Рішення № 74160994, 15.05.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/219/18

Провадження №2-а/148/16/18

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області в складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря: Носулько К.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го батальйону рядового поліції Гріщенка А.С., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го батальйону рядового поліції Гріщенка А.С. про визнання дій останнього протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позовна заява мотивована наступним. Інспектором патрульної поліції 1-ї роти 2-го батальйону рядовим поліції Гріщенком А.С. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення останнім ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно даної постанови, ОСОБА_1, 26.01.2018 о 01:10 год. перетнув подвійну суцільну лінію розмітки, чим порушив розділ 34 ПДР України. Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектор зупинив позивача 26.01.2018 о 01:10 год. за адресою: вул. Васильківська, 100, м. Київ та звинуватив його у тому, що він ніби-то перетнув подвійну суцільну лінію розмітки. Того ж дня, інспектор виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених ч. 1, 2 даної статті уповноваженими органами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП. Згідно даної статті, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. За змістом ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Разом з тим, позивач вважає, що словосполучення "на місці вчинення правопорушення" та "за місцем його вчинення" - не є тотожним і посилається на Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015. Так, словосполучення "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення" вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно адміністративно-територіального устрою України. Таким чином, на думку позивача, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Також, відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, у даному випадку за адресою: вул. Народного ополчення, 9, м. Київ, 03151, де розташоване Управління патрульної поліції м. Києва. Проте, інспектор виніс постанову на місці зупинки транспортного засобу, позбавивши позивача, таким чином, прав, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП, не надавши йому часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій просить розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з"явився, відзив на позов не надав.

Представник, залученого в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Департаменту патрульної поліції, в судове засідання не з"явився, надав суду письмові пояснення, згідно яких, вважає позов ОСОБА_1 безпідставним, вказує, що інспектор, винісши постанову про накладення на нього адміністративного стягнення на місці вчинення адміністративного правопорушення, діяв в межах закону. Просить відмовити у задоволенні позову, справу розглянути без участі представника Департаменту (а.с. 48-52).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що постановою інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го батальйону рядового поліції Гріщенка А.С. від 26.01.2018 на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення останнім ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно даної постанови, ОСОБА_1 26.01.2018 о 01:10 год., керуючи автомобілем марки "Volkswagen Polo", номерний знак НОМЕР_1, в м. Київ, по вул. Васильківській, здійснив розворот, при цьому, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки (а.с. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП, встановлено відповідальність за вчинення дій щодо: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

На підставі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно до ч. 3 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Також, частиною третьою даної статті встановлено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Позивач в позовній заяві, посилаючись на Рішення Конституційного суду України №5-рп/2015 від 26.05.2015, вказує, що розгляд справи про адмінправопорушення мало б здійснюватись за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, в даному випадку - Управління патрульної поліції м. Києва, розташоване за адресою: вул. Народного ополчення 9, м. Київ, 03151.

Так, дійсно, відповідно до Рішення Конституційного суду України №5-рп/2015 від 26.05.2015, скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу. Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, після прийняття вищевказаного рішення КСУ, норми КУпАП та, зокрема, ст. 258, зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 КУпАП, а саме: постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п. 2 Інструкції). У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 Інструкції).

Таким чином, зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення та Інструкція № 1395, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше ніж було прийняте вищевказане рішення КСУ. Вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача на місці вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 8, 9, 14, 72-77, 94, 257 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го батальйону рядового поліції Гріщенка А.С. про визнання дій останнього щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу марки "Volkswagen Polo", номерний знак НОМЕР_1, у м. Київ, по вул. Васильківській, протиправними та скасування постанови серії ВР № 247067 від 26.01.2018, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушенням ним ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області О.В. Саламаха