Постанова № 74160187, 21.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа№ 910/23682/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну

скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р.

у справі № 910/23682/17 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоконал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котрис»

про стягнення 48 213,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" про стягнення 48 213,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №530/05/14-14 від 10.04.2014р. в частині виконання робіт у встановлений договором строк, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, сплачених ним в якості авансу, однак, останнім зазначені грошові кошти повернуто не було.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі № 910/23682/17 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" про стягнення 48 213,90 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі № 910/23682/17 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" на користь Приватного акціонерного товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" кошти в розмірі 48 213 грн. 90 коп.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Алданова С.О., Зубець Л.П.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Судом першої інстанції справа № 910/23682/17 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018 р. у справі № 910/23682/17. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 19.04.2018р. Роз'яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

19.04.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі № 910/23682/17 - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

10.04.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котрис" (підрядник) було укладено договір підряду №530/05/14-14 (надалі -Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з коригування робочого проекту: "Модернізація системи автоматики обладнання цеху швидких фільтрів Управління експлуатації Дніпровської водопровідної станції", згідно технічних умов (додаток №1) до цього договору, який є його невід'ємною частиною, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного договору.

Згідно з п.2.1 Договору, ціна договору визначається на підставі кошторису (додаток №2) та протоколу узгодження договірної ціни (додаток №3), що є невід'ємними частинами даного договору, і складає 160 712,15 грн., у тому числі податок на додану вартість 20% - 26 785,36 грн.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Статтею 887 Цивільного кодексу України передбачено за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до приписів ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, в тому числі, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата вартості робіт замовник перераховує підрядникові протягом 45 календарних днів після оформлення сторонами актів виконаних підрядних робіт.

За бажанням замовника можливо авансування підрядних робіт (п. 3.2. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Котрис" грошові кошти на суму 48 213,90 грн. в якості оплати за коригування робочого проекту за Договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №4218 від 29.10.2014р.

Отже, за таких обставин, позивачем було реалізовано право на авансування підрядних робіт відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Позивач стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Котрис" роботи, у погоджений між сторонами строк до 31.12.2014р., не виконані, у зв'язку з чим 21.08.2017р. позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про повернення сплачених Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошових коштів на суму 48 213,90 грн.

Відповідач проти наведених тверджень у відзиві заперечує та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Котрис" було належним чином виконано свої обов'язки за договором №530/05/14-14 від 10.04.2014р. та на виконання умов означеного правочину передано, а представником позивача прийнято робочий проект "Модернізація системи автоматики обладнання цеху швидких фільтрів Управління експлуатації Дніпровської водопровідної станції" відповідно до накладної від 07.06.2016р., і, як наслідок, відсутні підстави для повернення перерахованих позивачем в якості авансу грошових коштів. Навпаки, на думку відповідача, у позивача наявна заборгованість перед відповідачем на суму 112 498,25 грн. за виконані останнім роботи. Також, як зазначив відповідач, між сторонами неодноразово погоджувались розбіжності, надавались зауваження до названого проекту, про що свідчить долучене відповідачем до відзиву листування між контрагентами.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (за замістом ст.890 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами Договору відповідач зобов'язався на свій ризик виконати роботи з коригування робочого проекту: "Модернізація системи автоматики обладнання цеху швидких фільтрів Управління експлуатації Дніпровської водопровідної станції", згідно технічних умов (додаток №1) до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

У п.4.1 Договору сторонами погоджено термін виконання робіт до 31.12.2014р.

Відповідно до п.4.2 Договору, передача підрядником замовнику оформленої в установленому порядку документації (у 3-х примірниках на українській мові на паперовому носії та на електронному носії) проводиться в момент підписання акту виконаних підрядних робіт.

У випадку, якщо у замовника з'являються зауваження або претензії по виконаній роботі, він має право заявити їх підрядникові та не підписувати акт виконаних підрядних робіт до усунення підрядником виявлених недоліків і, відповідно, затримати оплату (п.4.3 Договору).

При цьому, згідно п.9.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Крім цього, п.9.2 Договору визначено, що при порушенні однією зі сторін умов договору, останній може бути розірваний за вимогою іншої сторони. Про бажання розірвати цей договір одна зі сторін письмово сповіщає іншу сторону за 20 календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Тобто, з наведеного вбачається, що сторони можуть виконати свої зобов'язання протягом строку дії договору №530/05/14-14 від 10.04.2014р.

За приписами ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" направило вимогу №3576/12/36/0217 від 01.08.2017р. до відповідача в якій запропонувало відповідачу протягом 7 календарних днів з дня отримання цієї вимоги повернути сплачені позивачем за Договором грошові кошти на суму 48 213,90 грн.

Однак, текст даної вимоги не містить жодних формулювань стосовно відмови позивача від договору підряду або розірвання такого договору з ініціативи замовника, тобто таких тверджень, які вказували б на однозначний намір останнього на відмову від договору підряду в порядку положень ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України.

А тому укладений між сторонами Договір підряду є чинним, оскільки у встановленому законом порядку не розірваний.

Таким чином, у суду відсутні підстави для застосування до правовідносин сторін наслідків відмови замовника від договору, що передбачені ст.849 Цивільного кодексу України.

Посилання позивача на приписи ст.530 Цивільного кодексу України суд до уваги не приймає, оскільки положення означеної норми є загальними по відношенню до спеціальних приписів ст.849 Цивільного кодексу України, які встановлюють права замовника у випадку порушення підрядником строків виконання робіт.

В матеріалах справи наявні документи щодо проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Котрис" робіт за договором підряду, про що свідчать листи №4007/33/36/02-16 від 19.08.2016р. Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", №306 від 29.08.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис", накладна від 07.06.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис", які не були прийняті замовником в порядку розділу 4 Договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі № 910/23682/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2018р. у справі № 910/23682/17 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23682/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 22.05.2018р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова