально-виховних заходів. (а.с.94-95 т.2)

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.

Враховуючи обставини справи, дані досудової доповіді органу пробації, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше притягався до адміністративної відповідальності та неодноразово- до кримінальної відповідальності і знову вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, офіційно не працює і не має легальних джерел доходів та сталих соціальних зв'язків, які могли б забезпечити його належну поведінку, наслідки, завдані злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 у виді заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень та відсутність будь-якого каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому, суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак враховуючи відшкодування обвинуваченим потерпілому шкоди, завданої злочином, позиції потерпілого ОСОБА_2, який просить не позбавляти обвинуваченого волі, у розмірі, близькому до мінімального, встановленого санкцією ч.1 ст.121 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а також буде відповідати вимогам ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст.124 КПК України, судові витрати на проведення судово-трасологічної експертизи №25/4.2-10 від 12.01.2017 р. у розмірі 880 гривень 40 копійок (а.с.99 т.1), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази по справі: 2 светра, належні ОСОБА_2, брюки ОСОБА_1, ніж, зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишки змивів, які знаходяться на збереженні у кімнаті зберігання речових доказів Вільногірського ВП Жовтоводського відділу поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області згідно квитанції № 002250 від 05.01.2017 р. (а.с.28, 106 т.1) - слід знищити.

Оскільки при проведенні досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, відповідні клопотання учасниками процесу під час розгляду справи в суді не заявлялися, то до вступу вироку в законну силу, запобіжний захід обранню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373, 374, 375, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу на призначений строк.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на залучення експерта для проведення судово-трасологічної експертизи у розмірі 880 гривень 40 копійок. Перерахування провести на рахунок № 31118115700004, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпро, МФО 805012, код ЄРДПОУ 37989274, призначення платежу : за експертизу № 25/4.2-10 від 12.01.2017 р.

Речові докази по справі: 2 светри, належні ОСОБА_2, брюки ОСОБА_1, ніж, зразки крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишки змивів, які знаходяться на збереженні у кімнаті зберігання речових доказів Вільногірського ВП Жовтоводського відділу поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області згідно квитанції № 002250 від 05.01.2017 р. - знищити.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: підпис А.А.Борцова