Вирок № 74163729, 23.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7321/17

Провадження № 1-кп/161/161/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 травня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Покидюка В.М.,

суддів - Ковальчука В.О., Артиша Я.Д.,

за участю секретаря - Остимчук О.А.,

прокурора - Демчишина І.П.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017030000000091, що надійшов з прокуратури Волинської області 12.05.2017 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 в період з 21.00 год. 12.03.2017 по 08.00 год. 13.03.2017, знаходячись в приміщенні квартири №98, що по вул. Черняховського, 1 м. Луцька, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті останній, умисно наніс їй два удари господарським ножем в ділянку грудної клітки, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки зліва з пошкодженням восьмого ребра, без пошкодження легені.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_4, умисно наніс по голові останньої шість ударів тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді шести забійних ран волосистої ділянки голови, крововиливів на внутрішній поверхні м’яких тканин голови в проекції ран на шкірі, трьох вдавлених зламів кісток склепіння черепа, забоїв-розмізження головного мозку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №112 від 05.05.2017 виявлені у потерпілої ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки, вдавлених зламів кісток склепіння черепа із розмізженням головного мозку, стосовно живих осіб, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а причиною смерті ОСОБА_4 є відкрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась вдавленими зламами кісток склепіння черепа, забоєм-розмізженням головного мозку.

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, тобто умисно протиправно заподіяв смерть іншій людині.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в умисному заподіянні смерті потерпілій ОСОБА_4 не визнав.

Суду дав показання про те, що 12.03.2017 ввечері повернувся з роботи додому. Його співмешканка ОСОБА_4 теж знаходилась вдома, при цьому, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Повечерявши з останньою та випивши спиртного, він пішов спати. Через деякий час прокинувся від того, що ОСОБА_4 наносила йому ножем тілесні ушкодження, зокрема, різала руки. В зв’язку з цим, схопив її та відкинув, після чого вона втекла, а він далі ліг спати. В подальшому, знову прокинувся, оскільки ОСОБА_4 накинула на його шию мотузку та душила. З метою самозахисту, підняв ломик, який лежав поблизу дивану та декілька разів махнув позаду себе в сторону потерпілої, після чого остання послабила мотузку та він вивільнився. Ствердив, що ніяких явних тілесних ушкоджень не бачив на тілі ОСОБА_4 Після цього він покинув приміщення квартири, а коли через незначний проміжок часу повернувся – квартира була закрита зсередини. Вважає, що його дії слід кваліфікувати як перевищення меж необхідної оборони.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 в умисному вбивстві ОСОБА_4, його винність у вчиненні даного злочину стверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими безпосередньо в ході судового розгляду доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні дала показання про те, що являється рідною сестрою ОСОБА_5, яка протягом тривалого часу проживала ІНФОРМАЦІЯ_5 разом зі своїм співмешканцем – обвинуваченим ОСОБА_3 Останній раз розмовляла з нею близько 17.00 год. 12 березня 2017 року, при цьому, в телефонну трубку чітко чула голос ОСОБА_3, який щось говорив до її сестри. Протягом наступних трьох днів неодноразово телефонувала на її мобільний телефон, однак він був вимкнений. Приблизно через тиждень до неї зателефонували працівники поліції, повідомивши, що її сестру виявили вбитою за місцем проживання. Зазначила, що по факту вчинення вбивства їй нічого не відомо, оскільки вона не була очевидцем вказаних подій, однак ствердила, що неодноразово бачила сестру з синцями на обличчі та тілу. Зі слів останньої, її співмешканець ОСОБА_3, проживаючи спільно з нею, неодноразово застосовував до неї фізичне насильство. Крім того зазначила, що обвинувачений часто вживав спиртні напої та перебував в стані алкогольного сп’яніння. На даний час цивільного позову не заявляла, щодо міри покарання – покладалась на погляд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав показання, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 та є сусідом потерпілої ОСОБА_4, яка протягом тривалого часу спільно проживала з обвинуваченим ОСОБА_3 Зазначив, що часто чув сварки між останніми, бачив наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_4, які, зі слів останньої, їй наносив ОСОБА_3 Оскільки проживає в суміжній квартирі, неодноразово чув від обвинуваченого погрози вбивством в адресу потерпілої /ОСОБА_4В./. 12 березня 2017 року ввечері перебував вдома та через стінку чув чергову сварку між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, при цьому, остання сильно кричала. Через деякий час сварка припинилась. Особливої уваги цьому не придав, оскільки такі події відбувались постійно. Протягом наступних днів ніяких бійок чи сварок не відбувалось. Ствердив, що 12.03.2017 бачив ОСОБА_3 на балконі коли той курив, а також чув як він ходив по квартирі, а через кілька днів останній сидів біля вхідних дверей квартири потерпілої, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Через декілька днів він з сусідами відчули неприємний запах з квартири за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який постійно посилювався. В зв’язку з цим вони вирішили вибити їх вхідні двері. Зайшовши всередину, помітили труп ОСОБА_4 з явними ознаками насильницької смерті та викликали працівників поліції.

Аналогічні показання в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_7, яка спільно з чоловіком ОСОБА_6 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6, зокрема, щодо постійних сварок та погроз фізичною розправою зі сторони ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7 та є сусідкою потерпілої ОСОБА_4, яка спільно проживала з обвинуваченим ОСОБА_3 Зазначила, що за час проживання неодноразово чула сварки між останніми, при цьому ОСОБА_3 доволі часто погрожував їй фізичною розправою, в зв’язку з чим ОСОБА_4 зверталась до поліції з відповідними заявами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав показання, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8. Знайомий лише з потерпілою ОСОБА_4, оскільки проживав з нею в одному під’їзді. Ствердив, що періодично чув гучні сварки з квартири за місцем проживання ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3, однак особисто нічого не бачив.

Протоколом огляду місця події, протоколом додаткового огляду місця події від 19.03.2017 та протоколом огляду місця події від 23.03.2017 з доданими фототаблицями досліджено квартиру №АДРЕСА_1, в ході яких виявлено труп гр. ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті, а також кухонні ножі, ломик, молотки, одяг, сліди крові та пальців рук, які вилучено, приєднано до матеріалів кримінального провадження та визнано речовими доказами у справі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №112 від 05.05.2017 виявлені у потерпілої ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран грудної клітки, вдавлених зламів кісток склепіння черепа із розмізженням головного мозку, стосовно живих осіб, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а причиною смерті ОСОБА_4 є відкрита черепно-мозкова травма, яка супроводжувалась вдавленими зламами кісток склепіння черепа, забоєм-розмізженням головного мозку.

Висновком медико-криміналістичної експертизи речових доказів №35-МК від 08.05.2017 з доданими фототаблицями стверджується, що колото-різані пошкодження виявлені у гр. ОСОБА_4 могли утворитися від дії ножа №8, представленого на експертизу. Вдавлені злами на фрагментах склепіння черепа потерпілої могли бути заподіяні робочими поверхнями молотків №2,3 представленими на експертизу або предметів, в яких наявні аналогічні властивості.

З акту наркологічної експертизи №194 від 29.03.2017 вбачається, що підекспертний ОСОБА_3 страждає алкоголізмом (алкогольною залежністю). Потребує примусового протиалкогольного лікування, котре йому не протипоказане. На час скоєння інкримінованих йому дій, обстежуваний ОСОБА_3 в стані патологічного алкогольного сп’яніння не перебував.

З висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи №95 від 30.03.2017 вбачається що у ОСОБА_3 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованих йому правопорушень ознаки органічного емоційного лабільного розладу особистості в ст. нестійкої компенсації. Ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. ОСОБА_3 в стані патологічного сп’яніння не перебував, однак перебував в стані простої алкогольної інтоксикації і деякі обставини та події він може не пам’ятати. У ОСОБА_3 виявляються в даний час ознаки органічного емоційного лабільного розладу особистості в ст. нестійкої компенсації. Однак ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Примінення примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує. Підекспертний на час правопорушення не знаходився під впливом фізіологічного афекту чи іншого (природного) емоційного стану, котрий міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність і бути психологічною підставою для сильного душевного хвилювання.

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_10 в повному обсязі підтримав висновок комплексної психолого-психіатричної експертизи №95 від 30.03.2017 відносно ОСОБА_3 Крім того повідомив, що вказана експертиза проводилась у відповідності до вимог МОЗ України, зокрема, за участю чотирьох експертів в галузі судово-психіатричної експертизи, при цьому, огляд та спілкування з під експертним ОСОБА_3 проводився одним лікарем-судово-психіатричної експертизи ОСОБА_11, в межах слідчого ізолятора м. Луцька.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2 щодо визнання експертизи №95 від 30.03.2017 недопустимим доказом.

Крім того, твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що спричинені ним тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 слід розцінювати виключно як перевищення меж необхідної оборони не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

В даному конкретному випадку, встановлюючи відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони зі сторони ОСОБА_3 суд враховує невідповідність знарядь захисту та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил.

Таким чином, судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_12 про те, що він не вчиняв умисного вбивства потерпілої ОСОБА_4, а здійснював самозахист, при цьому, перевищивши межі необхідної оборони, оскільки вони є суперечливими, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового провадження, такі показання обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за фактично вчинене ним кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що показання свідків та потерпілої, кожного зокрема, дані ними безпосередньо в судовому засіданні є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами у їх сукупності, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про їх достатність для прийняття відповідного процесуального рішення про винуватість ОСОБА_3 в умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуючи його дії за ст.115 ч.1 КК України.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.

Обставин, що пом’якшують покарання суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, однак вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, за місцем фактичного проживання характеризується виключно негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення сімейно-побутових конфліктів, вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя особи, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ст. 115 ч.1 КК України, у виді позбавлення волі.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_3 в строк основного покарання, термін його попереднього ув’язнення з дня затримання – 19.03.2017 до 20.06.2017, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, залишити при матеріалах кримінального провадження, повернути законному володільцеві та знищити.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3

Арешт, накладений на майно – зняти.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 – залишити до набрання вироком законної сили.

Строк тримання під вартою рахувати з 19.03.2017, тобто з моменту фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 19.03.2017 по 20.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

-одяг ОСОБА_4, а саме: халат, футболку, майку, бюстгальтер, колготи, труси та шкарпетки, вилучені 19.03.2017 під час проведення огляду трупа; один ніж (який був об’єктом медико-криміналістичної експертизи №35-МК від 08.05.2017 під №8); джинсову куртку з тканини чорного кольору із зеленуватим відтінком зі слідами РБК, виріз із тканини світло-рожевого кольору зі слідами РБК; два молотки та три недопалки цигарок, вилучені 19.03.2017 під час проведення огляду місця події в квартирі №98, що по вулиці Черняховського, 1 м Луцька, що передані до камери схову речових доказів ГУНП у Волинській області – знищити;

-мобільний телефон марки "Самсунг GT -1080" чорно-білого кольору, ІМЕІ:358698032701566 із сім-картою ПрАТ "МТС Україна" №+38066-744-73-45; мобільний телефон марки "Нокіа 81" чорно-сірого кольору, ІМЕІ: 356442014177426, що передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області – повернути потерпілій ОСОБА_1В;

-одяг ОСОБА_3, а саме: футболку чорного кольору, светр в’язаний з ниток чорного та білого кольорів, штани типу «джинси» чорного кольору, на поясі яких наявний ремінь чорного кольору, спортивні штани чорного кольору, кепку чорного кольору, носову хустину, куртку зі шкіри чорного кольору, чорні черевики, мотузку білого кольору, що передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області – знищити;

-оптичний диск для лазерних систем зчитування з маркуванням на поверхні «СD-R 161/5154/17 GD/Кі-П/17/3884 ід 13.04.17» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави 13 658 (тринадцять тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп. судових витрат у справі за проведення відповідних експертиз.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали Луцького міськрайонного суду від 20.03.2017 – зняти.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії даного вироку.

Головуючий: В.М. Покидюк

Суддя: В.О. Ковальчук

Суддя: Я.Д. Артиш