Постанова № 74163877, 22.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7293/18

Провадження № 3/161/1844/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді – Пахолюка А.М.,

при секретарі - Турук І.Р.,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1,

прокурора – Довгана Н.Я.

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 -1 Луцького району, вул. Миру, 47, стрільця-радіотелефоніста 1 взводу стрілецької роти військової частини 1141 Національної гвардії України, солдат,-

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_1, виконуючи обов’язки вартового (чатового) на посту № 1 у залі судових засідань № 6 Луцького міськрайонного суду Волинської області, в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, п.п. 2,5,131,390 Статуту бойової служби військ внутрішньої та конвойної охорони № 761-22 та Інструкції, 05.04.2018 року внаслідок недбалого ставлення до служби під час виконання службово-бойових завдань не забезпечив належної охорони, особистого обшуку підсудного ОСОБА_2 та допустив здійснення нападу обвинуваченим на прокурора Наумука О.М., який внаслідок отримав легкі тілесні ушкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Суду пояснив, що при обшуку обвинуваченого ОСОБА_2, будь-яких предметів не було знайдено, в руках у нього теж нічого не помітив. Просив задовольнити клопотання командира військової частини 1141 Національної гвардії України про застосування заходів громадського впливу, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу військової частини 1141.

Прокурор в судовому засіданні просив суд, визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та не застосовувати положення ст. 21 КУпАП.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.

Диспозиція частини 2 статті 172-15 КУАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, повністю доведена в суді і підтверджується протоколом про вчинення адміністративне правопорушення №22/ВП, витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.04.2018 року, протоколом допиту потерпілого, від 20.04.2018 року, протоколами допиту свідків, протоколом огляду документу (відеозапису), а також відеозаписом події.

Із дослідженого в судовому засіданні відеоматеріалу з камер відеоспостереження, розташованих у залі засідань № 6 Луцького міськрайонного суду Волинської області, вбачається, що під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підсудним ОСОБА_2, військовослужбовець військової частини 1141 Національної гвардії України ОСОБА_1, який у складі з іншими військовослужбовцями, здійснював охорону ОСОБА_2, поводив себе пасивно, ніяк не відреагував на його протиправні дії та залишився стояти на своєму місці поблизу камери для ув’язнених, де знаходився ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_1 мав об’єктивну можливість виявити та перешкодити підсудному здійснити зазначені дії, так як, останній знаходився в полі зору ОСОБА_1 (а.с. 105 а).

Суд вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис, є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП.

За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст.172-15 КУпАП, яке виразилось у бездіяльності та неналежному виконанню службових обов’язків під час конвоювання та охорони підозрюваного, внаслідок чого останній проніс у зал судових засідань заборонені предмети та завдав тілесних ушкоджень прокурору Наумуку О.М.

Крім того, 21.05.2018 року до суду надійшло клопотання командира військової частини 1141 Національної гвардії України ОСОБА_4 про передачу матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу військової частини 1141 (а.с. 106).

Клопотання мотивовано тим, що з метою застосування до ОСОБА_1 менш суворого покарання та на підставі ст.. 21 КУпАП просять передати матеріали даної справи на розгляд трудового колективу, з повідомленням про те, що на даний час по факту недбалого ставлення до військової служби даним військовослужбовцем проводиться службове розслідування за результатами якого буде прийнято рішення, і як наслідок, останнього буде заслухано на зборах трудового колективу військової частини 1141.

Суду надано також характеристику з місця проходження служби ОСОБА_1, відповідно до якої він характеризується виключно з позитивної сторони (а.с.107).

Згідно з ч. 1 ст. 21 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

За змістом зазначеної норми закону звільнення від адміністративної відповідальності, в даному випадку, є правом, а не обов’язком суду з урахуванням, зокрема, обставин, зазначених у ст.33 КУпАП України.

З огляду на конкретні обставини справи, звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу, на думку суду, не забезпечить реальних можливостей виправлення останнього за допомогою заходів громадського впливу.

Також не вбачається у діях ОСОБА_1 ознак щирого каяття як обставини, що пом'якшує покарання, оскільки в судовому засіданні, останній вину не визнав.

У розумінні п.1 ч. 1 ст. 34 КУпАП щире каяття має полягати у належній критичній оцінці особою свого протиправного діяння, його осуді, а також готовності понести відповідальність згідно з законом.

З урахуванням позиції ОСОБА_1 у судовому засіданні, зазначених ознак у поведінці правопорушника судом не встановлено.

З огляду на викладене, клопотання Військової частини 1141 Національної гвардії України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.21, 33-34, 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 212 (двісті дванадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3604 (три тисячі шістсот чотири) гривень.

Відмовити у задоволенні клопотання військової частини 1141 Національної гвардії Українипро звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу на підставі ст. 21 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок за наступними реквізитами: найменування суду - Луцький міськрайонний суд Волинської області, назва податку - 22030106 "Судовий збір" (ДСА України), банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача – 820019, рахунок отримувача – 31215256700001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ – 37993783.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М.