Вирок № 74157130, 22.05.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4448/17

Номер провадження 1-кп/629/140/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченка О.А.,

при секретарях Білик В.Ю., Торенко Ю.П.,

за участю прокурорів Іванчака А.О., Черкаса О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12017220380001466 від 01.07.2017, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Центральне, Снігірівського району, Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, з 2008 року перебуваючого у цивільному шлюбі з ОСОБА_3, маючого на утриманні малолітнього дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимого:

- 29.06.1992 року Первомайським районним судом Харківської області за ст.17,141 ч.1, 206 ч.2,42 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі, 15.10.1992 року звільненого на підставі ст.2 Указу Президента України «Про амністію» від 17.08.1992 року;

- 17.09.1993 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.141 ч.3,142 ч.2,42 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі, 27.05.1998 року звільненого за відбуттям строку покарання, у зв'язку з переглядом вироку на підставі Указу Президента України «Про помилування» від 21.04.1997 року, зменшенням строку покарання до 5 років позбавлення волі;

- 16.09.2002 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.185 ч.3,69 КК України до 2 років позбавлення волі, 19.02.2004 року звільненого за постановою Харківського районного суду Харківської області відповідно до ст.81 КК України, умовно-достроково на невідбуту частину покарання 6 місяців 23 дні;

- 31.03.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.190 ч.2,186 ч.2,70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 20.05.2008 року звільненого за постановою Харківського районного суду Харківської області від 12.05.2008 року відповідно до ст.81 КК України, умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 4 місяці 13 днів;

- 20.02.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2,309 ч.1,70,71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі;

- 21.06.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.307 ч.2,71 ч.1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, 13.02.2013 року звільненого від подальшого відбування покарання за постановою Харківського районного суду Харківської області від 05.02.2013 року на підставі ч.2 ст.84 КК України, п.6 ч.1 ст.537 КПК України, у зв'язку з хворобою;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також їх незаконного збуту у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених обставинах незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований.

19.07.2017 року, близько 11-45 год., ОСОБА_1, маючи умисел на збут наркотичних засобів повторно, знаходячись на території ЗОШ №7, розташованої на мікрорайоні №3 м.Лозова, Харківської області, зустрівся з ОСОБА_5, який здійснював оперативну закупку наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, збув ОСОБА_5 за 200 грн. наркотичний засіб, передавши останньому медичний шприц об'ємом 2 мл із особливо-небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою в перерахунку на суху речовину 0,2474 грама.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав, на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати показання.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом: поясненнями свідків, а також письмовими матеріалами кримінального провадження:

- показаннями свідка ОСОБА_5 (закупної особи під вигаданими анкетними даними) в судовому засіданні, згідно яких, він добровільно погодився приймати участь у проведенні закупки наркотичного засобу у ОСОБА_1, в липні 2017 року приблизно о 10-11 год. він прибув на територію гаражного кооперативу №15, розташованого на 3 мікрорайоні м.Лозова, де вже знаходилися слідчий та поняті, в їх присутності провели зовнішній огляд його одежі та грошей номіналом 200 грн., про що склали протоколи. Під час проведення оперативної закупки він був одягнений у власний одяг: шорти, футболку та при собі мав «барсетку», будь-яких заборонених речей та інших грошей при ньому не виявили, далі він пішов він у бік ЗОШ №7, так як в телефонному режимі домовився з ОСОБА_1 про купівлю опію. На території школи він зустрівся з ОСОБА_1, віддав йому гроші в сумі 200 грн., а ОСОБА_1 дав шприц білого кольору, об'ємом 5 мл з наркотичною рідиною опієм 2 мл, після чого він пішов в будинок АДРЕСА_4, піднявся на п'ятий поверх, де на нього чекали слідчий та поняті, віддав медичний шприц, працівники поліції шприц помістили в пакет, на якому він та поняті поставили свої підписи;

- показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, згідно яких, приблизно 17-18 липня 2017 року, точної дати не пам'ятає, він з ОСОБА_7 були понятими при закупівлі наркотичного засобу, на гаражах, які розташовані на 3-му мікрорайоні м.Лозова в їх присутності були оглянуті гроші однією купюрою номіналом 200 грн. та проведений обшук закупного на ім'я ОСОБА_5, будь-яких речей при цьому у нього не було виявлено, ОСОБА_5 передали гроші, і закупний пішов за наркотичним засобом, а вони зайшли в під'їзд, і на 5-му поверсі будинку розташованого на 3- му мікрорайоні біля мийки, чекали закупного, який приблизно через 20 хвилин повернувся, закупного оглянули та виявили одноразовий шприц, об'ємом 5 мл з речовиною коричневого кольору в кількості 2 мл. Працівники поліції склали протокол, який вони підписали, медичний шприц помістили в пакет, який опечатали, у кого саме закупний придбав наркотичний засіб йому не відомо;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні, згідно яких, влітку 2017 року, приблизно о 14-15 год., співробітники поліції запропонували їм бути понятими під час проведення оперативної закупки наркотичного засобу, на що вони погодились, біля гаражного кооперативу №15, розташованого вкінці 3 мікрорайону м.Лозова, працівник поліції показав одну грошову купюру номіналом 200 грн., про що склали протокол із занесенням номеру грошової купюри, який вони підписали. Через 10 хвилин до них підійшов чоловік, одягнений в легкий літній одяг, співробітники поліції провели його поверхневий огляд та видали грошову купюру номіналом 200 грн., інших грошей чи будь-яких речей при ньому не було виявлено, після чого чоловік пішов, а вони разом з працівниками поліції зайшли до будинку, де на п'ятому поверсі чекали на повернення цієї особи, через 20 - 30 хв. чоловік повернувся та при собі мав шприц білого кольору, об'ємом 5 мл, який був частково заповнений рідиною коричневого кольору, як той пояснив, що даний шприц придбав у ОСОБА_1, шприц працівники поліції помістили в пакет та опечатали, а вони поставили свої підписи;

- показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні, згідно яких, влітку 2017 року до нього підійшов знайомий ОСОБА_9 на прізвисько «ОСОБА_9», який проживає у сусідньому будинку та є залежним він наркотиків та попросив йому допомогти купити у ОСОБА_1 наркотики, на що він відмовився, цього ж дня, після 17-00 год. ОСОБА_9 знову приходив до нього з таким же самим проханням, але він йому знову відмовив, через декілька днів у під'їзді він зустрів працівників поліції, одягнутих у цивільне, які говорили, що він купував наркотичний засіб у ОСОБА_1, він це заперечував, вказав, що дійсно йому пропонував це зробити ОСОБА_9, зі слів якого йому стало відомо, що ОСОБА_1 займається продажем наркотичних засобів;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 01.07.2017 року були внесені відомості за ст.15 ч.2,307 ч.2 КК України по кримінальному провадженню №12017220380001466 відносно ОСОБА_1 (а.с.93);

- постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 10.07.2017 року, згідно якої контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого у кількості 2 мл на суму 200 грн; з урахуванням обставин на момент проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, без затримання останнього, з відкритим фіксуванням та втратою грошових коштів, починаючи з 10.07.2017, строком не більше шістдесяти днів, без вчинення провокаційних дій; проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі доручено громадянину з вигаданими анкетними даними: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.79-80);

- протоколом огляду грошових коштів від 19.07.2017 року, згідно якого 19.07.2017 року з 10-40 год. по 11-00 год., за участі понятих, був проведений огляд грошових коштів за адресою: Харківська область, м.Лозова, гаражний кооператив №15, загальною сумою 200 грн., купюрою номіналом 200 грн. серії ЗГ0552244, призначених для проведення оперативної закупки-опію у ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.81);

- протоколом огляду покупця від 19.07.2017 року, згідно якого 19.07.2017 року, за участі понятих, був оглянутий ОСОБА_5, якому були видані грошові кошти в сумі 200 грн. однією купюрою серії ЗГ0552244 для проведення оперативної закупки у ОСОБА_1 наркотичного засобу - опію (а.с.82);

- протоколом добровільної видачі придбаного товару від 19.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_5, за участі понятих, знаходячись на 5-му поверсі 4-го під'їзду в будинку АДРЕСА_4 добровільно видав працівникам поліції одноразовий медичний шприц ємністю 5 мл, заповнений рідиною коричневого кольору об'ємом 2 мл, та пояснив, що в даному шприці знаходиться наркотичний засіб опій, який він придбав у ОСОБА_1 за 200 грн.( а.с.83);

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1514 від 28.08.2017 року, згідно якого надана на дослідження рідина масою 2,1310 грама «видана ОСОБА_5» містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою 0,1204 грама (у перерахунку на суху речовину) (а.с.87-89);

- речовими доказами - медичним шприцом об'ємом 5 мл з особливо-небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою 0,1204 грама (в перерахунку на суху речовину); мобільним телефоном марки «Нокіа 2700с», ІМЕІ НОМЕР_4 з сім картою оператора «Водафон» з номером мобільного телефону №НОМЕР_2; мобільним телефоном марки «Iphone 4», ІМЕІ НОМЕР_5 з сім картою оператора МТС з номером мобільного телефону №НОМЕР_3 (а.с.91,95-96).

Всі докази, які були в судовому засіданні дослідженні та не визнані недопустимими внаслідок їх очевидності, прокурор наполягав на визнанні їх достовірними, допустимими, так як вони зібрані з відповідністю до вимог КПК України і просив їх покласти в основу обвинувачення, так як вони узгоджуються між собою .

Обвинувачений та його адвокат вважають, що досудове слідство було проведено з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому ОСОБА_1 необхідно виправдати.

Суд, аналізуючи докази, надані прокурором в сукупності і кожний окремо, приходить до висновку, що деякі з них були здобуті поза діючими нормами КПК України і вони не можуть бути допустимими.

З ухвали слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 11.07.2017 року вбачається, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль ОСОБА_1 слідчим суддею надавався у зв'язку з підозрою останнього у збуті наркотичного засобу.

З даних протоколів про оперативну закупку та результати аудіо-, відео контролю за особою від 21.07.2017 року вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 11.07.2017 року проводився аудіо, - відео контроль особи ОСОБА_1 у період 19.07.2017 року, матеріали аудіо, - відео контролю відносно ОСОБА_1 були зафіксовані на MSDHC №116 від 11.07.2017 року.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У відповідності до ст.85 КПК України належними доказами, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У ст.87 КПК України зазначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь - які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

В ході судового розгляду, враховуючи істотні порушення прав людини і основоположних свобод, в частині порушення права особи на захист, внаслідок встановлення очевидної недопустимості доказів, ухвалою суду від 15.05.2018 року визнані неналежними та недопустимими доказами висновок судової експертизи відео-, звукозапису №110 від 07.12.2017 року, та матеріали проведення аудіо, - відео контролю особи відносно ОСОБА_1 зафіксованих на матеріальному носії інформації - MSDHC №116 від 11.07.2017 року (а.с.232-233), в зв'язку з чим, суд не бере до уваги та вважає недопустимими дані протоколів про оперативну закупку та результати аудіо-, відео контролю за особою від 21.07.2017 року проведені на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 11.07.2017 року, відповідно до якої проводився аудіо, - відео контроль особи ОСОБА_1 у період 19.07.2017 року, матеріали аудіо, - відео контролю відносно якого були зафіксовані на MSDHC №116 від 11.07.2017 року (а.с.84,85,113-114).

Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції».

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року, Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного) (Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no.146, p.33, §77).

Зокрема, Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 05 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» (скарга №74420/01) наголошував, що докази, одержані за допомогою застосування спеціальних методів розслідування, можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними (рішення Суду від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», від 26 жовтня 2006 року у справі «Худобін проти Росії» (скарга № 59696/00).

У вказаному рішенні «Раманаускас проти Литви» зазначено, що питання щодо допустимості доказів у справі - це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам.

Даними протоколів огляду та добровільної видачі від 19.07.2017 року підтверджується, що ОСОБА_5 залучався до проведення слідчої дії у формі оперативної закупки, після проведення якої у нього був вилучений шприц ємкістю 5 мл, заповнений рідиною коричневого кольору об'ємом 2 мл, та який підтвердив, що наркотичну речовину він придбав саме у ОСОБА_1 за 200 грн. (а.с.81,82,83).

Суд вважає, що всі інші докази по справі, досліджені в судовому засіданні, є належними, допустимими, при їх отримані судом не встановлено істотного порушення прав та свобод обвинуваченого, гарантованих Конституцією та законами України, містять інформацію щодо доказування вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та обґрунтовують належність конкретного доказу для підтвердження вини обвинуваченого, стосуються його безпосередньої участі у вказаній події.

Аналізуючи ці докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 доведена, його дії суд кваліфікує за ст.307 ч.2 КК України, як незаконне зберігання особливо-небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут особливо-небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно.

При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.307 ч.2 КК України, суд також враховує правові позиції, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», відповідно до яких під збутом наркотичних засобів належить розуміти будь які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч спеціальному законодавству, що регулює їх обіг (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин ін'єкцій іншій особі за її згодою, тощо). Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.3 ст.12 КК України, він вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, в тому числі за аналогічний злочин, з 2008 року проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_3, має на утриманні малолітнього сина, не працює, невійськовозобов'язаний, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 08.2017 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «синдром залежності від опіоїдів, психостимуляторів», вперше був взятий на облік 01.1993 року з діагнозом «синдром залежності від опіоїдів», знятий з обліку у лютому 2010 року в зв'язку із засудженням; з медичної довідки, наданої начальником медичної частини ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27), ОСОБА_1, 1975 року народження перебуває на диспансерному обліку: у лікаря терапевта медичної частини установи з діагнозом «Хронічний вірусний гепатит «с», у лікаря фтизіатра з діагнозом «ЗЗТБ (28.10.2014) фіброзно-вогнищеві зміни легень. Кат5, гр.5.1; у лікаря медичної частини установи з діагнозом «ВІЛ-інфекція 4 клінічна стадія» (а.с.122,152-153,154,155,156,157,158,159-160,161-173,174-178,179-182,183-186,187,190,196-199).

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.66,67 КК України обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину у сфері обігу наркотичних засобів, яка, насамперед, визначається поширенням та згубним впливом наркоманії на свідомість психічно-нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду та деградації особистості, що також зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення та суспільства в цілому, при цьому перш за все - збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, відсутністю обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинене, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69, 69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Обраний в ході досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 29.09.2017 року, відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області (а.с.200-201).

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1514 від 28.08.2017 року в розмірі 742,20 грн. (а.с.86,87-89,90).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - медичний шприц об'ємом 5 мл з особливо-небезпечним наркотичним засобом - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,1204 грама, який знаходиться на зберіганні на складі речових доказів ГУМВС України в Харківській області - знищити; мобільний телефон марки «Нокіа 2700с», ІМЕІ НОМЕР_4 з сім картою оператора «Водафон» з номером мобільного телефону №НОМЕР_2; мобільний телефон марки «Iphone 4», ІМЕІ НОМЕР_5 з сім картою оператора МТС з номером мобільного телефону №НОМЕР_3, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Лозівського ВП - конфіскувати в дохід держави (а.с.91,92,95-96,97).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.307 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому майна.

До набрання вироком законної сили обраний у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 29.09.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в сумі 742,20 грн. перерахувавши їх на р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, установа банку УДКС України в Слобідському районі м.Харкова.

Речові докази: медичний шприц об'ємом 5 мл з особливо-небезпечним наркотичним засобом - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,1204 грама - знищити; мобільний телефон марки «Нокіа 2700с», ІМЕІ НОМЕР_4 з сім картою оператора «Водафон» з номером мобільного телефону №НОМЕР_2; мобільний телефон марки «Iphone 4», ІМЕІ НОМЕР_5 з сім картою оператора МТС з номером мобільного телефону №НОМЕР_3 - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Ткаченко О.А.