Рішення № 74160518, 22.05.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2018 року м. ЧернігівСправа № 927/235/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/235/18, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону

вул. Бращайків, 2, м. Ужгород, 88000

В інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах

Позивач: 18 окремий мостовий загін 1 об?єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300)

вул. Берег, 146, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область, 89500

До відповідача: Дочірнього підприємства “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК”

вул. Попова, 8-А, м. Чернігів, 14001

Про стягнення 4243,00 грн

За участю:

Представника позивача: не з'явився

Представника відповідача: ОСОБА_1, радник генерального директора з юридичних питань, довіреність №33 від 29.01.2018

Прокуратури: ОСОБА_2, прокурор військової прокуратури Чернігівського гарнізону, посвідчення №042316 від 29.03.2016

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Заступником військового прокурора Ужгородського гарнізону подано позов в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, позивач: 18 окремий мостовий загін 1 об?єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) до Дочірнього підприємства “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК” про стягнення на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України на користь Військової частини Т0300 безпідставно отриманих коштів у розмірі 4243,00 грн.

Заявлений позов обґрунтований порушенням відповідачем зобов’язань при виконанні договору підряду №16 від 01.07.2014, в частині внесення до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на занурення залізобетонних паль (додаток №2 до договору) та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 невірних вихідних даних щодо розміру заробітної плати та суми загальновиробничих витрат, внаслідок чого Військовій частині Т0300 заподіяно шкоду в розмірі 4243 грн, яку прокурор просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані кошти.

Ухвалю суду від 18.04.2018 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 10.05.2018 о 10:00.

Ухвалю суду від 07.05.2018 повернуто без розгляду клопотання 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) №7/54 від 03.05.2018 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач: 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.04.2018 №8950201512716, але повноважного представника у судове засідання 10.05.2018 не направив.

У судовому засіданні 10.05.2018 розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з’ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.05.2018 просив залучити до матеріалів справи новий екземпляр відзиву на позов, у зв’язку з допущеною технічною помилкою у відзиві на позов, який було попередньо надано суду. Суд задовольнив клопотання відповідача, наданий відзив залучено до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від прокуратури та сторін до суду не надходило.

Відповідач у поданому відзиві на позов вих.№142 щодо заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що згідно з абз.1 ч.3 ст. 844 Цивільного кодексу України, зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін, проте жодних пропозицій про внесення істотних змін щодо договірної ціни відповідачу не надходило. Таким чином, при виконанні договору підряду №16 від 01.07.2014 відповідачем було сплачено кошти за виконані роботи в повному обсязі. Згідно з абз.2 ч.3 ст. 844 Цивільного кодексу України, у разі перевищення твердого кошторису, усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, а тому донараховані у ході проведення фінансово-господарської діяльності кошти, що перевищують суму твердої договірної ціни за договором підряду не підлягають сплаті відповідачем. Крім того, на момент укладення договору підряду №16 від 01.07.2014, позивачу було відомо про використання відмінних від установлених нормативно-правовими актами у галузі будівництва розцінок у договірній ціні, оскільки посадовими особами позивача було складено та перевірено складання розрахункових документів. Відповідач також зазначає, що з дати укладення договору підряду №16 від 01.07.2014 строк позовної давності сплив 02.07.2017, впродовж якого позивач не звернувся до суду з захистом свого права.

У судовому засіданні 10.05.2018 суд оголосив перерву до 22.05.2018 о 11:00.

Ухвалою суду від 10.05.2018, відповідно до ст. 120,121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено прокурора та сторін про те, що в судовому засіданні 10.05.2018 судом було оголошено перерву до 22.05.2018 о 11:00; судове засідання по розгляду справи №927/235/18 відбудеться 22.05.2018 о 11:00; явка учасників справи в судове засідання не є обов’язковою. Запропоновано прокурору та позивачу, у строк до 16.05.2018, надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.

Позивач: 18 окремий мостовий загін 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.05.2018 №8950201518056, але повноважного представника у судове засідання 22.05.2018 не направив.

Після закінчення судового засідання 10.05.2018, час отримання 10:22, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення (канцелярія) суду, від позивача – 18 окремого мостового загону 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300), засобами електронного зв’язку, надійшла письмова заява №7/55 від 10.05.2018, у якій позивач просить суд розглянути справу, призначену на 10.05.2018 на 10:00 за відсутністю представника позивача. У поданій заяві позивач посилається на відсутність коштів для того, щоб забезпечити явку представника в суд.

Заява №7/55 від 10.05.2018 про розгляд справи, призначеної на 10.05.2018 на 10:00 за відсутністю представника позивача, залишена судом без розгляду, оскільки зміст даної заяви стосується судового засідання 10.05.2018, але заява №7/55 від 10.05.2018 надійшла від позивача до суду після його закінчення судового засідання 10.05.2018.

Інших заяв та клопотань від прокурора та сторін до суду не надходило.

У судовому засіданні 22.05.2018 суд продовжив розгляд справи по суті, оскільки неявка позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та від нього не надходило ніяких заяв та клопотань, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону у відповіді на відзив №2/1074вих-18 від 15.05.2018 зазначає, що твердження відповідача стосовно того, що договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, який є невід’ємною частиною договору, є твердою, будь-які зміни до договору не можуть вноситись без відома сторін договору у зв’язку з чим є безпідставними відображення в акті недотримання фінансових ресурсів у розмірі 4243 грн, є необґрунтованими, оскільки позивач, невірно зазначивши вихідні дані щодо розміру заробітної плати та суми загальновиробничих витрат в додатках до договору, не мав наміру завдати державі збитків, натомість відповідач повинен був виправити вказаний недолік, але свідомо не зробив цього, внаслідок чого військовій частині заподіяно шкоду в розмірі 4243 грн.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував.

У запереченнях (на відповідь на відзив) б/н від 22.05.2018, відповідач просить відмовити у задоволенні позову та зазначає про помилкове застосування позивачем норм ст.509,526,530 Цивільного кодексу України до ситуації, що виникла у результаті встановлення інспектором Державної фінансової інспекції у Закарпатській області у ході проведення фінансово-господарської діяльності недоотримання коштів у розмірі 4243,00 грн. Проведення перевірки інспектором Державної фінансової інспекції у Закарпатській області не можна кваліфікувати як підставу виникнення зобов’язання, оскільки це не є вчиненням правочину, не є заподіянням шкоди у розумінні норм цивільного законодавства, а також не є юридичним фактом. Твердження позивача про те, що відповідач повинен був самостійно виправити недолік у розрахунках, ґрунтується на особистих міркуваннях позивача, а не на нормах матеріального права і не передбачено нормативно-правовими актами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення прокурора та повноважного представника відповідача, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

01.07.2014 між Дочірнім підприємством “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК” (замовник) та 18 окремим мостовим загоном Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) (підрядник) було укладено договір підряду №16.

Пунктами 1.1., 1.2. договору підряду №16 від 01.07.2014 визначено, що замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до умов договору виконати роботи по заглибленню залізобетонних паль при будівництві доступного житла – багатоповерхового житлового будинку з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення: закладу підвищення кваліфікації працівників Чернігівського державного технологічного університету, магазинами продовольчих та непродовольчих товарів, підземним паркінгом на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні в районі вул. Шевченка, 97 - №2 в м. Чернігові (будівельна адреса) на транспортній галузі за завданням замовника, а останній зобов’язується прийняти і оплатити вказані роботи. Адреса розташування об’єкта: м. Чернігів, вул. Шевченко,97.

Склад та обсяги робіт: -залізобетонні палі С 70-30-8 – 74 шт. – 48 м3; -залізобетонні палі С 80-30-8 – 88 шт. – 64,24 м3.

Таким чином, укладений договір підряду №16 від 01.07.2014, по своїй правовій природі є договором будівельного підряду.

Пунктом 12.1. договору підряду №16 від 01.07.2014 визначено, що договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 11.08.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Зміна або розірвання договору будуть здійснюватися з урахуванням положень чинного законодавства. Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди, про що в договір вноситься відповідне застереження. Додаткова угода є невід’ємною частиною договору (п. 11.1., 11.2. договору підряду №16 від 01.07.2014).

Згідно з п. 13.1. договору підряду №16 від 01.07.2014, будь-які зміни та доповнення договору та інших договірних документів вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані (узгоджені) сторонами.

Доказів розірвання договору, внесення будь-яких змін та доповнень до договору підряду №16 від 01.07.2014 та інших договірних документів, а також визнання його недійсним сторонами суду не надано.

Частинами 1,3 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Пунктами 3.1.-3.3. договору підряду №16 від 01.07.2014 визначено, що договірна ціна визначається на основі кошторису, що є невід’ємною частиною договору, є тверда і складає 44908 грн 80 коп з урахуванням ПДВ – 7484 грн 80 коп, з розрахунку 1 м3 – 400,11 грн. У разі необхідності виконання додаткових робіт буде складено додаткову угоду щодо обсягів додаткових робіт, термінів їх виконання та їх вартості. Замовник прийме рішення щодо уточнення договірної ціни і повідомить про нього підрядника протягом 3 днів з дня одержання відповідного повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, між замовником та підрядником було підписано (а.с.17):

-додаток 1 до договору підряду №16 від 01.07.2014 «Договірна ціна на будівництво доступного житла – багатоповерхового житлового будинку з автономним джерелом теплопостачання в кожній квартирі та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення: закладу підвищення кваліфікації працівників Чернігівського державного технологічного університету, магазинами продовольчих та непродовольчих товарів, підземним паркінгом на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні в районі вул. Шевченка, 97 - №2 в м. Чернігові, що здійснюється в 2014 році», згідно з яким договірна ціна є твердою, визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-2013, складена в поточних цінах станом на 01.07.2014 та становить 44,908 тис.грн.

-додаток 2 до договору підряду №16 від 01.07.2014 «Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на занурення залізобетонних паль», складений в поточних цінах станом на 23.04.2014;

Таким чином, договором підряду №16 від 01.07.2014 встановлено твердий кошторис в сумі 44,908 тис.грн.

Доказів укладення сторонами додаткових угод щодо обсягів додаткових робіт, термінів їх виконання, а також досягнення згоди щодо зміни твердого кошторису, сторонами суду не надано.

Пунктом 5.2. договору підряду №16 від 01.07.2014 передбачено обов’язок підрядника надати виконавчу документацію в повному обсязі та оформлену належним чином.

Згідно з п. 7.1.-7.4. договору підряду №16 від 01.07.2014, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та ОСОБА_1 прийняття виконаних робіт (форма КБ-2в). Підрядник визначає фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує документи визначені в п. 7.1. договору і подає їх для підписання замовнику до 25 числа місяця, в якому виконувалися роботи, з необхідною виконавчою документацією. Замовник зобов’язаний протягом 3-х днів підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 днів з дня підписання вказаних документів замовником. Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник проводить після надання підрядником всієї виконавчої документації. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються із урахуванням фактичних обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами. Вартість виконаних робіт, та інших витрат, що підлягають оплаті визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні.

Приймання-передачі закінчених робіт по договору буде здійснюватися по ОСОБА_1 здавання-приймання (п. 8.2. договору підряду №16 від 01.07.2014).

Як свідчать матеріали справи, сторонами були підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 (форма КБ-3) від 28.07.2014 на суму 17244,82 грн (а.с. 18) та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 на суму 17244,82 грн (а.с. 18-19).

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що відповідачем в повному обсязі здійснена оплата виконаних робіт згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 (форма КБ-3) від 28.07.2014 на суму 17244,82 грн (а.с. 18) та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 на суму 17244,82 грн.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між Дочірнім підприємством “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК” (замовником, відповідачем по справі) та 18 окремим мостовим загоном Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) (підрядник, позивачем по справі) договору підряду №16 від 01.07.2014 та також відсутність будь-яких інших додаткових угод чи внесення змін до даного договору підряду №16 від 01.07.2014 щодо обсягів додаткових робіт, термінів їх виконання, вартості та зміни твердого кошторису.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначає, що Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Військової частини Т0300, в результаті якої 25.01.2016 було складено ОСОБА_1 №07-06/6 про результати ревізії фінансово-господарської діяльності 18 окремого мостового загону 1 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військовій частині Т0300) за період з 01.10.2013 по 01.11.2015 (а.с.20-21), згідно з яким в ході проведеної ревізії встановлено, що при виконанні договору підряду №16 від 01.07.2014, в порушення розділу 4.2. ДСТУ-НБД1-1-2:2013 у локальному кошторисі до розрахунку договірної ціни застосовано розмір заробітної плати за одиницю виміру 62,97 грн при нормативно поточній ціні за одиницю виміру 105,94 грн. Розмір заробітної плати в акті форми КБ-2в значиться в сумі 2970,72 грн, при нормативному значенні розміру заробітної плати 4998,00 грн. У порушення настанови щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва, ДСТУ-НБД1.1-3:2013 в акті форми КБ-2в значиться сума загальновиробничих витрат у розмірі 3976,32 грн при сумі загальновиробничих витрат, розрахованих за понижуючими коефіцієнтами до І та ІІІ блоків та усередненим коефіцієнтом для врахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який сплачується підрядником у розмірі 34,7% сума загальновиробничих витрат складає 5485,00 грн. Таким чином, ревізією встановлено недоотримання фінансових ресурсів на суму 3536,00 грн, що з урахуванням 20% ПДВ складає 4243,00 грн.

18 окремим мостовим загоном 1 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Військова частина Т0300 на адресу Дочірнього підприємства “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК” було направлено листи №7/21 від 09.06.2016 та №7/41 від 09.02.2018 (а.с.22-23) з вимогою сплатити 4243,00 грн недоотриманих коштів, встановлених в ході ревізії на підставі ОСОБА_1 №07-06/6 від 25.01.2016 Державної фінансової інспекції в Закарпатській області.

Прокурор, посилаючись на п. 5.1. договору підряду №16 від 01.07.2014, згідно з яким замовник зобов’язується забезпечити технічний контроль за виконанням робіт, зазначає про порушення замовником (відповідачем) зобов’язань при виконанні договору підряду №16 від 01.07.2014, а саме: щодо внесення до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на занурення залізобетонних паль (додаток №2 до договору) та акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 невірних вихідних даних щодо розміру заробітної плати та суми загальновиробничих витрат, внаслідок чого Військовій частині Т0300 заподіяно шкоду в розмірі 4243,00 грн.

Заподіяну суму шкоди в розмірі 4243,00 грн, прокурор просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані кошти.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми свідчить, що зобов’язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Виходячи із змісту ст. 1212 Цивільного кодексу України, зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки, судом було встановлено факт укладення між Дочірнім підприємством “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК” (замовником, відповідачем по справі) та 18 окремим мостовим загоном Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) (підрядник, позивачем по справі) договору підряду №16 від 01.07.2014 з додатком № 2 локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на занурення залізобетонних паль(додаток №2 до договору) є невід’ємною частиною договору підряду №16 від 01.07.2014, а тому вимоги прокурора щодо стягнення коштів у розмірі 4243,00 грн випливають саме із договірних відносин, які виникли між сторонами при виконанні договору підряду №16 від 01.07.2014 з додатками № 1 та № 2, який не визнано недійсним в установленому чинним законодавством порядку.

Правовідносини сторін у даному спорі регулюються нормами зобов’язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 4243,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 № 910/6129/17, від 11.04.2018 № 910/7031/17, постанові Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі №923/1233/15.

За таких обставин, суд доходить висновку, що кошти в сумі 4232 грн не може бути витребувано у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані кошти.

Частиною 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік питань, які вирішує суд при ухваленні рішення. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у суду відсутнє процесуальне право встановлення в межах даної справи факту дійсності чи недійсності договору підряду №16 від 01.07.2014 з додатками № 1 та № 2.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, позивач: 18 окремий мостовий загін 1 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300) до Дочірнього підприємства “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК” про стягнення на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України на користь Військової частини Т0300 як безпідставно отриманих коштів у розмірі 4243,00 грн, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Твердження відповідача про те, що з дати укладення договору підряду №16 від 01.07.2014 строк позовної давності сплив 02.07.2017, впродовж якого позивач не звернувся до суду з захистом свого права, судом до уваги не приймається, оскільки за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.

Якщо ж під час розгляду справи буде встановлено, що у позивача немає суб'єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд повинен відмовити в позові не через пропущення позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

Оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог прокурора щодо стягнення 4243,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отриманих коштів, а тому підстави для дослідження питання пропуску строку позовної давності відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судові витрати у даній справі покладаються на прокурора, який подавав позов та сплачував судовий збір.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону, вул. Бращайків, 2, м. Ужгород, 88000, в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, позивач: 18 окремий мостовий загін 1 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0300), вул. Берег, 146, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область, 89500 (код 33114148) до Дочірнього підприємства “Укрсівербуд” Закритого акціонерного товариства “ДСК”, вул. Попова, 8-А, м. Чернігів, 14001 (код 30042170) про стягнення 4243,00 грн безпідставно отриманих коштів, відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 23.05.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

– адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

– засоби зв’язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко