Вирок № 74161042, 22.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/1111/18

Провадження №1-кп/127/83/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретарі судового засідання

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2017 р. за № 12017020010000140 та 25.11.2016 р. за № 12016020010009349 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, громадянина України, раніше судимого:

12.02.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.08.2010 року направлено для відбування покарання у виді 3 років позбавлення волі;

11.04.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

16.12.2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. ч. 1, 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 395 КК України, на підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, звільнений 13.05.2016 року у зв'язку з відбуттям строку покарання;

30.03.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Новака В.В., Александрової О.А., Гюмюшлю М.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 25.11.2016 року в період часу з 02 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. прийшов до приміщення навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів гімназії № 2 Вінницької міської ради, що по вулиці Соборній, 94 в м. Вінниці. Підійшовши до вікна аудиторії № 17, що на першому поверсі, ОСОБА_3 побачив на підвіконні маршрутизатор білого кольору марки «ТР-Link» моделі «TL-WR 740 N», який належить потерпілій ОСОБА_5 та сабвуфер світло-жовтого кольору "Sven MS-300", який належить потерпілій ОСОБА_6 В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з приміщення аудиторії. З метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, знайшовши неподалік цеглину, якою розбив шибку вікна аудиторії № 17, через отвір розбитої шибки вікна, рукою дістав з підвіконня маршрутизатор білого кольору марки «ТР-Link» моделі «TL-WR 740 N» вартістю 254 грн. 00 коп. згідно з висновком експерта № 33-34/18-21 від 09.01.2018 року та сабвуфер "Sven MS-300" вартістю 215 грн. 00 коп. Після чого ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду потерпілій ОСОБА_5А в розмірі 254 грн. 00 коп. та потерпілій ОСОБА_6 в розмірі 215 грн. 00 коп.

Крім того, ОСОБА_3 ввечері 14.01.2017 року, прийшовши до громадського туалету, що розташований в ЦПКіВ ім. Горького в м. Вінниці, у чоловічому відділі туалету побачив обігрівач білого кольору – електричний конвектор, який знаходився біля стіни. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_3 відчинив вікно в туалеті та вирішив в подальшому вчинити крадіжку конвектора в нічний час доби, за відсутності сторонніх осіб. З метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 15.01.2017 року близько 02 год. 00 хв. прийшов до приміщення громадського туалету, що розташований в ЦПКіВ ім. Горького в м. Вінниці та через відчинене ним напередодні вікно, проник до приміщення туалету та викрав звідти електричний конвектор марки «Термія» моделі «Эвна-1,5/230Н2» вартістю 583 грн. 20 коп. згідно з висновком експерта № 6537/17-21 від 17.11.2017 року. Після чого ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав Міському комунальному підприємству «Вінницязеленбуд» майнову шкоду в розмірі 583 грн. 20 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та показав, що дійсно вчинив дані кримінальні правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, призначивши мінімальну міру покарання.

У судове засідання потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представник юридичної особи, яка є потерпілим, Міського комунального підприємства "Вінницязеленбуд", ОСОБА_7, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не прибули, однак надали до суду заяви, в яких просять судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без потерпілих, претензій майнового характеру до обвинуваченого не мають, при призначенні покараня покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілих, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та представника юридичної особи, яка є потерпілим, Міського комунального підприємства "Вінницязеленбуд", ОСОБА_7

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого, є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальні правопорушення зареєстровані 15.01.2017 року за № 12017020010000140 та 25.11.2016 року за № 12016020010009349, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 6537/17-21 від 17.11.2017 року, ринкова вартість електричного конвектора марки «Термія» моделі «Эвна-1,5/230Н2» (сш), з урахуванням зносу, станом на момент вчинення злочину 15.01.2017 року, складала 583 грн. 20 коп.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 33-34/18-21 від 09.01.2018 року ринкова вартість маршрутизатора марки "TP-link" моделі "TL-WR 740 N" станом на момент вчинення злочину могла складати 254 грн. 00 коп., ринкова вартість сабвуфера з маркуванням "Sven MS-300" не визначалася, оскільки неможливо ідентифікувати об'єкт дослідження через невідповідність модельному ряду та неможливістю застосувати будь-який методичний підхід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше притягувався неодноразово, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став, також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що обвинувачений в судовому засіданні стверджує, що у вчиненому він розкаявся.

За місцем проживання обвинувачений характеризується формально позитивно, так як в характеристиці з місця проживання зазначено, що скарг на обвинуваченого не надходило.

Крім того, обвинувачений перебуває на диспансерному наркологічному обліку в Комунальному підприємстві "Вінницький обласний наркологічний диспансер" "Соціотерапія" з 05.09.2016 року з діагнозом - розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів.

На обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебував на стаціонарному лікуванні з 07.02.2017 року по 09.02.2017 року з таким же діагнозом.

Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставиною яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.

Також суд враховує відсутність будь-яких майнових вимог потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представника юридичної особи, яка є потерпілим, Міського комунального підприємства "Вінницязеленбуд", ОСОБА_7 до обвинуваченого, про що потерпілі вказали у письмових заявах.

Приймаючи рішення про міру покарання, суд також враховує досудову доповідь, складену на виконання ухвали суду Вінницьким міськрайонним відділом з питань пробації Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, з якої вбачається, що орган пробації вважає, що є дуже високий ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, оскільки виправлення обвинуваченого не можливе без його ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України. Остаточне покарання слід призначити з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначивши покарання за кожен злочин окремо, визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2017 року визнано винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185 КК України. Призначене ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді двох років позбавлення волі. Призначене ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року шести місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначене остаточне покарання у виді двох років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з часу його затримання, тобто з 17 лютого 2017 року. До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 було залишено без змін – утримання під вартою. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув’язнення з 17.02.2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Також стягнуто з ОСОБА_3 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 2508,94 грн., вирішено питання щодо речових доказів.

Вирок набрав законної сили 04.05.2017 року та був звернутий до виконання.

На час ухвалення даного вироку ОСОБА_3 відбував покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2017 року, яким визначено початок строку відбування покарання з часу його затримання, а саме з 17 лютого 2017 року. При цьому, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015) попереднім вироком ОСОБА_3 в строк покарання зараховано строк попереднього ув’язнення з 17.02.2017 року до набрання вироком законної сили, тобто до 04.05.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого в даному кримінальному провадженні не застосовувався, а тому початок строку відбування покарання обвинуваченому повинен рахуватись з дня ухвалення цього вироку, а не з 17 лютого 2017 року, тобто дня його затримання у іншому кримінальному провадженні.

Оскільки ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 17 лютого 2017 року вже зараховано в строк відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2017 року, цей строк підлягає зарахуванню, як частина відбутого покарання за попереднім вироком на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів, а саме: висновок експерта № 81-Т від 24.01.2017 року - в розмірі 351 грн. 84 коп., висновок експерта № 40 від 24.02.2017 року - в розмірі 879 грн. 60 коп., висновок експерта № 6537/17-21 від 17.11.2017 року - в розмірі 198 грн. 00 коп., висновок експерта № 33-34/18-21 від 09.01.2018 року в розмірі 429 грн. 00 коп., всього в розмірі 1 858 грн. 44 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2018 року на вилучений під час огляду місця події 23.12.2017 року сабвуфер "Sven MS-300", слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 185 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 127-129, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком та покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2017 року, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати частково відбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2017 року з 17.02.2017 року до дня ухвалення даного вироку.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення даного вироку - 22.05.2018 року.

Речовий доказ - сабвуфер "Sven MS-300", який відповідно до постанови слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 23.12.2017 року визнано речовим доказом та передано до камери зберігання речових доказів Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1 858 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 44 коп.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2018 року на вилучений під час огляду місця події 23.12.2017 року сабвуфер "Sven MS-300" - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя