Ухвала суду № 74163490, 17.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/2181/17 Провадження №11-кп/773/277/18 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О. К. Категорія: ч.2 ст.190 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів – Лівандовської-Кочури Т.В., Денісова В.П.,

з участю

секретаря – Білоуса І.Л.,

прокурора – Супрунюк Т.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

потерпілих – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12017030100000500 за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду від 14 лютого 2018 року, щодо ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянин, громадянин України, не працюючий, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, згідно ст. 89 КК України такого, що не має судимості, засуджений:

- за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до даного покарання повністю приєднано покарання, призначене вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 28.11.2017 року у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі і штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., який виконувати самостійно.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_1, змінено на домашній арешт та покладено на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Звільнено ОСОБА_1 з під варти з зали суду.

Строк відбуття покарання обвинуваченому постановлено рахувати з моменту затримання - 23.01.2018 року.

На підставі ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 23.01.2018 року по 14.02.2018 року, із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Вирішено питання про речові докази.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 11.06.2017 року близько 12 год. 00 хв. знаходячись на території ринку, що знаходиться в м. Ківерці по вул. Соборності, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілому ОСОБА_3 неправдивих відомостей про справжність талонів, заздалегідь знаючи, що вищевказані талони недійсні, продав останньому три талони АЗС «АВІАС-Enerdgy» на бензин А-95 № 3035 0692 5413, № 3035 0680 5856 та № 3035 0680 5857 по 10 літрів кожен, отримавши від потерпілого грошові кошти в сумі 400 грн., чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

Він же, 18.06.2017 року близько 11 год. 00 хв. знаходячись на території ринку, що знаходиться в смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області,діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілому ОСОБА_5 неправдивих відомостей про справжність талонів на дизельне пальне, заздалегідь знаючи, що вищевказані талони недійсні, продав останньому чотири талони АЗС «АВІАС-Enerdgy» на дизельне пальне № 3045 0817 2952, № 3045 0817 2953, № 3045 0789 1232, № 304507891233 по 10 літрів кожен, чотири талони АЗС «АВІАС-Enerdgy» на дизельне пальне № 304106736584, № 304106756675, № 304106756678, № 304106756679 по 15 літрів кожен, десять талонів АЗС «АВІАС-Enerdgy» на дизельне пальне № 3046 0808 4771, № 3046 0814 4012, № 3046 0813 0835, № 3046 0813 1067, № 3046 0813 0834, № 3046 0702 9925, № 3046 0808 4768, № 3046 0808 4769, № 3046 0808 4766, № 3046 0808 4767 по 20 літрів кожен, отримавши від потерпілого грошові кошти в сумі 4800 грн., які привласнив, чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

Він же, 19.06.2017 року о 15 год. 30 хв. знаходячись на площі в центрі смт. Олика Ківерцівського району Волинської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілому ОСОБА_6 неправдивих відомостей про справжність талонів на пальне, заздалегідь знаючи, що вищевказані талони недійсні, продав останньому два талони АЗС «АВІАС-Enerdgy» на дизельне пальне № 304202126968, № 304202126969 по 40 літрів кожен, вісім талонів АЗС «АВІАС-Enerdgy» на дизельне пальне № 304608310087, № 304607836674, № 304607836675, № 3046 08310086, № 3046 0713 3228, № 3046 0713 3229, № 3046 0831 0092, № 3046 0831 0093 по 20 літрів кожен, чотири талони АЗС «АВІАС-Enerdgy» на дизельне пальне № 304106685292, № 304106685293, № 304106690968, № 304106690969 по 15 літрів кожен, два талони АЗС «АВІАС-Enerdgy» на бензин А-95 № 303508308960, № 303608308961 по 10 літрів кожен, отримавши від потерпілого грошові кошти в сумі 5100 грн., які привласнив, чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений в поданій апеляційній скарзі не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, вважає, що вирок підлягає зміні, оскільки призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення і особі винного. Просить вирок змінити, та призначити йому більш м’яке покарання у вигляді штрафу, або умовного терміну покарання.

В поданій апеляційній скарзі та змінах до неї, прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок незаконним у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Костопільського районного суду від 28.11.2017 року у виді штрафу у розмірі 1700 грн, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді трьох років обмеження волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційних скарг, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, апеляційну скаргу обвинуваченого заперечив, обвинуваченого та його захисника, які свою апеляційну скаргу підтримали, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили, потерпілих, які апеляційну скаргу обвинуваченого підтримали, а проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини провадження і зроблений обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах і, відповідно до прийнятих до розгляду апеляційних вимог обвинуваченого, фактично останнім не оспорюється.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи обвинуваченого про тяжкість призначеного покарання та доводи прокурора про порушення судом при призначенні покарання положень ст. 72 КК України.

Враховуючи те, що при призначенні остаточного покарання суд першої інстанції помилково застосував принцип повного складання призначених покарань, недостатньо врахував дані про особу обвинуваченого та інші обставини в провадженні, в звязку з чим не в повній мірі дотримався положень ст.65 КК України, то колегія суддів приходить до висновку, що вирок в частині призначеного покарання підлягає зміні.

Так згідно правил, встановлених ч.4 ст.70 КК України, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Відповідно ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Однак призначаючи остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України суд першої інстанції застосував принцип складання покарань, що суперечить вимогам ч.3 ст.72 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_1 покарання, судом враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, а також стан здоров’я обвинуваченого.

Крім того в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинуваченим було надано характеристику з місця його роботи, згідно якої він характеризується позитивно, та медичну документацію (консультація проктолога від 15.05.2018 року, консультативний висновок від 14.05.2018 року, довідка центру первинної медико-санітарної допомоги «Північний», епікризу), згідно якої у ОСОБА_1 наявний ряд захворювань та, що він потребує лікування. Також потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого та просили його суворо не карати.

Відповідно з встановленим до обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, апеляційний суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також враховує незадовільний стан здоров’я ОСОБА_1 та позицію потерпілих, які просили суворо не карати обвинуваченого.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення злочину щодо особи похилого віку.

За наявності зазначених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.190 КК України, та на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням, визначеним вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 28.11.2017 року, остаточно призначити покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на думку колегії суддів, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

З вищенаведених підстав, апеляційні скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409, КПК України, Апеляційний суд Волинської області -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Ківерцівського районного суду від 14 лютого 2018 року в даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням, визначеним вироком Костопільського районного суду Рівненської області від 28.11.2017 року у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 17.05.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай