Рішення № 7416098, 17.12.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2009 р. Справа № 01/156-64 за позовом дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до відкритого акціонерного товариства “Волиньгаз”, м. Луцьк про стягнення 6299,85 грн.                                                                                                      суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Мірук О.В. (довір. від 12.01.2009р.)

від відповідача: Гаврилюк Д.Ю. (довір. № 1276/6-3 від 28.09.2009р.), Присяжнюк І.Б. (довір. № 592/6-3 від 15.12.2009р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 6299,85 грн., з них: 3817,20 грн. заборгованості на підставі договору № 117В-592 від 24.12.2007р., 975,26 грн. пені, 152,18 грн. процентів річних, 355, 73 грн. збитків, завданих інфляцією, 999,48 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково: в частині стягнення заборгованості, вимоги в частині стягнення пені та штрафу не визнають, просять відмовити у їх стягненні, посилаючись на таке:

- 24.12.2007 року між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та ВАТ «Волиньгаз»було укладено договір № 117В-592 на транспортування природного газу.

На підставі укладеного договору протягом 2008 року товариству було надано послуги з транспортування природного газу в обсязі 19442,322 тис. м.куб. на загальну суму 177497,71 грн. Товариством за надані послуги було сплачено ДК „Укртрансгаз" 173680,51 грн.

Товариство не заперечує факт існування заборгованості перед ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" за договором № 117В-592 на транспортування природного газу в сумі 3 817,20 грн.

Позивачем при складанні позовної заяви неправомірно нараховано пеню. Згідно з п. 7.2 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок пені позивачем проводиться в період з червня 2008 року по липень 2009 року.

Згідно із ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість

місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто пеня повинна була нараховуватись в період з червня 2008 року по грудень 2008 року.

Ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).

ДК „Укртрансгаз" подало позовну заяву 04 листопада 2009 року зі спливом спеціальної позовної давності в один рік щодо стягнення пені.

Відповідно до п. 2 ст. 231 у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Договором між позивачем та відповідачем, а саме: пунктом 7.2 чітко передбачено застосування штрафної санкції(пені) у розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Тому товариство вважає нарахування пені та 7 відсотків штрафу від заборгованості безпідставним та необгрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

24.12.2007р. між сторонами у справі було укладено договір №117В-592 на транспортування природного газу, згідно з п. 1.1. якого виконавець зобов’язується надати послуги замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільчих станцій, а замовник зобов’язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.

1.09.2009р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 117В-592 на транспортування природного газу від 24.12.2007р., якою встановлено, що тариф за послуги з транспортування 1000 куб. м. газу замовника магістральними трубопроводами виконавця відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 7.08.2008р. № 935 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу »з 1.09.2008р. встановлюється в розмірі 2,10 грн., крім того ПДВ –0,42 грн., всього в розмірі 2,52 грн.

24.11.2008р. дію договору № 117В-592 на транспортування природного газу від 24.12.2007р. було продовжено додатковою угодою № 2 до 31.12.2009р.

Пунктами 4.1., 6.2. договору № 117В-592 на транспортування природного газу від 24.12.2007р. передбачено, що послуги по транспортуванню газу щомісячно оформлюються виконавцем і замовником актами здачі-прийому послуг по транспортуванню газу. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

На виконання умов договору № 117В-592 на транспортування природного газу від 24.12.2007р. позивач протягом 2008р. надав відповідачу послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 19442,322 тис. м. куб. на загальну суму 177497,71 грн., що підтверджується актами здачі-прийому по транспортуванню газу за січень - грудень 2008р.

Відповідач оплату за надані послуги провів частково: на суму 173680,51 грн.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 3817,20 грн., не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599, 901 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 3817,20 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

          У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв’язку із порушенням відповідачем строків оплати наданих йому за спірний період послуг, встановлених договором п.6.2. договору № 117В-592 на транспортування природного газу від 24.12.2007р., з нього відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України слід стягнути 152,18 грн. процентів річних за період з 1.06.2008р. по 1.11.2009р., 355,73 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з 1.06.2008р. по 30.09.2009р.

У відповідності із ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договором на транспортування природного газу №117В-592 від 24.12.2007р., додатковими угодами до нього №1 від 1.09.2008р., №2 від 24.11.2008р., укладеними між сторонами у справі, які в даному випадку відповідно до п.п.1 ч.2 ст.11 є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків сторін, не передбачено забезпечення виконання зобов’язання ВАТ «Волиньгаз»перед ДК «Укртрансгаз»у вигляді штрафу.

Згідно з пунктом 7.2. договору №117В-592 від 24.12.2007р. виконання зобов’язання забезпечено лише пенею.

А тому вимога про стягнення з відповідача 999,48 грн. штрафу, нарахованого за порушення ним виконання зобов’язання по оплаті наданих послуг понад 30 днів, до задоволення не підлягає.

          За змістом п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

          Як випливає із змісту ст.256 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

          У відповідності із п.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Враховуючи умову п.6.2. договору № 117В-592 від 24.12.2007р., позивач дізнався про порушення відповідачем строку оплати послуг 1.06.2008р.

          З позовом до господарського суду позивач звернувся 26.11.2009р. (позовну заяву було надіслано 24.11.2009р.), тобто після спливу одного року з часу, коли йому стало відомо про порушене право.

          Враховуючи наведене, позивачем пропущено строки позовної давності для стягнення з відповідача 975,26 грн. пені.

          Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 975,26 грн. пені.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.256, 258, п.1 ст.261, ч.3 ст.267, ст.526, ч.1 ст.546, ст.547, ч.1 ст.549, ст.ст.599, 610, 611, ч.1 ст.612, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Волиньгаз” (м. Луцьк, вул. І. Франка, 12, п/р № 260080100067 в КБ «Фінансова ініціатива»м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 03339459) на користь дочірньої компанії “Укртрансгаз”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (м. Київ, Кловський Узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 3817 грн. 20 коп. заборгованості; 355 грн. 73 коп. збитків, завданих інфляцією, 152 грн. 18 коп. процентів річних, а всього 4325 грн. 11 коп.; 70 грн. 03 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 162 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В позові про стягнення 999 грн. 48 коп. штрафу, 975 грн. 26 коп. пені відмовити.

          Суддя                                                                                                    І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення:21.12.2009р.