Рішення № 74161782, 21.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26487/17

Провадження № 2/127/6698/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Антонюка В.В.,

за участі: секретаря – Гончарука І.О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

представника співвідповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6», ОСОБА_5 міської ради, міського комунального підприємства «Вінницязеленбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6», ОСОБА_5 міської ради, МКП «Вінницязеленбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 серпня 2017 року у період 20:00 – 21:00 годин на території Комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6» відбулось падіння дерева – тополі на проїзну частину дороги навпроти будинку 36 вулиці Зодчих міста Вінниці. Позивачу ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль KIA CERATO, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач разом зі своїм чоловіком та сином фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, тому саме з цих причин її автомобіль було тимчасово припарковано на проїзній частині вулиці Зодчих навпроти будинку 36. Внаслідок падіння дерева вищезазначений автомобіль зазнав суттєвих пошкоджень, що спричинило матеріальну шкоду у вигляді матеріального збитку. Для визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернулась до ФОП ОСОБА_7, який є суб’єктом оціночної діяльності. Відповідно до Звіту №17/504 від 30.11.2017 року про оцінку автомобіля KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_1, матеріальний збиток станом на дату дослідження становить 280229,23 гривень. Крім того, позивачем за послуги із визначення матеріального збитку сплачено 1500,00 гривень. Позивач вважає, що відповідач є балансоутримувачем парку, тобто об’єкта благоустрою і у зв’язку із своєю бездіяльністю має нести відповідальність та відшкодувати заподіяну шкоду. У зв’язку із вищевикладеним позивач звернулась до суду та просила стягнути із відповідача КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6» матеріальну шкоду у сумі 280 229,23 грн., 1500 грн. – витрат на послуги із визначення матеріального збитку. Також позивач просила суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн., обґрунтовуючи її душевними стражданнями у зв’язку із фактичним знищенням майна та переживаннях щодо відшкодування спричиненої шкоди. Ухвалою суду від 05 березня 2018 року залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_5 міську раду та Міське комунальне підприємство «Вінницязеленбуд». Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав за обставин викладених у позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі за рахунок первісного відповідача Комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6». Представник відповідача КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6» ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що відповідач не є балансоутримувачем зелених насаджень, а тому не є належним відповідачем по справі. Зазначив, що на баланс відповідача зелені насадження не передавалися, жодний акт приймання-передачі не підписувався. Вважає належним відповідачем по справі МКП «Вінницязеленбуд», у задоволенні позову просив відмовити. Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що за зелені насадження, які знаходяться на території парку лікарні несе відповідальність КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6». У задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_5 міської ради просив відмовити. Представник відповідача МКП «Вінницязеленбуд» ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, надала до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначає, що КП «Вінницязеленбуд» не є балансоутримувачем території парку ім. Ющенка та падіння дерева сталося не на території їх підприємства, відповідно не вважає МКП «Вінницязеленбуд» відповідальною особою за завдану шкоду. З’ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХМ 435575 (а. с. 13-14). 12 серпня 2017 року у період 20:00 – 21:00 годин на території Комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6» відбулось падіння дерева – тополі на проїзну частину дороги навпроти будинку 36 вулиці Зодчих міста Вінниці. Внаслідок падіння дерева автомобіль позивача був значною мірою пошкоджений, що підтверджується листом ГУ ДНС України у Вінницькій області від 05.09.2017 року та даний факт сторонами не заперечуються (а. с. 18). Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає огрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (ст.ст.13, 21), Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України (п.п.3.1., 3.2), Порядком проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів (Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 року №154, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2004 року за №189/8788) (п.п.1.2.1., 1.2.5) встановлено, що об’єктами благоустрою є парки, а елементами благоустрою – є зелені насадження в парках. Судом встановлено, що КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6» згідно п.2 Додатку 1 до рішення ОСОБА_5 міської ради №918 від 31.08.2012 року передано в постійне користування земельні ділянки, що розташовані на вул. Пирогова,109 – для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги, загальною площею 34,6627 га, із них – ділянка №1 площею 8,1827 га парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Парк імені ОСОБА_6», в тому числі площею 0,4168 га в межах червоних ліній – землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, ділянка №2 площею 26,4800 га, із них землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення – площею 6,8173 га – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Парк імені ОСОБА_6», в тому числі площею 0,2615 в межах червоних ліній, землі житлової та громадської забудови: площею 0,6004 в межах охоронної зони ЛЕП, площею 2,0978 га в межах санітарної зони, площею 0,4852 га в межах охоронної зони ЛЕП та санітарної зони, площею 0,7752 га в межах прибережної захисної смуги, площею 0,0031 га в охоронній зоні ГРП, площею 0,3186 га в межах червоних ліній (а. с. 32, 2 том). Крім того, відповідно до рішення виконкому ОСОБА_5 обласної ради №441 від 30.07.1969 року за утримання «Парку ім. академіка ОСОБА_6» відповідає обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6, а згідно рішення виконкому ОСОБА_5 обласної ради №335 від 22.06.1972 року визначено, що парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення утримується і охороняється за рахунок організації, у віданні якої знаходиться пам’ятка природи. Також даним рішенням передбачено, що парк обласної лікарні імені академіка ОСОБА_6, на території якого ростуть зелені насадження, знаходиться під охороною КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6» (а. с. 24, 1том). Згідно ч.5 ст. 38 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. Відповідно до п.5.2., 5.5.Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105, балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта. Відповідальними за збереження зелених насаджень та належний догляд за ними на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об’єктів, а на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях – установи, організації, підприємства. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок їх власників або орендарів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку (п.7.2 Правил). Розділом 14.1 вищенаведених правил встановлено, що обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках. Інвентаризація зелених насаджень проводиться відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої наказом Держбуду України від 24.12.2001 N 226, зареєстрованої у Мін'юсті 25.02.2002 за N 182/6470. Інструкцією з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 року №226, зареєстрованою Міністерством юстиції України 25.02.2002 року за №182/6470 встановлено, що інвентаризація зелених насаджень проводиться в тому числі у разі переходу прав на користування земельних ділянок, значної втрати зелених насаджень в результаті аварійних та надзвичайних ситуацій, нанесення зеленим насадженням значних збитків протиправними діями фізичних або юридичних осіб виконуються поточні інвентаризаційні роботи. У результаті проведення інвентаризації на кожний об'єкт зеленого господарства складається паспорт об'єкта благоустрою зеленого господарства, який затверджується власником, користувачем, балансоутримувачем, керівником підприємства, організації, установи, на території яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації. Балансоутримувач, власник чи користувач земельних ділянок, підприємство, організація, установа, на території яких розташовані зелені насадження, на конкурсній основі визначає виконавця робіт з інвентаризації та укладає з ним договір. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Правилами благоустрою території міста Вінниця, затверджених Рішенням ОСОБА_5 міської ради від 01.03.2011 року за №104 встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності у сфері благоустрою міста зобов'язані: утримувати в належному стані території надані їм в установленому законом порядку; утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію; відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, відповідно до чинного законодавства України; укласти з уповноваженим на те виконкомом міської ради органом договір на комплексне опорядження, утримання і зовнішній благоустрій території, прилеглій до об'єкту або землекористування. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, видалення сухостійних, фаутних та аварійних дерев є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та прилеглих територіях — вказані особи. Усі роботи по поточному утриманню зелених насаджень на територіях, закріплених за підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності проводяться силами і коштами цих осіб або на договірних засадах з уповноваженим на те органом. З огляду на вищенаведене, суд не приймає доводи представника відповідача КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6» про те, що заклад не є балансоутримувачем парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк імені ОСОБА_6» та зелених насаджень, які ростуть на його території. Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що позивач здійснила стоянку належного їй автомобіля на проїжджій частині, чим, на думку представника відповідача, порушила п.15.1 та 15.10 Правил дорожнього руху України. Так, відповідно до п.15.2 Правил дорожнього руху України, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). Представник відповідача підтверджує відсутність спеціально відведеного місця для стоянки навпроти будинку 36 по вулиці Зодчих в місті Вінниці. Разом з тим, відповідачем не додано жодного доказу, який би свідчив про те, що вказаний відрізок дороги знаходиться під зоною дії дорожніх знаків 3.34 -3.3 7 Правил дорожнього руху України, які забороняють зупинку та стоянку. Відповідно до звіту №17/504 від 30.11.2017 року про оцінку автомобіля KIA CERATO, реєстраційний номер НОМЕР_1, матеріальний збиток станом на дату дослідження становить 280229,23. За послуги із визначення матеріального збитку позивачем сплачено 1500,00 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт №17/135 від 30.11.2017 року та розрахунковою квитанцією №2017/67 від 30.11.2017р. (а.с. 31 - 49). Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров’ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об’єктів благоустрою. Таким чином, в частині стягнення матеріальних збитків в сумі 281 729,23 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню. Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне. Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Суд приймає до уваги наявність такої шкоди у позивача, а саме наявність душевних страждань у зв’язку із фактичним знищенням майна та переживаннях щодо відшкодування спричиненої шкоди, суттєвої зміни та погіршення нормального укладу життя, протиправність бездіяльності відповідача та наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправною бездіяльністю відповідача та його вини в заподіянні такої шкоди. Разом з тим, позивачем не доведено розмір моральної шкоди саме в сумі 50 000 грн. Тому, виходячи із вищезазначеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, із врахуванням розміру, заявленого позивачем, повинен бути встановлений судом на рівні 5 000,00 грн. Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Судом встановлено, що судові витрати позивача складають: 4 417,29 грн. - сума сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. Витрати на правничу допомогу підтверджуються договором про надання правової допомоги адвокатом від 29.08.2017 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру №77/2 від 02.10.2017 року, акт виконаних робіт (надання послуг) від 09.01.2018 року (а.с. 50- 53). Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. За положеннями ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому задоволенню. Отже, на підставі ч.1,2 ст. 141 ЦПК України із відповідача КЗ «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня імені академіка ОСОБА_6» на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 3 761 (три тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 40 коп. та правової допомоги в розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. На підставі викладеного, керуючись п.5.2., 5.5.Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105, п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 15,16,23, ч.1 ст.1166, ст.1167 ЦК України, ст.ст.13, 27, 33, 34,76-82,89 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6», ОСОБА_5 міської ради, міського комунального підприємства «Вінницязеленбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути із комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 280 229 (двісті вісімдесят тисяч двісті двадцять дев’ять) гривень 23 копійки та 1500 (одну тисячу п’ятсот) гривень 00 копійок витрат на послуги із визначення матеріального збитку.

Стягнути із комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6» на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 5000 (п’ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із комунального закладу «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6» на користь ОСОБА_4 судові витрати, пов’язані із сплатою судового збору в розмірі 3 761 (три тисячі сімсот шістдесят одну) гривню 40 копійок та правової допомоги в розмірі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.

В частині задоволення інших позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, жителька АДРЕСА_1.

Відповідач: Комунальний заклад «ОСОБА_5 обласна психоневрологічна лікарня ім. академіка ОСОБА_6», ЄДРПОУ 01982264, 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова,109.

Суддя: