Постанова № 74160367, 22.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/548/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,

від ДВС: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року

у справі № 915/548/16

за скаргою ОСОБА_1 підприємства “Теплопостачання та водо каналізаційне господарство”

на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС”

до ОСОБА_1 підприємства “Теплопостачання та водо каналізаційне господарство”

про стягнення заборгованості в загальній сумі 14746978,73 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2016 р. у справі №915/548/16 стягнуто з КП “Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство” на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (далі – ДП “Енергоатом”), грошових коштів у загальній сумі 12905933 грн. 02 коп., із яких: 12264448 грн. 64 коп. – основний борг; 155002 грн. 39 коп. – сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; 116481 грн. 99 коп. – 3 % річних; 350000 грн. – пеня; 20000 грн. – штраф, а також грошові кошти в сумі 206700 грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

На підставі цього рішення Господарським судом видано наказ від 10.06.2016 р., який ДП “Енергоатом” пред’явлено для виконання.

Постановою старшого державного виконавця Відділу ДВС ОСОБА_2 від 04.10.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 52449585. 06.03.2017 року Комунальне підприємство (КП) “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” звернулось до суду зі скаргою на дії та бездіяльність у виконавчому провадженні ВП № 52449585 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – Відділ ДВС), допущені останнім у ході примусового виконання наказу від 10.06.2016 р., виданого на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2016 р. в даній справі, з урахуванням ухвали від 09.09.2016 р. про виправлення описки в указаних документах, в якій просив суд про наступне:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу ДВС від 08.02.2017 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 1311263 грн. 30 коп. з КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”;

- визнати протиправною бездіяльність Відділу ДВС у виконавчому провадженні;

- зобов’язати Відділ ДВС зупинити виконавче провадження.

Скаргу обґрунтовано тим, що, зокрема, старшим державним виконавцем Відділу ДВС ОСОБА_2 після винесення Господарським судом Миколаївської області ухвали від 31.01.2017 р. в іншій справі № 915/1327/16 про порушення провадження у справі про банкрутство боржника – КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” та офіційного оприлюднення вказаної ухвали не зупинено, у відповідності до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р., виконавче провадження ВП № 52449585, і в цьому провадженні прийнято постанову від 08.02.2017 р. про стягнення з КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” виконавчого збору в сумі 1311263 грн. 30 коп.

Постановою відділу ДВС від 24.02.2017 року зупинено вчинення виконавчих дій у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника до закінчення строку дії зазначених обставин.

Ухвалою суду від 28.03.2017 р. припинено провадження в частині вимог скарги, а саме, про зобов’язання Відділу ДВС зупинити виконавче провадження № 52449585, – у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28 березня 2018 року (суддя Коваль Ю.М.) скаргу ОСОБА_1 підприємства “Теплопостачання та водо каналізаційне господарство” на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.02.2017 р. у виконавчому провадженні № 52449585 про стягнення з КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” виконавчого збору у сумі 1311263 грн. 30 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що після оприлюднення відомостей про справу про банкрутство КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” відносно останнього процесуальні дії могли бути вчиненні лише у справі про банкрутство, а виконавче провадження належало зупинити. Ураховуючи викладене, оскаржувану постанову Відділу ДВС належить скасувати. Офіційне оприлюднення рішення суду про порушення справи про банкрутство боржника поширюється і державного виконавця, тому що наведеним вище законодавством про банкрутство передбачено, що з цього часу виконавче провадження зупиняється.

Вимоги заявника про визнання протиправною бездіяльності Відділу ДВС у виконавчому провадженні № 52449585 суд залишив без задоволення, з підстав того, що у скарзі не конкретизовано в чому полягає бездіяльність Відділу ДВС та не наведено відповідного обґрунтування. Доводи представника скаржника, що такою бездіяльністю є несвоєчасне прийняття державним виконавцем рішення про стягнення виконавчого збору суд відхилив, тому що у відповідності до наведених вище положень ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. стягнення виконавчого збору здійснюється за результатами вчинення виконавчих дій.

14.04.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року по справі № 915/548/16.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2017р. відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№1739/17 від 14.04.2017 р.) та додані до неї документи повернуто скаржнику без розгляду.

14.03.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року по справі № 915/548/16, в якій ДВС просить у задоволенні скарга КП «ТВКГ» в частині визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 02.02.2017 року у виконавчому провадженні №52449585 про стягнення з боржника виконавчого збору – відмовити в повному обсязі, справу розглядати за участі представника Департаменту ДВС МЮУ.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ДВС зазначає, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України не внесено, входить до складу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а тому Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не може виступати учасником судового процесу відповідно до вищезазначених норм господарського процесуального законодавства України, чим порушено вимоги ст. 4 ГПК України.

Проте, вищевикладена обставина не врахована господарським судом Миколаївської області при розгляді скарги ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство».

Доводи апелянта полягають у наступному.

27.09.2016 до Міністерства юстиції України надійшла заява ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Южно-українська АЕС» про відкриття виконавчого провадження.

04.10.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Перебіг строку для самостійного виконання рішення починається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною першою статті 28 Закону визначено у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Таким чином, відповідно до вимог Закону підставою для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання рішення суду в термін для самостійного виконання, що відповідно до статті 25 складає до семи днів.

Оскільки, виконавче провадження з виконання наказу відкрито на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 за № 606-ХІУ, 08.02.2017 державним виконавцем Відділу, керуючись ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 за № 1404-УШ, ст. ст. 25, 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 за № 606-ХІУ, пункту 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 за № 1404-УШ, винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1 311263,30грн, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

Отже, на думку ДВС, дії державного виконавця Відділу по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 08.02.2017 відповідають вимогам законодавства про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, Департамент ДВС МЮУ вважає, що правові підстави для задоволення скарги позивача відсутні, оскільки позивачем у справі не доведено належними та допустимими доказами в чому саме полягає порушення чи оспорення його права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року у справі № 915/548/16.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження до суду не надходило.

Додаткових заяв чи клопотань, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

В судове засідання 22.05.2017 року не з’явились представники сторін та ДВС. Зазначені особи повідомлялись належним чином про час, дату та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду уповноваженим представникам учасників процесу.

Враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а також те, що явка сторін не визнавалась обов’язковою, враховуючи, що сторони та ДВС не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.115 ГПК України, в редакції, яка діяла станом на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, звертаючись до суду зі скаргою на дії ДВС КП “Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство” просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу ДВС від 08.02.2017 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 1311263 грн. 30 коп. з КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”;

- визнати протиправною бездіяльність Відділу ДВС у виконавчому провадженні;

- зобов’язати Відділ ДВС зупинити виконавче провадження.

Судова колегія не розглядає вимогу про зобов’язання Відділу ДВС зупинити виконавче провадження, у зв’язку з тим, що ухвалою суду від 28.03.2017 р. припинено провадження в цій частині вимог скарги, вона не оскаржена та є чинною на даний час.

На підставі цього рішення Господарським судом видано наказ від 10.06.2016 р., який ДП “Енергоатом” пред’явлено для виконання.

Загальна сума заборгованості, стягнута вказаним рішенням складає 12 905 933,02 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_3 від 04.10.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 52449585 за наказом №915/548/16 та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання наказу суду з моменту винесення постанови про відкриття.

Відповідно до розпорядження старшого державного виконавця Мурихіна С.В. №52449585/20 від 09.02.2017р., 01.02.2017 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні наказу №915/548/16 надійшли грошові кошти в сумі 9 057 919,18 грн.

Із зазначених коштів платіжним дорученням від 10.02.2017 року №558 перераховано 4 150 091,38 грн. на користь стягувача згідно наказу у справі №915/548/16, 288 228,29 грн. виконавчого збору за проведення виконавчих дій (платіжне доручення №559 від 10.02.17). (а.м.о.119-121)

Також відповідно до розпорядження державного виконавця №50663862/20, в рахунок погашення заборгованості по іншому виконавчому провадженню у справі №915/1855/15 стягнуто з боржника грошові кошти у розмірі 4 006 802,32 грн., 618 093,23 грн. виконавчого збору.

Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС МЮУ ОСОБА_2 від 24.02.2017 року зупинено вчинення виконавчих дій у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника до закінчення строку дії зазначених обставин.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державним виконавцем безпідставно стягнуто з боржника грошові кошти після оголошення про порушення справи про банкрутство, з наступних мотивів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2017 р. у справі № 915/1327/16 порушено провадження про банкрутство боржника – КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” та введено в порядку ст. 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів. У цій ухвалі зазначено, що вона є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Після цього державним виконавцем Відділу ДВС у виконавчому провадженні № 52449585 винесено оскаржувану постанову від 08.02.2017 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1311263 грн. 30 коп.

З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що листом від 10.02.2017, який надійшов на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ 23.02.2017 року, арбітражний керуючий ОСОБА_4 повідомила ДВС про порушення справи про банкрутство та просила зупинити усі відкриті виконавчі провадження стосовно боржника КП «ТВКГ». (а.м.о.147).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 11 Закону "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" офіційним оприлюдненням є оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Відповідно до п.п.9, 10, 13, 15 ст.16 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.

З моменту порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судовою колегією, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 31.01.2017 р. о 17 год. 54 хв. за № 39869.

Згідно положень статті 19 вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

У відповідності до ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що інформація щодо порушення справи про банкрутство КП «ТВКГ» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відображена на офіційних сайтах згідно чинного законодавства України, а тому є загальновідомою та загальнодоступною.

Таким чином, після оприлюднення відомостей про справу про банкрутство КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” відносно останнього процесуальні дії могли бути вчиненні лише у справі про банкрутство, а виконавче провадження по даній справі підлягало обов’язковому зупиненню.

Це пов’язано з тим, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 « Про судову практику в справах про банкрутство).

Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, якими саме доказами боржник зобов’язаний повідомляти державного виконавця про обставини обов’язкового зупинення виконавчого провадження, так само це не передбачено Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд у постанові від 28.03.2018 року у справі №922/1798/14, від 28.03.2018 року у справі №915/1855/15 .

Отже, враховуючи, що списання коштів платіжними дорученнями від 10.02.2017 року №558 та №559 було здійснено державним виконавцем вже після порушення ухвалою суду від 31.01.2017 справи про банкрутство та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 підприємства “Теплопостачання та водо каналізаційне господарство”, судова колегія доходить висновку про неправомірність вказаних дій та незаконне зарахування суми коштів в розмірі 4 150 091,38 грн. на рахунок стягувача та 288 228,29 грн. виконавчого збору на рахунок ДВС.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій державної виконавчої служби щодо примусового звернення стягнення коштів боржника 01.02.2017 у виконавчому провадженні №52449585 в період з 01.02.2017 (наступний день після порушення справи про банкрутство боржника) по 24.02.2017 (закінчення виконавчого провадження).

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні вимоги заявника про визнання протиправною бездіяльності Відділу ДВС у виконавчому провадженні № 52449585, з підстав того, що у скарзі не конкретизовано, в чому полягає бездіяльність Відділу ДВС та не наведено відповідного обґрунтування.

Доводи представника скаржника, що такою бездіяльністю є несвоєчасне прийняття державним виконавцем рішення про стягнення виконавчого збору суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, тому що у відповідності до наведених вище положень ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. стягнення виконавчого збору здійснюється за результатами вчинення виконавчих дій.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги, у зв’язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284, 343 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року у справі № 915/548/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строки, передбачені ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2018 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.М. Головей

Суддя С.І. Колоколов