Рішення № 7416067, 21.12.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "21" грудня 2009 р. по справі № 8/122-44

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан - Лізинг”,м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Володимир –Волинське АТП-10707”, м. Володимир –Волинський

про стягнення 85 051 грн. 97 коп.

                                                             Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Коптєва А.Є., довіреність від 02.11.2009 року №67

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Богдан –Лізинг” просить стягнути з відповідача - відкритого акціонерного товариства “Володимир –Волинське АТП-10707” 85 051 грн. 97 коп., в тому числі: 60506 грн. 93 коп. основного боргу згідно договору № 038/07-АВТ від 16.10.2007 року

(36 199 грн. 59 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна згідно п. 4.1.2 договору, 13592 грн. 67 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку згідно п. 4.1.1 договору, 10252 грн. 58 коп. нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США згідно п. 4.4 договору, 462 грн. 09 коп. нарахованої суми ПДВ згідно п. 4.6 договору), 23 960 грн. 00 коп. штрафу, 585 грн. 04 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 850 грн. 52 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 315 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 25.11.2009 року №695 позивач просить стягнути з відповідача 66 139 грн. 94 коп., в тому числі:

36 199 грн. 59 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна згідно п. 4.1.2 договору № 038/07-АВТ від 16.10.2007 року, 4 838 грн. 84 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку згідно п. 4.1.1 договору, 377 грн. 35 коп. нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США згідно

п. 4.4 договору, 179 грн. 12 коп. нарахованої суми ПДВ згідно п. 4.6 договору,

23 960 грн. 00 коп. штрафу, 585 грн. 04 коп. збитків від інфляції.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Відповідач у запереченні до позову від 14.10.2009 року №353 не погоджується з нарахуванням сум коригування до винагороди лізингодавця, оскільки таке суперечить п. п. 1.8, 4.2, 4.4 договору № 038/07-АВТ від 16.10.2007 року, п. 1 додаткового договору №3 від 24.11.2008 року. Крім того, відповідач стверджує, що сплачує всі платежі згідно додатку №1 від 24.11.2008 року додаткового договору №3 в повній мірі, тому не вбачає підстав для застосування штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

16 жовтня 2007 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Богдан –Лізинг” та відповідачем - відкритим акціонерним товариством “Володимир –Волинське АТП-10707” був укладений договір

№ 038/07-АВТ фінансового лізингу (далі договір а. с. 8-22).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 038/07-АВТ від 16.10.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

У відповідності із п.2 ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати - суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця , що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу .

Згідно п. п. 1.1, 1.6, 2.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.4, 4.4.1, 4.6, 11.6 договору позивач зобов’язувався передати відповідачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу майно згідно специфікації (Додатку №2 до договору а. с. 24) загальною вартістю 479 200 грн. 00 коп. зі строком користування 60 місяців від дати підписання акта прийому – передачі майна, а відповідач - за користування об’єктом лізингу сплачувати лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в Додатку 1 до даного Договору (а. с. 23) зі змінами від 13.05.2008 року, 20.06.2008 року, від 24.11.2008 року (а. с. 25-33). Перший розрахунковий період приймається рівним періоду від дати підписання акту прийому-передачі майна в лізинг до останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в Додатку 1 до даного договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 4.4. цього договору, яка складається з: - комісії 1-го порядку (К1) - розрахунок комісії 1-го порядку в обсязі суми винагороди лізингодавця за користування майном починається з дня підписання акту прийому-передачі предмета лізингу. Лізингоотримувач сплачує в кожному розрахунковому періоді комісію 1-го порядку лізингодавцю в сумі відповідно до Додатку 1 цього договору; - комісії 2-го порядку (К2) - розрахунок комісії 2-го порядку в обсязі суми винагороди за понаднормовий час користування послугами лізингу лізингодавця здійснюється згідно п.4.4. та п 4.7. даного договору; - платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна. Платежі за цим Договором здійснюються в національній валюті України (гривнях) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США. Порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений п. 4.4 цього договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, який був встановлений на дату підписання договору, більше ніж на 1 відсоток. У разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, що дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції. Згідно п. 11.6 договору за кожен випадок неналежного (несвоєчасного, неповного чи неякісного) виконання своїх обов’язків за договором протягом терміну його дії винна сторона сплачує постраждалій стороні штраф у розмірі 5% від вартості майна, вказаної у п. 1.6 договору.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами як їх узгоджена воля.

На виконання договору позивач передав, а відповідач отримав майно згідно специфікації (Додатку №2 до договору а. с. 24) – два автобуси БАЗ А 079.25, 2007р.в. загальною вартістю 479 200 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна від 17.10.2007 року (а. с. 36).

Додатком №1 до договору зі змінами від 13.05.2008 року, 20.06.2008 року, від 24.11.2008 року (а. с. 25-33) погоджено графік сплати лізингових платежів.

Відповідач в порушення умов договору оплату лізингових платежів у строк не проводив, в результаті чого виникла заборгованість за період з 10.02.2009 року по 10.08.2009 року в сумі: 36 199 грн. 59 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна згідно п. 4.1.2 договору № 038/07-АВТ від 16.10.2007 року, 4 838 грн. 84 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку згідно п. 4.1.1 договору, 377 грн. 35 коп. нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США згідно п. 4.4 договору, 179 грн. 12 коп. нарахованої суми ПДВ згідно п. 4.6 договору, а всього: 41 594 грн. 90 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Заперечення відповідача щодо сплати всіх платежів в повній мірі згідно графіку сплати лізингових платежів не прийняті судом до уваги, оскільки платіжні доручення, які надані відповідачем, не доводять факту сплати лізингових платежів з коригуванням їхнього розміру у відповідності до вимог п. 4.4.1 договору, згідно якого порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений пунктом 4.4 договору та додаткових угод, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, який був встановлений на дату підписання договору, більше, ніж на 1 (один) відсоток.

Коригування розмірів лізингових платежів не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна. Таке коригування збільшує частину лізингових платежів - винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.

Відповідно до пункту 4.16 договору розмір лізингової плати може збільшуватись (індексуватись) в залежності від зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність лізингодавця; зміни відсотків за користування кредитом, залученим лізингодавцем в разі зміни кредитної політики згідно з рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування України, Національного банку України, банківської установи, кредитні кошти якої було застосовано для фінансування придбання предмета лізингу; переоцінки майна, яка спричинена змінами вимог нормативно-правових актів України, щодо переоцінки майна; збільшення розмірів податків з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів; перевищення розміру винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно над подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, встановленою на день нарахування такої винагороди (комісії). У такому випадку розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру податку на додану вартість, нарахованому на таке перевищення –об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Згідно пункту 4.17. договору, у разі зміни розмірів лізингових платежів, окрім коригувань, визначених в п. 4.4. даного договору, лізингодавець та лізингоодержувач складають додаткову угоду до даного договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем за лютий – червень 2009 року 585 грн. 04 коп. збитків від інфляції підставні та підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.11.6 договору домовились, що за кожен випадок неналежного (несвоєчасного, неповного чи неякісного) виконання своїх обов’язків за договором протягом терміну його дії винна сторона сплачує постраждалій стороні штраф у розмірі 5% від вартості майна, вказаної у п. 1.6 договору. Договір № 038/07-АВТ від 16.10.2007 року не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 11.6, не визнавався. Відповідач зобов’язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобов’язанням.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 23 960 грн. 00 коп. штрафу, що не перевищує 60% вартості майна, вказаної в п.1.6 договору (п. 11.8 договору), підставні та підлягають до стягнення.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, заборгованість частково погашена після звернення позивача з позовом до суду, то витрати по сплаті державного мита в сумі 850 грн. 52 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р.

N 1258» розмір оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ складає: 236 гривень 00 коп. Позивач платіжним дорученням №604 від 14.09.2009 року сплатив витрати на ІТЗ в сумі 315 грн. 00 коп. Таким чином, 79 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ підлягає поверненню позивачу як зайве сплачені.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Володимир –Волинське АТП-10707”, м. Володимир –Волинський, вул. Ковельська, 181, р/р 26007234270001 у Волинському ГРУ КБ "Приватбанк", МФО 303440, код 05461125 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", м. Київ,

вул. Кудрявський узвіз, 7/920, р/р 2650852585001 у АБ "Київська Русь",

МФО 319092, код 32960732

- 41 594 грн. 90 коп. основного боргу (36 199 грн. 59 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 4 838 грн. 84 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку, 377 грн. 35 коп. нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США, 179 грн. 12 коп. нарахованої суми ПДВ), 23 960 грн. 00 коп. штрафу, 585 грн. 04 коп. збитків від інфляції, 850 грн. 52 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 67 226 грн. 46 коп. (шістдесят сім тисяч двісті двадцять шість грн. 46 коп.).

3. Головному управлінню Державного казначейства України у Волинській області повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7/920, р/р 2650852585001 у АБ "Київська Русь",

МФО 319092, код 32960732

- 79 грн. 00 коп. (сімдесят дев’ять грн. 00 коп.) витрат на ІТЗ, зайве сплачених платіжним дорученням №604 від 14.09.2009 року (оригінал платіжного доручення знаходиться у справі № 8/122-44).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 21.12.2009 року

          Суддя                                                   Кравчук А.М.