Рішення № 74158790, 23.05.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2018 м.Харків Справа № 905/516/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор’євій М.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», м.Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля, Донецька область

про: стягнення 287779,31грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача: не з’явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбаська нансосна компанія” м.Павлоград, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду Донецької області області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля, Донецька область про стягнення грошових коштів у розмірі 287779,11грн., з яких: 245000,00грн. – основний борг; 18915,03грн. – пеня; 18906,38грн. – інфляційні нарахування; 4957,90грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/516/18.

Ухвалою господарського суду від 23.03.18р. відкрито провадження у справі №905/516/18; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.04.18р.

11.04.18р. до суду від відповідача надійшло клопотання №б/н від 11.04.18р., у якому останній, посилаючись не необхідність додаткового часу для підготовки відзиву на позовну заяву, просить суд перенести розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 12.04.18р. підготовче засідання відкладено на 07.05.18р.

Ухвалою господарського суду від 07.05.18р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження у справі №905/516/18 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 23.05.18р.

Протягом розгляду справи представник відповідача у судові засідання не з’явився. Про місце, час та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, шляхом направлення відповідних ухвал на його адресу, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Відзив на позовну заяву суду не наданий.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” роз’яснено, що у випадку не з’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.16р. між позивачем (постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбаська насосна компанія” та відповідачем (покупець) Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» укладений договір поставки №2669-ДУ-УМТС (далі за текстом - договір), згідно, якого постачальник в порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов’язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору, а покупець зобов’язується прийняти у власність та оплатити продукцію, яка постачається у відповідності до умов даного договору (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно п.4.1. договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Відповідно до п.4.2. договору умови поставки продукції – DDP, згідно «Інкотермс-2010», з урахуванням умов та застережень, що містяться в даному договорі та/або відповідних специфікаціях до договору. Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі видатки, пов’язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадку якщо у специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Пунктом 4.3. договору визначено, що постачальник зобов’язаний надати покупцю наступні документи: - рахунок, - податкову накладну, видаткову накладну, відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну); - сертифікат якості завода-виробника та/або паспорт; - сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обов’язковій сертифікації); - рішення Держгірпромнагляду (у випадку, якщо отримання даного документа обов’язково згідно нормам діючого законодавства); - інструкцію (керівництво) по експлуатації (у випадку, якщо даний документ передбачений); - технічну документацію, передбачену п.2.4. даного договору.

Згідно п.4.5. договору покупець вправі затримати оплату за продукцію у разі ненадання та/або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передача яких постачальником є обов’язковою в силу договору, при цьому, покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п.4.7. договору).

Умовами п.п.5.1., 5.2., 5.4. договору передбачено, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід’ємною частиною даного договору. Ціни на продукцію що постачається постачальником встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Розрахунки за продукцію що постачається постачальником по даному договору здійснюються покупцем в порядку та строки узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід’ємними частинами даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.6.8. договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки оплати від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості не своєчасно оплаченої продукції.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх обов’язків, строк дії договору встановлюється до 31.12.2017р. включно (п.8.1. договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

06.06.16р., 29.07.17р., 17.08.16р., 23.11.16р., 02.12.16р. та 17.02.17р. сторонами підписані специфікації, якими визначені найменування, кількість, ціну, умови поставки, строки поставки та оплати товару.

· Згідно специфікації від 06.06.16р., сторонами узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 151786,80грн. Умови поставки, місце поставки: DDP (Інкотермс 2010) поз.№2.3 – Донецька обл., м.Білозерське, станція Добропілля, Донецька ж.д. – ПСП «Шахта «Новодонецька» поз. №1 – Донецька обл.., пгт. Новодонецьке – ПСП «Шахта «Піонер». Поставка товару здійснюється у строк – 30 календарних днів з моменту підписання специфікації. Умови оплати: розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №12282 від 28.12.16р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 68302,80грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідній видатковій накладній без зауважень та заперечень.

Щодо відсутності проставлення печатки відповідача на видаткових накладних суд, зазначає, що в силу п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку це є правом, а не обов’язком сторони господарської операції.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткові накладні з боку відповідача підтверджуються наявним в матеріалах справи нарядом №753 від 26.12.16р. на отримання ТМЦ.

Вказана видаткова накладна має посилання на договір поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р., специфікацію від 06.06.16р. та рахунок на оплату №12282 від 28.12.16р.

Оплата товару по видатковій накладній №12282 від 28.12.16р. здійснена згідно платіжного доручення №2116861841 від 04.05.17р.

· Згідно специфікації від 29.07.16р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 208200,00грн. Умови поставки та місце призначення поставки: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул.Низова, 1а ПСП «Шахта Алмазна». Строк поставки – до 30.08.16р. Умови оплати: розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №09053 від 05.09.16р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 208200,00грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Щодо відсутності проставлення печатки відповідача на видаткових накладних суд, зазначає, що в силу п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку це є правом, а не обов’язком сторони господарської операції.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткові накладні з боку відповідача підтверджуються наявним в матеріалах справи нарядом №449 від 02.09.16р. на отримання ТМЦ.

Вказана видаткова накладна має посилання на договір поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р., специфікацію від 29.07.16р. та рахунок на оплату №09053 від 05.09.16р.

Оплата товару по видатковій накладній №09053 від 05.09.16р. здійснена згідно платіжного доручення №2116737423 від 22.12.16р.

· Згідно специфікації від 17.08.16р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 63000,00грн. Умови поставки та місце призначення поставки: DDP (Інкотермс 2010) Донецька обл., м.Добропілля, вул. Київська -1, ПСП «Шахта «Добропільська». Строк поставки – 60 календарних днів з моменту підписання специфікації. Умови оплати: розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №10202 від 20.10.16р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 63000,00грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Щодо відсутності проставлення печатки відповідача на видаткових накладних суд, зазначає, що в силу п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку це є правом, а не обов’язком сторони господарської операції.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткові накладні з боку відповідача підтверджуються наявним в матеріалах справи нарядом №544 від 20.10.16р. на отримання ТМЦ.

Вказана видаткова накладна має посилання на договір поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р., специфікацію від 17.08.16р. та рахунок на оплату №10201 від 20.10.16р.

Оплата товару по видатковій накладній №10202 від 10.10.16р. здійснена згідно платіжного доручення №2116761051 від 18.01.17р.

· Згідно специфікації від 23.11.16р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 249763,20грн. Умови поставки та місце призначення поставки: DDP (Інкотермс 2010) Донецька обл., м.Білозерське, ПСП «ШУ «Білозерська» Шахта «Новодонецька». Строк поставки – до 31.12.16р. Умови оплати: розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №03092 від 09.03.17р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2549763,20грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткові накладні з боку відповідача підтверджуються наявним в матеріалах справи нарядом №153 від 06.03.17р. на отримання ТМЦ.

Вказана видаткова накладна має посилання на договір поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р., специфікацію від 23.11.16р. та рахунок на оплату №03092 від 09.03.17р.

Оплата за товар по видатковій накладній №03092 від 09.03.17р. здійснена згідно платіжного доручення №2116889455 від 08.06.17р.

· Згідно специфікації від 02.12.16р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 256848,00грн. Умови поставки та місце призначення поставки: DDP (Інкотермс 2010) Донецька обл., м.Добропілля, вул. Київська -1, ПСП «Шахта «Добропільська». Строк поставки – до 30.01.17р. Умови оплати: розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №08222 від 22.08.17р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 256848,00грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Щодо відсутності проставлення печатки відповідача на видаткових накладних суд, зазначає, що в силу п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку це є правом, а не обов’язком сторони господарської операції.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткові накладні з боку відповідача підтверджуються наявним в матеріалах справи нарядом №729 від 21.08.17р. на отримання ТМЦ.

Вказана видаткова накладна має посилання на договір поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р., специфікацію від 02.12.16р. та рахунок на оплату №08222 від 22.08.17р.

Оплата за товар по видатковій накладній №08222 від 22.08.17р. здійснена частково в сумі 11848,00грн. згідно платіжного доручення №211699094 від 26.10.17р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною №08222 від 22.08.17р. становить 245000,00грн.

· Згідно специфікації від 17.02.17р., узгоджено, що позивач (постачальник) постачає покупцю (відповідачу) товар, загальною вартістю 666000,00грн. Умови поставки та місце призначення поставки: DDP (Інкотермс 2010) Донецька обл., смт.Новодонецьке, ПСП «Шахта «Піонер». Строк поставки – 18.04.17р. Умови оплати: розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

17.07.17р. сторонами договору укладена додаткова угода, якою внесені зміни до специфікації від 17.02.17р. щодо номенклатурного номеру, найменування товару. Інші умови залишені без змін.

Специфікація підписана представниками сторін договору та скріплена печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі видаткової накладної №07181 від 18.07.17р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 666000,00грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Повноваження особи, яка приймала та підписувала видаткові накладні з боку відповідача підтверджуються наявним в матеріалах справи нарядом №436 від 17.07.17р. на отримання ТМЦ.

Вказана видаткова накладна має посилання на договір поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р., специфікацію від 17.02.17р. та рахунок на оплату №07181 від 18.07.17р.

Оплата товару по видатковій накладній №07181 від 18.07.17р. здійснена згідно платіжних доручень №2116964075 від 28.09.17р. на суму 333000,00грн. та №2116968978 від 05.10.17р. на суму 330000,00грн.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

Таким чином, за твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р. та специфікацій до нього від 06.06.16р., від 29.07.17р., від 17.08.16р., від 23.11.16р. та від 17.02.17р., зобов’язання щодо оплати поставленого товару виконав не своєчасно, а зобов’язання за специфікацією від 02.12.16р. не своєчасно та не в повному обсязі.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором з оплати товару, отриманого по видатковій накладній №08222 від 22.08.17р. в загальному розмірі 245000,00грн.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та пред’явлені до стягнення 3% річних у розмірі 4957,90грн., інфляційні втрати у розмірі 18906,38грн. та на підставі п.6.8 договору пеня у розмірі 18916,03грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Внаслідок укладення договору поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р. між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.4.1. договору поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р. сторонами узгоджено, що поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору.

Разом з тим, відповідно до специфікацій від 06.06.16р., від 29.07.17р., від 02.12.16р., від 17.08.16р., від 23.11.16р. та від 17.02.17р. розрахунки за продукцію, яка постачається постачальником по даній специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) робочих днів з 60 календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідач у встановленому договором порядку не відмовився від прийняття поставлених товарів та не повідомив постачальника про будь-які недоліки чи невідповідності. Будь-яких актів невідповідності з приводу поставленого товару сторони не надали.

Тобто, товар був поставлений постачальником та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

Відповідно до ч.5 ст.672 ЦК України передбачено, що якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору, купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

За вказаних підстав, відповідач мав сплатити вартість товару, отриманого від позивача згідно видаткової накладної №08222 від 22.08.17р. до 27.10.17р. (включно).

Оплата вартості отриманого товару здійснена частково на суму 11848,00грн. та прострочена заборгованість складає 245000,00грн.

Враховуючи, наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару по договору №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р. згідно видаткової накладної №08222 від 22.08.17р. у останнього виникло зобов’язання з його оплати.

Сплату вищевказаної суми заборгованості боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов’язання за договором поставки №2669-ДУ-УМТС від 06.06.16р. щодо повної оплати поставленого товару у строки обумовлені сторонами договору поставки та специфікації від 02.12.16р., не виконав, а отже прострочив виконання зобов’язання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин, враховуючи викладене, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 245000,00грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних за період з 12.11.16р. по 19.03.18р. в загальному розмірі 4957,90грн. та інфляційні за період з 12.11.16р. по 28.02.18р. в загальному розмірі 18906,38грн.

Згідно наданих розрахунків вказані нарахування здійснено позивачем окремо по кожній видатковій накладній.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначений період нарахування річних, а також арифметично не вірно здійснено розрахунок, тому за розрахунком суду 3% складають 4935,43грн.

З наведених підстав, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 4935,43грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.18р. у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Також, у вказаній постанові Верховним Судом з посиланням на Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що позивачем вірно визначений період нарахування інфляційних нарахувань, та наданий розрахунок є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 18906,38грн., підлягають задоволенню.

Крім 3% річних та інфляційних нарахувань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 18915,03грн.

Відповідно до п.6.8. договору у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки оплати від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості не своєчасно оплаченої продукції.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що загальний розмір пені складає 22240,95грн.

Враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 18915,03грн.

Розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені судом здійснено за допомогою програмного забезпечення “Ліга Закон”.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія», м.Павлоград, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля, Донецька область про стягнення основного боргу в сумі 245000,00грн., пені в сумі 18915,03грн., інфляційних нарахувань в сумі 18906,38грн., 3% річних в сумі 4957,90грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (вул. Красноармійська, буд. 1 А, м.Добропілля, м.Білицьке, Донецька область, 85043; код ЄРДПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» (вул. Крилова, буд. 25, м.Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; код ЄДРПОУ 36104221) суму основного боргу 245000,00грн., 3% річних в сумі 4935,43грн., інфляційні нарахування в сумі 18906,38грн., пеню в сумі 18915,03грн. та судовий збір в розмірі 4316,36грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні 23.05.18р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.18р.

Суддя М.О. Лейба