Постанова № 74156638, 17.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/3664/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року місто Київ

справа № 761/33865/14

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року, ухвалене під головуванням судді Гуменюк А.І., у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві до Головного управління Держпраці у Київській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтек-К» про скасування актів,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив скасувати акт про проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 04 квітня 2014 року, що стався з ОСОБА_2 та акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 04 квітня 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 23 листопада 2013 року стався нещасний випадок із смертельним наслідком з електромеханіком з ліфтів 3-розряду ОСОБА_2

Вказував, що у зв'язку з виробничою необхідністю у вихідний день 23 листопада 2013 року наказом ТОВ «Ліфтек-К» від 21 листопада 2013 року №1од до робіт на об'єкті щодо демонтажу обладнання в машинному приміщенні та перенесенні обладнання ліфта безпосередньо до ліфтової шахти було залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Зазначав, що для виконання робіт працівникам були видані засоби виробництва (електроінструмент) та засоби індивідуального захисту (захисна каска, запобіжний пояс).

Посилався на те, що після обідньої перерви для прискорення робіт та скорочення термінів монтажу ліфтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили провести розмітку кронштейнів кріплення напрямних противаги та в якості засобів підмощування використали підручні матеріали - три дошки, що були покладені над прорізом ліфтової шахти на рівні п'ятого поверху з двох сторін на горизонтальні елементи металокаркасної шахти.

Вказував, що спочатку на саморобний засіб підмощування став ОСОБА_3, який попередньо закріпився запобіжним поясом за елемент металокаркасної шахти, а потім без використання запобіжного пояса ОСОБА_2 став на одну з дощок засобу підмощування, яка в цей момент зламалася і ОСОБА_2 упав у приямок ліфтової шахти.

Зазначав, що утвореною наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві від 27 листопада 2013 року №242-Р комісією зі спеціального розслідування вищевказаного нещасного випадку, за результатами розслідування проведеного у період з 27 листопада 2013 року до 01 квітня 2014 року, складено акти за формами Н-5 та Н-1 від 04 квітня 2014 року, відповідно до яких нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.

Посилався на те, що з висновками комісії не погодилися два її члени, які висловили окремі думки.

Вказував, що вирішуючи питання чи пов'язаний даний нещасний випадок з виробництвом комісією не було взято до уваги висновок медичного закладу щодо алкогольного сп'яніння потерпілого ОСОБА_2, через що він не скористався засобами індивідуального захисту, що призвело до нещасного випадку.

Зазначав, що алкогольне сп'яніння ОСОБА_2 не було зумовлене виробничим процесом і, на думку позивача, саме такий стан потерпілого і став причиною настання нещасного випадку.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалося на те, що комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку, вирішуючи питання чи пов'язаний вказаний випадок з виробництвом не врахувала той факт, що потерпілий ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння і саме через це останній не скористався засобами індивідуального захисту через що і стався нещасний випадок. Також комісією не взято до уваги висновок медичного закладу щодо алкогольного сп'яніння потерпілого.

Вказувало, що перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 був в стані значної емоційної нестійкості, хиткої ходи та порушення орієнтування, сам створив умови для отримання відповідних тілесних з ушкоджень, а саме: не перевірив надійність засобів підмощування, не врахував можливість виробничих ризиків та не застосував засоби індивідуального захисту, хоча мав їх.

Зазначало, що алкогольне сп'яніння потерпілого не було зумовлено виробничим процесом і саме перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння призвело до того, що останній, не отримавши вказівки від керівника почав проводити розмітку кронштейнів, не перевірив надійність саморобного підмощування та не скористався засобами індивідуального захисту, що і призвело до настання нещасного випадку.

Посилалося на те, що комісія з розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2, не об'єктивно провела розслідування нещасного випадку та помилково дійшла висновку про те, що даний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

Вважає, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 не може бути кваліфікований як нещасний випадок пов'язаний з виробництвом та на нього не повинен складатися акт за формою Н-1.

Вказувало, що посилання суду у оскаржуваному рішенні на відсутність прав управління на звернення до суду є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

В поданому на апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві відзиві відповідач Головне управління Держпраці у Київській області проти доводів апеляційної скарги заперечувало, посилаючись на їх необґрунтованість. Вказувало, що під час настання нещасного випадку, потерпілий ОСОБА_2перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ліфтек-К» і виконував роботу за дорученням роботодавця. Таким чином, перебування потерпілого ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння не можна вважати єдиною причиною настання нещасного випадку, оскільки, як існували й інші технічні та організаційні причини його настання. А відтак, вважають, що правові підстави для скасування акту за формою Н-1 відсутні.

У порядку п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві від 27 листопада 2013 року №242-Р утворено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 15.00 год. у ТОВ «Ліфтек-К» за фактом нещасного випадку зі смертельним наслідком з ОСОБА_2

Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23 листопада 2013 року о 15.00 год. у ТОВ «Ліфтек-К» за формою Н-5, затвердженого начальником Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві ЮГ. Бобер 04 квітня 2014 року встановлено, щоу зв'язку з виробничою необхідністю 23 листопада 2013 року (у вихідний день) наказом ТОВ «Ліфтек-К» від 21 листопада 2013 року №1од до робіт на об'єкті було залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 За домовленістю з директором ТОВ «Ліфтек-К» ОСОБА_2, ОСОБА_3 (як працівник з більшим стажем за професією) на громадських засадах виконував обов'язки ланкового.

23 листопада 2013 року о 8.30 год. ОСОБА_3 отримав від директора ТОВ «Ліфтек-К» ОСОБА_7 завдання на демонтаж обладнання в машинному приміщенні та перенесенні ліфта безпосередньо до ліфтової шахти.

До обідньої перерви ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виконували роботи у розташованому над ліфтовою шахтою машинному приміщенні. Для виконання робіт працівникам були видані засоби виробництва (електроінструмент), засоби індивідуального захисту (захисна каска, запобіжний пояс).

Після обідньої перерви (14.00 год.) задля прискорення робіт та скорочення термінів монтажу ліфтів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили провести розмітку кронштейнів кріплення напрямних противаги, що передбачено п.1 та п.2 розділу «Підготовчі роботи» Інструкції з монтажу ліфта OTIS-2000 заводу-виробника. В якості засобів підмощування були використані підручні матеріали - три дошки, які було покладено над прорізом ліфтової шахти на рівні п'ятого поверху з двох сторін на горизонтальні елементи металокаркасної шахти. Спочатку на саморобний засіб підмощування став ОСОБА_3, який попередньо закріпився запобіжним поясом за елемент металокаркасної шахти, а потім без використання запобіжного пояса ОСОБА_2 Після виконання деяких вимірювань, ОСОБА_2 став на одну з дощок засобу підмощування, яка в цей момент зламалася, та ОСОБА_2 упав у приямок ліфтової шахти.

Про нещасний випадок ОСОБА_3інформував директора ТОВ «Ліфтек-К» ОСОБА_7, який прибув на місце події. Через 20-30 хвилин на об'єкт прибула карета швидкої допомоги, лікарями якої констатовано смерть ОСОБА_2

У акті комісії форми Н-5 за результатами перевірки стану охорони праці на об'єкті виробництва встановлено, що під час зведення металокаркасної шахти не встановлено робочі настили з кроком по висоті не менше 1,8 м та не більше 3 м; відсутня проектно-технологічна документація (проект виконання робіт), де визначено вимоги безпечного проведення робіт з монтажу ліфта з прив'язкою технологічного процесу до особливостей конструкції ліфтової шахти. Фактично проводились роботи з підготовки до монтажу обладнання ліфтової шахти за відсутності готовності будівельної частини, без улаштування робочих настилів (підмостків) та огорожі шахти ліфта. Готовність шахти, приямка та машинного приміщення повинна бути підтверджена «Актом готовності будівельної частини до виконання робіт з монтажу обладнання ліфта», що передбачений ДСТУ документації та відповідати правилам виконання експлуатаційних документів, в частині внесення вимог безпеки праці під час проведення робіт з монтажу ліфта.

За висновками комісії, особами, дія або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку, визнано директора ТОВ «Ліфтек-К» ОСОБА_7, який не вжив заходів щодо організації безпечного проведення робіт з монтажу обладнання ліфтової шахти, що призвело до використання засобів підмощування, виконаних з підручних та неякісних матеріалів, чим порушено п.14.2.1. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12); п.1.5, п.7.3.1.5, п.7.11.1.2 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07); п.4.2.1.2 ГСТУ 36.1-001-97 «Ліфти пасажирські та вантажні. Монтаж», та ОСОБА_2 - електромеханіка з ліфтів ТОВ «Ліфтек-К», який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, виконував роботи над прорізом ліфтової шахти без використання засобів індивідуального захисту (запобіжного поясу), чим порушив п.3.11 Інструкції з охорони праці № 11 під час виконання монтажних робіт на висоті, затвердженої наказом директора ТОВ «Ліфтек-К» від 07 лютого 2012 року № 5ТБ; частину 6 п.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Ліфтек-К», затверджених наказом від 09 грудня 2007 року №1-к.

Двоє з шести членів комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, Кузьменко С.О. та ОСОБА_7 висловили окрему думку щодо незгоди зі змістом акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

Так, член комісії директор ТОВ «Ліфтек-К» ОСОБА_7 в своїй окремій думці зазначив, що запобіжними пристроями (запобіжний ремінь та каска) індивідуального захисту ОСОБА_2 був забезпечений, інструктажі згідно інструкцій проведені, вступний інструктаж отримано. Зауважив, що він не давав вказівок щодо початку монтажних робіт. Про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вирішили зробити розмітку чи ще якісь роботи в шахті, йому відомо не було.

В окремій думці члена комісії - страхового експерта з охорони праці сектору профілактики нещасних випадків та профзахворювань Правобережного відділу УВД ФССНВ у місті Києві Кузьменко С.О. зазначено, що основною причиною настання нещасного випадку є перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, що підпадає під підпункт 4 пункту 16 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232.

Згідно з висновком експерта №3392 Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (експертиза почата 25 листопада 2013 року/закінчена 12 лютого 2014 року), смерть ОСОБА_2 настала від множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, кровотечею та розвитком шоку. Крім того, у вказаному висновку експерта зазначено, що в результаті судово-токсикологічного дослідження крові від трупа ОСОБА_2 знайдено етиловий спирт у концентрації 1,97 проміле, що при житті могло відповідати алкогольному сп'янінню середнього ступеня.

За результатами розслідування даного нещасному випадку складено Акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, затверджений начальником Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві Ю.Г.Бобер 4 квітня 2014 року, що стався 23 листопада 2013 року о 15.00 год. у ТОВ«Ліфтек-К».

Згідно Акту за формою Н-1 основною причиною настання нещасного випадку послугувало незастосування засобів індивідуального захисту (у разі їх наявності) - проведення робіт з монтажу ліфта над не перекритим настилами прорізом ліфтової шахти без використання засобів індивідуального захисту (запобіжного поясу). Порушення: п.1.5, п.7.3.1.5, Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07); п.3.11 Інструкції з охорони праці № 11 під час виконання монтажних робіт на висоті, затвердженої наказом директора ТОВ «Ліфтек-К» від 07 лютого 2012 року 35ТБ.

Супутніми причинами настання нещасного випадку визначено:

недосконалість засобів виробництва - використання засобу підмощування, виконаному з підручних та неякісних матеріалів (з трьох незакріплених між собою дощок, у структурі однієї з якої були видимі дефекти у вигляді сучків. Порушення: п.7.11.1.2 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07); п.4.2.1.2 ГСТУ 36.1-001-97 «Ліфти пасажирські та вантажні. Монтаж»; п.14.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення»(НПАОП 45.2-7.02-12);

порушення трудової і виробничої дисципліни - перебування потерпілого у стані алкогольного сп'яніння. Порушення: ч.6 п.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Ліфтек-К», затверджених наказом від 09 грудня 2007 року 31-к.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).

Дія цього Порядку відповідно до пункту 2 поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб - підприємців; членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; 2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменті прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16 Порядку обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ліфтек-К» і виконував роботу за дорученням роботодавця, а нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 23 листопада 2013 року, внаслідок якого останній помер, є таким, що пов'язаний з виробництвом, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Посилання апелянта на те, що потерпілий ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння і саме через це останній не скористався засобами індивідуального захисту через що і стався нещасний випадок, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в актах форми Н-5 та Н-1 встановлено також інші технічні та організаційні причини настання нещасного випадку.

Щодо доводів апелянта про те, що посилання суду у оскаржуваному рішенні на відсутність прав управління на звернення до суду є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив саме з того, що перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння не можна вважати єдиною причиною настання нещасного випадку, оскільки існували й інші технічні та організаційні причин його настання.

Разом з тим, як зазначено в постанові Верховного Суду України від 31 травня 2017 року у справі №761/27487/14-ц, відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

За змістом ст.22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 10, 13, 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (у редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою.

У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

Позивачем по справі надано копію його заяви до Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місті Києві від 07 травня 2014 року №04-08/2108-13 про проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку (а.с.66).

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, на їх звернення Територіальне управління Держгірпромнагляду по Київській області та місті Києві листом відмовило у проведенні повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 23 листопада 2013 року.

При цьому, доказів на підтвердження вказаних обставин представник позивача ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не надала.

Разом з тим, з заперечень Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місті Києві від 20 лютого 2015 року 304-07/886 вбачається, що на адресу Управління скарги від Фонду не надходили і Акти Н-1 та Н-5 від 04 квітня 2014 року не скасовувалися та не перерозслідувалися (а.с.68-70).

Згідно з п.54 вищевказаного Порядку у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, перелік осіб, яким надано право на таке оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Фонд та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст указаних актів, оскільки складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає і не порушує прав та інтересів Фонду.

Статтею 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній на момент настання нещасного випадку) передбачено, що спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Даною статтею не передбачено право Фонду на оскарження факту нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов'язаний з виробництвом.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд надав відповідну правову оцінку.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, судова колегія приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: