Рішення № 74159350, 16.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2018Справа № 910/2350/18За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 35173,28 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (особисто);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення суми дивідендів та нарахованих на них втрат від інфляції та 3% річних у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань зі їх своєчасної та повної виплати.

Відповідач вимоги позову відхиляє з наведених у відзиві підстав, та зокрема, оскільки Позивач до нього з заявою (вимогою) про виплату дивідендів не звертався, і що стаття 625 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У той же час, Відповідач у судове засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників Відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка учасників справи у засідання обов'язковою не визнавалась.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні, а відтак судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи, встановлених ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦК України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів (ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Позивач є акціонером Відповідача, що підтверджується залученими до позову обмеженими виписками про стан рахунку в цінних паперах, наданих депозитарною установою ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» станом на 20.10.2014.

Статтею 41 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).

10.10.2014 відбулися позачергові загальні збори акціонерів Відповідача, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів № 22 від 10.10.2014, на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2011-2013 роки, а саме (пункт 9):

- за 2011 рік суму 2181612957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.; встановлено дату складання перелік осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів іншим акціонерам, крім НАК «Нафтогаз України», вирішено здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- за 2012 рік суму 1427836668,30 грн., що складає 99,98 % чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.; встановлено дату складання перелік осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК «Нафтогаз України», вирішено здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- за 2013 рік суму 189799785 грн., що складає 99,95 % чистого прибутку, вирішено направити на виплату дивідендів акціонерам; розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.; встановлено дату складання перелік осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20.10.2014; виплату дивідендів вирішено здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015; перерахування дивідендів акціонерам, крім НАК «Нафтогаз України», вирішено здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 указаного Закону у редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами вищеописаних рішень та виникнення у Відповідача обов'язку здійснити виплату - закінчення вставлених рішеннями строків, 20.10.2014 по 10.04.2015 відповідно, для виплати дивідендів товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, перераховує дивіденди Центральному депозитарію цінних паперів на рахунок, відкритий у Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках для зарахування на рахунки депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів для їх подальшого переказу депозитарними установами на рахунки депонентів або сплати депонентам іншим способом, передбаченим договором, а також для їх подальшого переказу депозитаріями-кореспондентами особам, які мають права на отримання доходів та інших виплат відповідно до законодавства іншої країни.

Доказів, що Відповідачем було виплачено належну Позивачу суму дивідендів у строки, встановлені вищеописаними рішеннями загальних зборів, та у порядку, передбаченому указаною редакцією ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», чинною на момент виникнення спірних правовідносин, Відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства», отримання дивідендів - це право учасника.

Обов'язки ж учасника визначені у ст. 11 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства», і серед них відсутній обов'язок акціонера висувати до емітента письмову вимогу щодо отримання нарахованих дивідендів, тому посилання Відповідача на відсутність у нього виникнення обов'язку перерахувати дивіденди, оскільки Позивач до нього не звертався, судом відхиляються.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 17.01.2018 у справі N 910/11316/17 та від 31 січня 2018 у справі N 910/8399/17.

Крім того, відповідно до ст. 537 ЦК України, боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Отже, крім встановленої вищевказаними рішеннями загальних зборів та ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» порядку виплати, Відповідач міг виконати свій обов'язок внесенням належних до виплати грошових коштів (дивідендів) у депозит нотаріуса, чого однак Відповідачем також зроблено не було.

При цьому, судом враховано, що захист цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК України повинен відбуватися у встановленому договором або законом порядку, і станом на момент звернення Позивача до суду редакція до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» змінила редакцію та звучить таким чином, що акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам.

Відтак, Позивач за законом на власний вибір вправі вимагати виплати дивідендів безпосередньо на свою користь. Відповідач кількість акцій по яким слід виплатити дивіденди, та обрахований Позивачем розмір дивідендів не спростував.

Розрахунок заборгованості з виплати дивідендів на підставі вищеописаних рішень загальних зборів судом перевірено та встановлено, що за 2011 рік Позивачем нараховані до сплати 12403,04 грн. дивідендів (загалом за 2011 рік нараховані 13265,28 грн., з яких вирахувані податок з доходів фізичних осіб та військовий збір), однак при здійснені арифметичного перерахунку розмір дивідендів за 2011 рік становить 13235,67 грн., з яких при вирахуванні податків та зборів, підлягає виплаті 12375,35 грн.

Перевіривши розрахунок дивідендів за 2012 та 2013 роки, суд визнав його обґрунтованим і арифметично правильним; розмір заборгованості доведеним залученими до справи доказами, та зокрема, вищеописаними виписками по рахункам з цінних паперів та рішеннями загальних зборів, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлені рішеннями загальних зборів строки дивіденди Позивачу не виплатив, і обґрунтованих підстав такої невиплати спірної суми дивідендів не довів, натомість у наданому відзиві невиплату дивідендів фактично підтвердив.

Наявність у Відповідача заборгованості з виплати дивідендів у сумі 21551,50 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно указаних вище норм закону доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у сумі 21551,50 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню, у той же час, у задоволенні позовних вимог про стягнення 27,69 грн. дивідендів за 2011 рік слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2015 р. у справі N 6-3019цс15.

Прийняття рішення про виплату дивідендів є виконанням товариством свого корпоративного обов'язку з розподілу отриманого товариством прибутку, зокрема, між акціонерами на частини (дивіденди), які виплачуються акціонерам з розрахунку на одну належну акцію певного типу та/або класу, та оскільки ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» імперативно встановлює, що товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами, то зобов'язання з виплати дивідендів після прийняття товариством відповідного рішення є грошовим зобов'язанням.

Отже, невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України. Аналогічну правову позицію викладено у п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року N 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

З огляду на наведене судом відхиляються заперечення Відповідача та суд застосовує статтю 625 ЦК України до даних правовідносин.

За розрахунком суду, з урахуванням здійсненого судом перерахунку розміру дивідендів за 2011 рік, за заявлений Позивачем період, який судом перевірений та визнаний обґрунтованим, сума інфляційних втрат Позивача у зв'язку з несвоєчасною виплатою Відповідачем дивідендів становить 11734,43 грн. та сума 3% річних - 1842,21 грн., які підлягають стягненню з Відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 21551 (двадцять одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 50 коп. заборгованості з виплати дивідендів, 1842 (одну тисячу вісімсот сорок дві) грн. 21 коп. 3% річних, 11734 (одинадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 43 коп. інфляційних втрат, а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.05.2018.

Суддя Р.Б. Сташків