Ухвала суду № 74160380, 23.05.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"23" травня 2018 р. Справа №903/847/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І.

судді Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання - Рильнику Д.М.

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність №31-3-0,6-9/62-18 від 11.01.2018 року)

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Юрась" на рішення господарського суду Волинської області від 28.02.2018р. у справі №903/847/17 (суддя Якушева О.І. повний текст складено 07.03.2018 року)

за позовом фермерського господарства "Юрась"

до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

про визнання договору оренди землі №87 від 30.05.2012р. поновленим

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Юрась" звернулося з позовною заявою до господарського суду, в якій просить визнати договір оренди землі №87 від 30.05.2012р. поновленим на тих самих умовах на строк сім років, а саме: до 30.05.2024р.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є дві підстави вважати договір оренди землі №87 від 30.05.2012р. поновленим - подання орендарем у встановлений строк заяви про поновлення договору оренди землі та фактичне користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди. В поясненнях на позов від 05.02.2018р. позивач вважає договір поновленим на той же строк і на тих же умовах на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.02.2018р. у справі №903/847/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивач просив поновити, і одночасно внести зміни у вказаний договір оренди щодо строку його дії, що суперечить положенням ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Окрім того, позивачем не подано доказів звернення до відповідача з пропозицією внести зміни в договір оренди землі під час укладання додаткової угоди щодо поновлення строку його дії на 7 троків, а також доказів подальшого узгодження таких змін з відповідачем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду Фермерське господарство "Юрась" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2018 р., в якій просить скасувати рішення суду і прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що правовою підставою позовних вимог слугувала ч. 6 ст. 33 ЗУ “Про оренду землі” у відповідності до якої у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим та той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі та його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку.

Апелянт вважає, що в даному випадку наявні усі три передумови для поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах. Зокрема, ФГ “Юрась” є діючим суб’єктом господарювання, уся діяльність якого заснована саме на використанні земельної ділянки. Як наслідок, земельна ділянка, оренда якої є предметом судового спору використовувалась позивачем як після закінчення договору оренди, так і по даний час.

При передачі земельної ділянки ФГ “ЮРАСЬ” між сторонами було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки від 30.05.2012 року. Відтак, при припиненні використання земельної ділянки та повернення її власнику мав би бути підписаний відповідний акт приймання-передачі. Факту використання земельної ділянки ФГ “ЮРАСЬ” після закінчення строку дії договору оренди відповідач не заперечував. Тобто, використання земельної ділянки після закінчення терміну дії договору знайшло свої підтвердження в ході розгляду справи судом першої інстанції. Щодо відсутності заборгованості по орендній платі ФГ “ЮРАСЬ” окрім банківських платіжних документів долучалась також довідка ГУ ДФС у Волинській області про відсутність у ФГ “ЮРАСЬ” заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів та зборів з огляду нащо відсутність заборгованості по орендній платі також підтверджується матеріалами справи.

Щодо третьої передумови для поновлення договору (відсутність заперечень з боку орендодавця) звертаємо увагу суду апеляційної інстанції на наступне. ЗУ “Про оренду землі” (ч. 6 ст.33) чітко передбачає, що заперечення орендодавця стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки надаються орендарю у формі листа повідомлення протягом місяця після закінчення строку договору оренди. Жодних листів-повідомлень про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки ФГ “ЮРАСЬ” у місячний термін після закінчення дії договору не отримувало.

В даному випадку, є наявність заперечень орендодавця у поновленні договору саме у місячний строк після закінчення терміну його дії, а не підчас дії договору.

Так, в силу положень ст.33 ЗУ “Про оренду землі” передбачено два самостійні випадки для поновлення договору оренди земельної ділянки. Враховуючи ті обставини, що підставами позовних вимог стала саме ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі” суд першої інстанції мав з'ясовувати саме ті дії сторін, що мали місце після закінчення терміну дії договору.

В даному випадку наявність заперечень орендодавця під час дії договору, на які послався суд першої інстанції, не можна вважати належними доказами заперечень наявності листа-повідомлення в поновленні договору оренди землі після закінчення строку дії договору оренди згідно ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі”.

Строк дії договору оренди землі закінчився 30.05.2017 року. Відповідно заперечення орендодавця у поновленні договору оренди мали б бути адресовані ФГ “ЮРАСЬ” у період з 30.05.2017 року до 30.06.2017 року ( у місячний термін після закінчення дії договору).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції посилався на заперечення датовані 24.04.2017 року (тобто на момент дії договору) та заперечення від 12.07.2017 року (тобто після закінчення місячного терміну встановленого ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі”).

Отже, з матеріалів справи вбачається, щодо заперечень відповідача у поновленні договору оренди землі у формі листа-повідомлення у встановлений ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі” не було.

А тому, висновки Господарського суду Волинської області викладені в оскаржуваному рішенні щодо наявності заперечень орендодавця у поновленні договору оренди (з врахуванням вимог саме ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі”) не відповідають обставинам справи.

Як на одну з підстав для відмови в задоволенні позову суд першої інстанції посилається на те, що позивач ФГ “ЮРАСЬ” звернувся до орендодавця з заявою і про поновлення договору оренди землі, і про зміну істотних умов такого договору (а саме збільшення терміну дії договору).

Такі висновки суду першої інстанції, також не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, в обґрунтування такої позиції Господарський суд Волинської області посилається на клопотання відповідача №22 від 07.04.2017 року про продовження строку договору оренди до 20 років та додаткову угоду про поновлення, де термін дії договору вказано - 7, а не 5 років.

Таке клопотання датоване 07 квітням 2017 року, тобто до закінчення терміну дії договору оренди землі.

З формулювання ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі”, яка як неодноразово вказувалось позивачем та його представником є правовою підставою позову, чітко вбачається, що в ній викладені підстави для поновлення договору, які настали після закінчення терміну його дії, а саме: відсутність заперечень орендодавця у місячний термін після закінчення строку дії договору та продовження користування земельною ділянкою орендарем. З огляду на саме таке формулювання вказаної норми матеріального права, дії орендаря (ФГ “ЮРАСЬ”), що мали місце до закінчення терміну дії договору не впливають на його поновлення на підставі ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі”, оскільки така норма не передбачає подання орендарем будь-яких клопотань та досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору. Також ч. 6 ст.33 ЗУ “Про оренду землі” не передбачає подання орендарем проекту додаткової угоди та погодження її умов орендодавцем.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається ст.30 ЗУ “Про оренду землі” у відповідності до якої зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, однак, будь-яких вимог щодо зміни умов договору оренди землі позивачем не заявлялось. А тому, судом першої інстанції безпідставно застосовано положення ст.30 ЗУ “Про оренду землі”.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Юрась" на рішення господарського суду Волинської області від 28.02.2018 року у справі №903/847/17 та призначено справу №903/847/17 до розгляду на "07" травня 2018 року.

20.04.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 року розгляд апеляційної скарги відкладався на 23.05.2018 року.

Під час розгляду апеляційної скарги у даній справі колегією суддів встановлено, що у зв'язку з необхідністю з'ясування наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновків раніше висловлених під час розгляду справ на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи предмет та підстави позову, суб'єктний склад, фактичні обставини, які формують зміст спірних земельних правовідносин, в тому числі щодо поновлення договорів оренди землі, передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №920/739/17 разом із касаційною скаргою у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

В судове засідання 23.05.2018 року з'явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з'явився.

До початку судового засідання 23.05.2018 року від Фермерського господарства "Юрась" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №903/847/17 до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №920/739/17.

Розглянувши клопотання Фермерського господарства "Юрась", колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав зупинення провадження у справі №903/847/17 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Юрась" на рішення господарського суду Волинської області від 28.02.2018 року до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №920/739/17.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі №903/847/17 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Юрась" на рішення господарського суду Волинської області від 28.02.2018 року до вирішення судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №920/739/17.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Миханюк М.В.