Постанова № 74160351, 17.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Справа № 922/3636/17

Колегія суддів у складі:головуючий суддя Тарасова І.В.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Кладько А.С.

за участю представників:

позивача - Волошин А.В., договір про надання правової допомоги (витяг) № 18/1-1 від 03.01.18

відповідача - Філатов П.А., довіреність № 1 від 01.06.17

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків (вх.№ 380Х/2-8)

на рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17 (суддя Шатерніков М.І., повний текст рішення складено 02.02.2018)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків

до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків

про стягнення 941518,50 грн. -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Харківський завод транспортного устаткування" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" заборгованості у розмірі 941518,50 грн., яка складається з 885827,16 грн. основного боргу з орендної плати, 10415,28 грн. - 3% річних, 45276,06 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 5/62-А від 25.08.2004 щодо своєчасної оплати орендних платежів за період з серпня 2016 по липень 2017 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17 в позові відмовлено повністю.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17 скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування" задовольнити. Судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема на безпідставність висновку суду про те, що сторони не виконали встановлений умовами договору та статтею 795 Цивільного кодексу України обов'язок щодо складання акту приймання-передачі об'єкту оренди, фактично не вступили в орендні правовідносини, оскільки зазначений акт був складений, але у зв'язку з його втратою, позивач не мав змоги його надати. При цьому скаржник також зазначає, що суд не надав належної оцінки доказам фактичної передачі орендованого майна відповідачеві та його використання останнім, зокрема підписаному сторонами акту здачі - приймання частини орендованого майна від 31.10.2015, доказам проведення відповідачем часткової орендної плати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування" на рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17; встановлено сторонам строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив; розгляд справи призначено на 24.04. 2018 року.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу (вх. №2636) в якому він спростовує наведені скаржником доводи, заперечує повністю вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17 законним та прийнятим за умов повного дотримання норм матеріального та процесуального права. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

В судовому засіданні 24.04.2018 було оголошено перерву до 17.05.2018 року.

10.05.2018 представником відповідача до суду апеляційної інстанції надано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме, копії заяви про скоєння злочину в порядку ст. 214 КПК України на ім'я військового прокурору Харківського гарнізону; копії заяви про скоєння злочину на ім'я начальника ВСП ГУНП у Харківській області), оригінали нотаріально засвідчених заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підтвердження достовірності їх письмових пояснень, наданих до господарського суду під час розгляду справи №922/3636/17, а також копії листа до Президента України (вих.№221 від 23.05.2017) з приводу розкрадання представниками ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» майна державного підприємства. Надання вказаних документів до суду апеляційної інстанції відповідач обґрунтовував тим, що питання стосовно достовірності пояснень колишніх керівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виникало під час розгляду справи судом першої інстанції, а на обставини звернення відповідача до правоохоронних органів з приводу виведення бюджетних коштів з рахунків ДП «Харківський завод транспортного устаткування» відповідач посилався у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 17.05.2018 представник ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17 без змін.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.08.2004 року між Приватним акціонерним товариством "Харківський завод транспортного устаткування" (позивач, орендодавець) та Державним підприємством "Харківський завод транспортного устаткування" (відповідач, орендар) укладено договір оренди нежилих приміщення № 5/62-А.

Протягом дії договору сторонами неодноразово вносились зміни до п. 1.1 договору щодо визначення предмету оренди.

У відповідності до п. 1.1. Договору, з урахуванням внесених до цього п. додатковими угодами змін, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 4794,9 кв.м.: частину арочного з.б. складу, літ. "М/2-1", інв. № 49-А площею 1052,0 кв.м; частину арочного з.б. складу, літ. "Г/2-1", інв. № 50-А площею 432,0 кв.м; частину арочного з.б. складу, літ. "Д/2-1", інв. № 51-А площею 1189,0 кв.м; частину арочного з.б. складу, літ. "Н/2-1", інв. № 52-А площею 689,0 кв.м; частину арочного з.б. складу, літ. "Я/1-1", інв. № 53-А площею 100,0 кв.м; частину збірно-розбірного складу, літ. "Ф/2-1", інв. №60-А площею 246,0 кв.м; частину складу СА-1, літ. "Л/2-І", інв. № 67-А площею 478,0 кв.м; частину складу, літ. "І/2-1", інв. № 77-А площею 364,0 кв.м; частину складу, літ. "К/2-1", інв.№ 64-А площею 200,0 кв.м; частину будівлі АЗС, літ. "О/1-1", інв. № 20-А площею 44,9 кв.м, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3, що знаходиться на балансі Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування". Цільове призначення орендованого приміщення: розміщення складів.

Відповідно до п.2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з пунктом 3.2 Договору №5/62-А за оренду приміщення орендар щомісячно вносить плату у розмірі 990 грн. 05 коп., із розрахунку 1 грн. 81 коп. за 1 кв.м площі, у т.ч. ПДВ 20% - 198 грн. 01 коп.

Відповідно до Додаткового договору № 1 від 01.03.2005р. до Договору №5/62-А від 25.08.2004 року за оренду приміщення орендар щомісячно вносить плату у розмірі 15753 грн. 36 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 2625 грн. 56 коп.

Відповідно до Додаткового договору № 2 від 01.05.2007р. до Договору №5/62-А від 25.08.2004 року за оренду приміщення Орендар щомісячно вносить плату у розмірі 39383 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 6563 грн. 90 коп.

Відповідно до Додаткового договору № 3 від 01.08.2010р. до Договору №5/62-А від 25.08.2004 року за оренду приміщення Орендар щомісячно вносить плату у розмірі 37255 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ 20%, із розрахунку 6 грн. 00 коп. за 1 кв.м приміщення.

Відповідно до Додаткового договору № 4 від 01.09.2010р.до Договору №5/62-А від 25.08.2004 за оренду приміщення орендар щомісячно вносить плату у розмірі 37251 грн. 60 коп., у т.ч. ПДВ 20%, із розрахунку 6 грн. 00 коп. за 1 кв.м приміщення.

Відповідно до Додаткового договору № 5 від 01.03.2011р. до Договору №5/62-А від 25.08.2004 за оренду приміщення орендар щомісячно вносить плату у розмірі 27569 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 20%, із розрахунку 6 грн. 00 коп. за 1 кв.м приміщення.

Відповідно до Додаткового договору № 6 від 01.04.2011р. до Договору №5/62-А від 25.08.2004 за оренду приміщення орендар щомісячно вносить плату у розмірі 28769 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 20%, із розрахунку 6 грн. 00 коп. за 1 кв.м приміщення.

Відповідно до Додаткової угоди № 7 від 01.01.2014 р. до Договору № 5/62-А від 25.08.2004 року за оренду приміщення орендар щомісячно вносить плату у розмірі 47 949 грн. 00 коп. у т.ч. ПДВ 20%, із розрахунку 6 грн. 00 коп.

Згідно з Актом здачі-приймання орендованого майна від 31.10.2015 року ДП "ХЗТУ" повернуло частину складу СА-1 площею 478,00.

Відповідно до пункту 5.2. Договору Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки та збори, передбачені законодавством України. Орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця. (п. 3.3 Договору)

Пунктом 3.4 Договору сторони визначили, що сума орендної плати оформляється шляхом щомісячного підписання Сторонами актів виконаних робіт, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 10.1 вказаного Договору, сторони узгодили, що строк оренди складає 11 місяців з дати його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Відповідно пункту 10.6 Додаткової угоди до Договору № 5/62-А у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на кожний наступний термін і на тих самих умовах.

Звертаючись до господарського суду Харківської області позивач зазначав, що в порушення умов п. 3.2., 3.3., п. 5.2. укладеного договору оренди нежитлових приміщень № 5/62-А від 25.08.2004, відповідач сплату орендних платежів здійснює частково , але не в повному обсязі, у зв'язку з чим, за період з серпня 2016 року по липень 2017 у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 885827,16 грн., які він просив стягнути як основний борг разом із нарахованими на нього в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, інфляційними втратами в сумі 45276,06 грн. та 3% річних в сумі 10415,28 грн. за період прострочення з 10.09.2016 р. по 27.10.2017 р.

Суд першої інстанції в обґрунтування рішення про відмову у задоволенні позовних вимог дійшов висновку про те, що сторони, не виконавши встановлений умовами договору обов'язок щодо складання акту приймання-передачі об'єкту оренди, фактично не вступили в орендні правовідносини за спірним договором оренди, що позбавляє позивача права на нарахування орендної плати за цим договором, що відповідно узгоджується з вимогами ст. 795 Цивільного кодексу України щодо оформлення передачі об'єкту оренди у найм актом, який підписується сторонами договору та з підписанням якого починається обчислення строку дії договору оренди. Крім того, надавши оцінку документальним доказам, наданим сторонами, дійшов висновку, що позовні вимоги не можуть вважатись обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В частині 1 статті 627 ЦК України вказано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1-3 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

За правилами визначеними в частині 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до статті 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Статтею 793 ЦК України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону. (ст. 794 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Спірний договір № 5/62-А від 25.08.2014 за своєю правовою природою є договором найму будівлі або іншої капітальної споруди як різновид договору найму (оренди) і до нього застосовуються спеціальні норми глави 58 ЦК України. Загальні положення про найм (оренду) застосовуються до такого договору субсидіарно, якщо спеціальними правилами не встановлено інше.

Згідно з ч.1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Виходячи з положень ч.1 ст.638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За змістом наведених правових норм, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Частиною 2 ст.640 ЦК України встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини, є стаття 795 Цивільного кодексу України, яка визначає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, відповідно до статей 640 та 795 ЦК України, момент вчинення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) пов'язується з передачею майна у найм лише шляхом підписання сторонами відповідного документу (акту), тобто саме підписаний сторонами акт приймання-передачі є допустимим доказом того, що орендар прийняв нерухоме майно в фактичне користування у стані, що повністю його задовольняє на момент передачі та саме з цим моментом ч. 2 статті 640 Цивільного кодексу України пов'язується момент укладення договорі та момент, з якого починається обчислення строку договору найму.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 795 ЦК України, єдиним обов'язковим етапом, яким завершується процедура передання (повернення) об'єкту найму, є її документальне оформлення.

Передання (повернення) об'єкта найму оформлюється відповідним документом, яким, як правило, є акт приймання-передачі. Закон не встановлює вимог до реквізитів, змісту та форми акта. Головне, щоб цей документ був підписаний сторонами договору найму. При цьому, враховуючи призначення акта як документа, яким засвідчується факт передання (повернення) об'єкта, в ньому мають бути чітко та детально зафіксовані ті дані про об'єкт найму, що дозволять сторонам уникнути спору щодо належного виконання ними своїх обов'язків, зокрема, детальний опис об'єкта, його місцезнаходження, вартість на момент передання (повернення), рівень зносу, технічні, санітарні та інші характеристики.

Як вбачається з умов договору оренди № 5/62-А від 25.08.2004 у п. 2.1. договору сторони визначили, що орендар вступає у строкове платне користування майном за цим договором у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Крім того, пунктом 2.4. договору сторони узгодили, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Таким чином, виходячи з умов договору, складання акту приймання-передачі майна, сторони визначили як обов'язкову умову, що підтверджує передачу майна орендодавцем та його прийняття в користування орендарем, що також кореспондується з приписами ч. 1 ст. 795 ЦК України. При цьому, в силу умов договору № 5/62-А, обов'язок із складання такого акту було покладено саме на позивача.

Суд наголошує на тому, що виходячи з положень ч. 1 ст. 795 ЦК України, за способом укладення договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) є реальним правочином, для укладення якого, поряд зі згодою сторін, необхідне вчинення фактичних дій, отже, виходячи з приписів ч. 1 ст. 795 ЦК України, належним чином оформлений процес передання (повернення ) будівлі або іншої капітальної споруди є підставою для виникнення (припинення) прав та обов'язків орендаря за договором найму.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги допустимості доказів, а саме, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом апеляційної інстанції до договору оренди №5/62-А від 25.08.2004 неодноразово вносились зміни щодо предмету договору.

Зокрема, відповідно до додаткового договору № 1 від 01.03.2005 до договору оренди № 5/62-А від 25.08.2004, п. 1.1. договору було викладено в наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - арочні ж.б. склади інв. №№ 49-54, будівлі АЗС інв. № 20, збірно-розбірний склад інв. №60, склад СА-1 інв. № 67 (далі - Майно), загальною площею 6563,9 м2, розміщене за адресою вул. Достоєвського, 3.

Додатковим договором №3 від 01.08.2010 до договору № 5/62-А від 25.08.2004, сторони визначили, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 6209,2 м2 - арочний з.б. склад, літ. "М/2-1", інв. № 49-А площею 1268,8 м2, арочний з.б. склад, літ. "Г/2-1", інв. № 50-А площею 720,1 м2, арочний з.б. склад, літ. "Д/2-1", інв. № 51-А площею 1840,7 м2, арочний з.б. склад; літ. "Н/2-1", інв. № 52-А площею 1141,1 м2, арочний з.б. склад, літ. "Я/1-1", інв. № 53-А площею 306,7 м2, збірно-розбірний склад, літ. "Ф/2-1", інв. № 60-А площею 383,3 м2, склад СА-1, лит. "Л/2-1", інв. № 67-А площею 503,0 м2, частину будівлі АЗС, літ. "0/1-1", інв. № 20-А площею 45,5 м2, а саме: приміщення № 6 площею 33,0 м2, приміщення № 5 площею 8,0 м2, частину приміщення № 4 площею 4,5 м2, (далі - Майно), розміщене за адресою вул. Достоєвського, 3.

У відповідності до додаткового договору №4 від 01.09.2010, п. 1.1. договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуальні визначене майно загальною площею 6208,6 м2 - арочний з.б. склад, літ. "М/2-1", інв. № 49-А площею 1268,8 м. кв., арочний з.б. склад, літ. "172-1", інв. № 50-А площею 720,1 м2, арочний з.б. склад, літ. "Д/2-1", інв. № 51-А арочний з.б. склад площею 1840,7 м.кв., арочний з.б. склад , літ. «Н/2-1», інв. №52-А площею 1141,1 м.кв., арочний з.б. склад "Я/1-1", інв. № 53-А площею 306,7 м2, збірно-розбірний склад, літ. "Ф/2-1Т, інв. № 60-А площею 383,3 м2, склад СА-1, літ. "Л/2-1", інв. № 67-А площею 503,0 м2, частину будівлі АЗЄ, літ. "0/1-1", інв. № 20-А площею 44,9 м2, а саме: приміщення № 6 площею 33,0 м2, приміщення №4 площею 11,9 м2, (далі - Майно), розміщене за адресою вул. Достоєвського, 3.

Додатковим договором №5 від 01.03.2011, п. 1.1. договору оренди викладено в наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 4594,9 м2 - частину арочного з.б. складу, літ. "М/2-1", інв. № 49-А площею 1052,0 м2, частину арочного з.б. складу, літ. "ГУ2-1", інв. № 50-А площею 432,0 м2, частину арочного з.б. складу, літ. "Д/2-1", інв. № 51-А площею 1189,0 м2, частину арочного з.б. складу, літ. "Н/2-1", інв. № 52-А площею 689,0 м2, частину арочного з.б. складу, літ. "Я/1-1", інв. № 53-А площею 100,0 м2, частину збірно-розбірного складу, літ. "Ф/2-1", інв. № 60-А площею 246,0 м2, частину складу СА-1, лит. "Л/2-1", інв. № 67-А площею 478,0 м2, частину складу, літ. "1/2-1", інв. № 77-А площею 364,0 м2, частину будівлі АЗС, літ. "0/1-1", інв. № 20-А площею 44,9 м2, а саме: приміщення № 6 площею 33,0 м2, приміщення № 4 площею 11,9 м2„ (далі - Майно), розміщене за адресою вул. Достоєвського, 3.

Додатковим договором №6 від 01.04.2011, п. 1.1. договору оренди, сторони визначили у наступній редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно загальною площею 4794,9 м2 - частину арочного з.б. складу, літ. "М/2-1", інв. №49-А площею 1052,0 м2, частину арочного з.б. складу, літ. "Г/2-1", інв. № 50-А площею 432,0 м2, частину арочного з.б. складу, літ. "Д/2-1", інв. № 51-А площею 1189,0 м2, частину арочного з.б. складу літ. "Н/2-1", інв. № 52-А площею 689,0 м2, частину арочного з.б. складу, літ. "Я/1-1", інв. № 53-А площею 100,0 м2, частину збірно-розбірного складу, літ. "Ф/2-1", інв. № 60-А площею 246,0 м.кв., частину складу СА-1, лит. "Л/2-1", інв. № 67-А площею 478,0 м2, частину складу, літ. "1/2-1", інв.№ 77-А площею 364,0 м2, частину складу площею 200,0 м2, літ. "К/2-1', інв. № 64-А, частину будівлі АЗС, літ. "0/1-1", інв. № 20-А площею 44,9 м2, а саме: приміщення № 6 площею 33,0 м.кв., приміщення №4 площею 11,9 м.кв., розташоване за адресою вул. Достоєвського, 3.

Додатковим договором №7 від 01.01.2014, п.1.1. договору оренди викладено в наступній редакції: ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає, а ОРЕНДАР приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 4794.9 м.кв. - частину арочного з.б. складу площею 1052,0 .м.кв., літ. «М/2-1», інв.. Х« 49-А. частину арочного з.б. складу площею 432,0.м.кв., літ. «Г/2-1», інв. №50-А, частину арочного-з.б. складу площею 1189,0 м.кв., літ. «Д/2-1», інв.. № 51-А, частину арочного з.б. складу'тілощею 689,0 м.кв., літ. «Н/2-1», інв.. № 52-А, частину арочного з.б. складу площею 100.0 м.кв.. літ. .«Я/1-1», інв.. № 53-А, частину збірно-розбірного складу площею 246.0 м.кв., літ. «Ф/2-1», інв. №60-А, частину складу СА-1 площею 478,0 м.кв., літ. « Л/2-1»; інв.. До 67-А. частину складу площею 364,0 м.кв., літ. « 1/2-1», інв. № 77-А, частину складу площею 200,0 м.кв., літ. «К/2-1», інв. № 64-А,-частину будівлі АЗС площею 44,9 м.кв., літ. « 0/1-1», інв,. № 20-А , (далі - Майно), розміщене за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського.З, що знаходиться на балансі ОРЕНДОДАВЦЯ.

В той же час, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем ані до суду першої, ані апеляційної інстанції не надано доказів, що підтверджують належне виконання ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» умов п. 2.1., п. 2.4. договору щодо складання акта приймання-передачі майна як на момент укладення договору, так і на момент узгодження сторонами умов договору оренди у інших редакціях, шляхом укладення додаткових угод, отже, майно у користування відповідачу на виконання саме спірного договору оренди не передавалось та з оренди не вилучалось.

В апеляційній скарзі апелянт наголошував, що акт приймання-передачі майна сторонами був складений, але у зв'язку з його втратою ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» не має змоги його надати. При цьому, вважав, що судом першої інстанції не надано належної оцінки підписаному сторонами акту здачі - приймання частини орендованого майна від 31.10.2015, доказам проведення відповідачем часткової орендної плати та наданим позивачем до матеріалів справи актам виконаних робіт за 2013-2017 роки та платіжним дорученням, згідно яких протягом 2014-2017 років ДП «Харківський завод транспортного устаткування» на користь ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» було сплачено кошти за договором оренди № 5/62-А від 25.08.20104. Як вважав скаржник, підписуючи Акти виконаних робіт , відповідач погодився з умовами договору та почав його виконувати, сплату коштів по договору відповідачем не спростовано.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту передачі орендованого майна відповідачу та його використання останнім, позивачем до матеріалів справи було надано копію Акту здачі - приймання орендованого майна від 31.10.2015 з якого вбачається, що ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» (орендодавець) прийняв, а ДП «Харківський завод транспортного устаткування» (орендар) повернув окреме, індивідуально визначене майно - частину складу СА-1 площею 478,00 м2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 3.

Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка №06-12/30 від 27.04.2012 зустрічної перевірки ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ДП «Харківський завод транспортного устаткування» за період з 01.04.2011 по 31.12.2011, з якої вбачається, що між ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» як орендодавцем та ДП «Харківський завод транспортного устаткування» як орендарем укладено 9 договорів оренди. З листа ДП «Харківський завод транспортного устаткування» №106 вбачається, що станом на 21.03.2017 укладених договорів оренди між позивачем та відповідачем вже було 10. (а.с. 163 т. 1 )

В той же час, наданий позивачем Акт здачі-приймання орендованого майна від 31.10.2015 (зворотній а.с. 32 т. 1) не містить посилання на номер договору оренди.

Також, факт користування відповідачем орендованим майном за договором № 5/62-А позивач підтверджував наданими копіями банківських виписок (а.с. 55-62 т. 1) в яких міститься позначка про сплату відповідачем орендної плати на користь ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування».

Дослідженням судом банківських виписок встановлено, що призначенням платежу з боку ДП «Харківський завод транспортного устаткування» зазначено «орендна плата дог. № 5/62-А від 25.08.2014». Разом з тим, правовідносини сторін у даному спорі врегульовані договором № 5/62-А, що укладений сторонами у 2004 році, а тому вказані документи не можуть бути прийняті судом в якості доказів, що підтверджують сплату вказаних орендних платежів саме за договором № 5/62-А від 25.08.2004.

Крім того, суд не може прийняти посилання скаржника на вищенаведені акти здачі-прийняття наданих послуг за період з 2013 по 2017 як на факт передання майна в оренду саме за договором № 5/62-А від 25.08.2004, оскільки чинним законодавством момент початку обчислення строку договору найму, пов'язується саме з фактом передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), яке оформляється відповідним актом. При цьому, аналіз змісту умов договору оренди № 5/62-А від 25.08.2004 свідчить про те, що лише підписання сторонами акта приймання-передачі є підтвердженням того, що орендар прийняв у фактичне користування індивідуально визначене майно. В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі приміщення, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств. Таким чином, користування відповідачем спірними приміщеннями не підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому, суд враховує надані відповідачем до суду апеляційної інстанції документальні докази з приводу звернення із заявами до військового прокурора Харківського гарнізону, начальника ВСП ГУНП у Харківській області з приводу скоєння колишніми керівниками ДП «Харківський завод транспортного устаткування» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підписували вищенаведені акти здачі-прийняття наданих послуг за спірним договором, дій, направлених на розкрадання майна державного підприємства.

Зважаючи на наведені підстави, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника про те, що передання спірних приміщень в оренду підтверджується актом про часткове повернення орендованого майна з оренди, доказами здійснення відповідачем часткової сплати орендної плати, актами здачі-прийняття наданих послуг по оренді нежитлових приміщень.

Крім того, суд вважає, що місцевим господарським судом правомірно не прийнято в якості належних доказів надані позивачем листування сторін щодо можливості доступу працівників відповідача до складів ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» (а.с. 165-180 т.1), оскільки дослідженням матеріалів по справі встановлено укладення між ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» та ДП «Харківський завод транспортного устаткування» декількох договорів оренди, отже, визначити до яких саме складів та за яким саме договором просив надати доступ відповідач не вбачається можливим.

Суд критично ставиться до письмових пояснень працівників ПАТ "Харківський завод транспортного устаткування" та ДП "Харківський завод транспортного устаткування" з приводу фактичного виконання сторонами умов договору оренди № 5/62-А від 25.08.2004, оскільки вони містять суперечливу інформацію, спростовують одне одного та не є належними доказами у справі.

Таким чином, з огляду на те, що передання у користування відповідачу майна за спірним договором не підтверджено належними та допустимими доказами, а саме, акт приймання-передачі майна на виконання п. 2.1. договору сторонами не підписувався та до матеріалів справи не надано, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача орендної плати за договором № 5/62-А оренди нежитлових приміщень від 25.08.2004.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку , що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача- без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування"залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2018 по справі №922/3636/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на дане судове рішення може бути подана до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст постанови складено 22.05.2018 р.

Головуючий суддя Тарасова І.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.