Ухвала суду № 74162451, 23.05.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/735/18

У Х В А Л А

23 травня 2018 року м.Костянтинівка

Костянтинівский міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С. ,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

прокурора Рябіченко О.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника Новікова О.О.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за матеріалами кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050380001054 від 29.08.2017 року та № 12018050380000102 від 28 січня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кодема Артемівського району Донецької області, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України; ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться об'єднане кримінальне провадження за матеріалами кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050380001054 від 29 серпня 2017 року та № 12018050380000102 від 28 січня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України; ч.2 ст. 185 КК України.

В судове засідання з'явились прокурор Рябіченко О.О., захисник Новіков О.О., потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачена ОСОБА_1 доставлена з державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в матеріалах справи містяться клопотання вказаних осіб про розгляд справи за їх відсутності.

Від обвинуваченої ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'яке. В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 посилалась на те, що вона має декілька хронічних захворювань, а злочин в якому вона обвинувачується не є тяжкими. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що вона вимушено переселилась з тимчасово окупованої території та не отримує пенсію. Перебуваючи під вартою вона не має можливості звернутися до відповідних установ із заявою про призначення пенсії, оформити необхідні медичні документи і позбавлена матеріальної підтримки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своє клопотання підтримала, додала, що вона має дорослого сина, який із своєю сім'єю проживає у м. Слов'янськ. Вважає за можливе у разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт проживати у квартирі своєї свахи у м. Слов'янськ.

Захисник Новіков О.О. просив суд клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому, вважає клопотання обґрунтованим, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме: домашній арешт. Крім того додав, що здоров'я обвинуваченої під час дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погіршилося, та разом з тим ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв'язки, виїхати на окуповану територію з метою переховуватися від суду не має можливості, оскільки у неї відсутні для цього відповідні документи.

Прокурор у судовому засіданні проти клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'яке заперечив, просив залишити раніше обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід без змін, оскільки не перестали існувати ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, знищити, приховати або спотворити речі, здобуті злочинним шляхом, та вчинити інші кримінальні правопорушення, а обставини, на які посилається обвинувачена залишились не доведеними.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10.02.2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 10 квітня 2018 року включно.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області скасовано ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10.02.2018 відносно ОСОБА_1 та постановлено нову ухвалу, якою застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 28 квітня 2018 року включно.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2018 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на строк 60 днів, по 11 травня 2018 року включно.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.05.2018 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на строк 60 днів, по 06 липня 2018 року включно.

Під час продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на строк 60 днів, по 06 липня 2018 року включно на підставі ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.05.2018 року, суд виходив з того, що оскільки судовий розгляд неможливо провести до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 11 травня 2018 року, а ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, в яких обвинувачується, у разі, якщо суд прийде до висновку про винуватість останньої у вчиненні ряду злочинів середнього ступеня тяжкості, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку можуть бути визнані нею менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, та крім того ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в м. Горлівці Донецької області - території, яка є тимчасово окупованою, а м. Костянтинівка знаходиться у безпосередньої близькості до неї, що унеможливить розшук обвинуваченої ОСОБА_1; а також ризик незаконно впливати на потерпілих з метою зміни ними показань, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 може спробувати переконати або залякати, або домовитися про дачу неправдивих свідчень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню; ризик знищити, сховати або спотворити речі, здобуті злочинним шляхом, оскільки місцезнаходження викраденого майна не встановлено; та крім того, ризик вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судима, в останній раз 26.06.2014 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, 30.12.2016 року на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 22.12.2016 року звільна умовно - достроково на невідбуту частину 1 рік 2 місяці 10 днів на підставі ст. 81 КК України, та через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, підозрюється у вчиненні нових корисливих кримінальних правопорушень, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню та обвинуваченій слід продовжити дію запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

На теперішній час розгляд справи по суті не розпочато, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом під час продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості злочину, що їй інкримінується.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона має декілька хронічних захворювань, а злочин в якому вона обвинувачується не є тяжкими, а також на те, вона вимушено переселилась з тимчасово окупованої території та не отримує пенсію, а перебуваючи під вартою вона не має можливості звернутися до відповідних установ із заявою про призначення пенсії, оформити необхідні медичні документи і позбавлена матеріальної підтримки не спростовує наявність вищевказаних ризиків.

Застосувати більш м'який запобіжний захід, такий як домашній арешт, на теперішній час не є можливим, оскільки ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в м. Горлівці Донецької області - території, яка є тимчасово окупованою, а право користування житловим приміщенням в м. Слов'янську, де збирається перебувати обвинувачена під час дії вказаного запобіжного заходу, у ОСОБА_1 відсутнє.

Довід захисника Новікова О.О. про те, що обвинувачена ОСОБА_1 не зможе переховуватися від суду на тимчасово окупованій території України, оскільки не має відповідних документів, не спростовує наявність такого ризику, адже знаходження м. Костянтинівка у безпосередньої близькості до такої території, а також наявність постійного місця проживання обвинуваченої ОСОБА_1 в м. Горлівці Донецької області свідчить про наявність такого ризику та про те, що у разі потрапляння на відповідну територію стане не можливим її подальший розшук.

Крім того, стороною захисту не надано до суду доказів наявності міцних соціальних зв'язків обвинуваченої в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в неї родини й утриманців, а також доказів того, що вік та стан здоров'я обвинуваченої можуть виключити наявність вищенаведених ризиків, у зв'язку з існуванням яких було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доречно буде зазначити, що перебування обвинуваченої під вартою не перешкоджає реалізації її права на звернення з відповідними заявами до державних установ з приводу призначення їй пенсії та інших видів соціальної допомоги.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_1 її право звернутися за призначенням тимчасової допомоги шляхом подання адміністрації установи виконання покарань (слідчого ізолятора) клопотання щодо забезпечення створення необхідних умов для призначення їй тимчасової допомоги за місцезнаходженням такої установи (слідчого ізолятора), що передбачено п. 20 Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 07.12.2017 року.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, в зв'язку з чим у його задоволені необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181-183, 201, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченій ОСОБА_1, прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя