Постанова № 74160238, 21.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа№ 910/14366/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання Шмиговська А.М.

представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України»

на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2017 р.

у справі № 910/14366/17 (судя Сташків Р.Б.)

за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Департамент житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» про стягнення суми невикористаного авансу з урахуванням ПДВ у розмірі 704970,00 грн. за договором підряду №26/2 від 02.12.2016 р. та 3379,99 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не надано позивачу документи на підтвердження використання коштів авансу та не повернув вказані кошти, чим порушив вимоги п.п. 4.3.1 та 4.3.2 договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2017 р. у справі №910/14366/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 704970,00 грн. заборгованості, 3379,99 грн. пені та 10625,25 грн. судового збору.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2017 р. повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні 23.04.2018 р. представник відповідача був присутній та повідомив, що повністю підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представники сторін, станом на день проведення судового засідання 21.05.2018 р., були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Судова кореспонденція була направлена сторонам у справі на адреси, що містяться в матеріалах справи та в апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 273 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників сторін, оскільки відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 р. та від 23.04.2018 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», вводяться в дію зміни до відповідних процесуальних законів. Зокрема, відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням викладеного, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» здійснено за приписами ГПК України в новій редакції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.12.2016 р. між Департаментом житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, як замовником, та ТОВ «Екосистеми України», як підрядником, було укладено договір підряду № 26/1 (з додатковими угодами до нього), за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи по проекту «Реконструкція 5-ти поверхового житлового будинку по вул. Визволителів Донбасу, 29, у м. Бахмут Донецької області (проект «Теплий будинок»), а замовник - прийняти та оплатити роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. договору, розрахунки за ним проводяться шляхом надання авансу та оплати за фактично виконані роботи. Замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника після підписання сторонами договору аванс у розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт з урахуванням ПДВ, що складає 704970,00 грн. на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів. Підрядник зобов'язався використати одержаний аванс відповідно до вимог п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 протягом трьох місяців з дня отримання, а по закінченню терміну невикористані кошти авансу повертаються замовнику.

Підтвердженням використання коштів отриманого авансу є акти виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ2 і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ3 (п. 4.3.2. договору).

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем умов договору, а саме сплата ним 27.04.2017 р. авансу в розмірі 704970,00 грн. на рахунок відповідача, у зв'язку з чим використання даного авансу мало бути здійснено до липня 2017 року включно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на відсутність підтвердження виконання підрядних робіт позивачем було направлено на адресу відповідача лист від 30.10.2017 р. № 02/750 щодо розірвання договору на підставі п. 11.8.4., згідно якого замовник має право розірвати в односторонньому порядку договір після відповідного письмового повідомлення за 30 календарних днів у разі, якщо підрядник не виконує умови цього договору, а також виконує доручену йому роботу неякісно (з відступленням від проектно-кошторисної документації, діючих будівельних норм і правил, вимог замовника).

У своїй апеляційній скарзі, відповідач послався на те, що неодноразово направляв позивачу акти виконаних підрядних робіт КБ2 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ3. Проте, в матеріалах справи наявні докази відправлення цих актів лише 13.11.2017 р., тобто після відмови позивача від договору, у зв'язку з чим оцінюються колегією суддів критично.

Крім того в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що не отримав дозвільну документацію на виконання будівельних робіт на «Об'єкт» та проектно-кошторисну документацію на виконання робіт по договору № 26/1 від 02.12.2016 «Реконструкція 5-ти поверхового житлового будинку по вул. Визволителів Донбасу, 29 у м. Бахмут Донецької області (проект «Теплий будинок»)». Проте вказані твердження не відповідають дійсності.

Повноваження замовника за зазначеними проектами делеговані департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 19.09.2016 р. № 818 «Про організацію реалізації деяких положень розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року № 548» (із змінами). Замовниками будівництва згідно експертного звіту від 27.01.2016 № 29/16. виданого експертною організацією ТОВ «Експертиза ЗО» (міститься в матеріалах справи), є КП «Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг», Донецька область, м. Артемівськ (а.с.139).

Так, своїм листом від 16.05.2017 р. № 73 (міститься в матеріалах справи), ТОВ «Екосистеми України» звернулось до начальника ЖКГ м. Бахмут для отримання відповідно до умов договору підряду проектної документації з утеплення фасадів житлових будинків за адресами вул. Визволителів Донбасу, 29, вул. Декабристів, 29, вул. Декабристів. 31, вул. Леваневського, 164 м. Бахмут. Згідно листа КП «Бахмутська житлова управляюча компанія» від 29.05.2017 р. № 01-0759/13 типовий проект наданий прорабу ТОВ «Екосистеми України» ОСОБА_3

Крім того, в письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи позивач зазначив, що Бахмутською міською радою неодноразово проводились наради з питань реалізації інфраструктурних проектів по м. Бахмут за участю представників департаменту, Бахмутської міської ради, підрядних організацій, технічного нагляду, в тому числі ТОВ «Екосистеми України», про що свідчать протоколи робочих нарад (містяться в матеріалах справи). Будь-яких нарікань від ТОВ «Екосистеми України» щодо відсутності проектно-кошторисної документації не надходило. Також, ФОП Кудряшовим Є.М., що здійснює технічний нагляд за будівництвом (що вбачається з матеріалів справи), були надані приписи щодо усунення недоліків по роботах (містяться в матеріалах справи), з чого вбачається, що проект був наданий.

Що стосується надання декларації на початок виконання робіт, то остання була оформлена 28.02.2017 р. № ДЦ083170591876, про що вказано на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Крім того, 30.10.2017 позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про розірвання договору № 26/1 від 02.12.2016 р. на виконання робіт по проекту «Реконструкція 5-ти поверхового житлового будинку по вул. Визволителів Донбасу, 29 у м. Бахмут Донецької області (проект «Теплий будинок»)» в односторонньому порядку на підставі п. 11.8.4. договору у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, зриву графіків робіт, відсутності підтвердження використання коштів отриманого авансу актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ 3, та не повернуло невикористані кошти.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача щодо повернення коштів невикористаного авансу за договором підряду № 26/1 від 02.12.2016 р. оцінюються колегією суддів критично.

Отже, наведені заперечення відповідача не можуть бути належним обґрунтуванням для відмови позивачу в поверненні авансу, з урахуванням того, що в установлений договором строк після отримання від позивача належної суми авансу відповідач доказів виконанням ним підрядних робіт не надав, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем зобов'язань за договором протягом цього строку не висловлював, у зв'язку з чим безпідставно порушив договірні зобов'язання. Таким чином, оскільки відповідач в установлений договором строк не надав доказів виконання робіт та використання авансу, такі невикористані грошові кошти авансу підлягають поверненню позивачу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми невикористаного авансу з урахуванням ПДВ у розмірі 704970,00 грн. за договором підряду №26/2 від 02.12.2016 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3379,99 грн. пені.

Згідно п.п. 7.1, 7.2, 7.3, 7.4 договору, підрядник несе відповідальність за будь-які порушення по виконанню договору.

За невиконання чи неналежне виконання робіт з даного договору підрядник несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У випадку невиконання підрядником зобов'язань, передбачених у п.п. 4.2, 4.3 договору, за кожний день порушення замовником застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ.

За порушення строків виконання робіт при наявності вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни невиконаних робіт за кожен день прострочки.

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що пеню, розраховану позивачем за період з 27.07.2017 р. по 09.08.2017 р., було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 3379,99 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2017 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2017 р. у справі №910/14366/17 залишити без змін.

Справу №910/14366/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, що передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк

Повний текст постанови суду складено 23.05.2018 р.